Справа № 395/1213/25 Провадження № 2/395/407/2025
11 грудня 2025 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Забуранного Р.А.
при секретарі Таран С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 37835,27 грн., витати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.12.2021 року між Акціонерним товариством «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №300015264, відповідно до умов якого Відповідачу було відкрито рахунок та надано кредит у сумі 40880 грн. на строк 1493 днів у період з 23.12.2021 по 23.01.2026 року, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору.
25.07.2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №300015264 від 23.12.2021 року.
В порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату відступлення права вимоги заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором №300015264 від 23.12.2021 року становить 37835,27 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 5546,37 грн.; заборгованість за відсотками - 1,92 грн.; заборгованість за комісією - 32286,98 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, 15.09.2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не визнає позовних вимог повністю та із посиланням на відповідні докази та норми права надає свої заперечення щодо наведених Позивачем обставин та правових підстав позову, з якими ОСОБА_1 не погоджується. Вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
02.10.2025 року від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, де він просив долучити ці докази до матеріалів справи, задовольнити позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у повному обсязі.
13.10.2025 року від представника відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому вони вважають, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
28.11.2025 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив суд задовольнити позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з'ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що 23.12.2021 року між Акціонерним товариством «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №300015264, відповідно до умов якого Відповідачу було відкрито рахунок та надано кредит у сумі 40880 грн. на строк 1493 днів у період з 23.12.2021 по 23.01.2026 року, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору.
25.07.2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №300015264 від 23.12.2021 року.
В порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату відступлення права вимоги заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором №300015264 від 23.12.2021 року становить 37835,27 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 5546,37 грн.; заборгованість за відсотками - 1,92 грн.; заборгованість за комісією - 32286,98 грн.
Також, позивачем вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору між сторонами. Відповідачу було направлено Досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості.
Дані обставини беззаперечно встановлені в судовому засіданні та сумніву у суду не викликають.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»» заборгованість за кредитним договором № 300015264 від 23.12.2021 року в розмірі 37835,27 грн.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, крім інших обставин, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим.
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в позові заявлено, що судові витрати позивача на правничу допомогу складають 7000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат у справі, суду надано: копію договору про надання правової допомоги № 0206 від 02.06.2025 року, копія акту про надання послуг від 02.06.2025 року; копія детального опису виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом та їх вартість.
Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з наступного.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об'єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 7000 грн. є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв'язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст.137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4000 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Суд вважає, що відповідно до вимог ст. 4 Закону України “Про судовий збір», ст. ст. 141 ЦПК України судовий збір у сумі 2422,40 гривні підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене, у відповідності до ст. 1054, 1077-1086 ЦК України, керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 280, 288 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 300015264 від 23.12.2021 року в розмірі 37835 (тридцять сім тисяч вісімсот тридцять п'ять) гривень 27 копійок, судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок, а всього стягнути 44257 (сорок чотири тисячі двісті п'ятдесят сім) гривень 67 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: Р. А. Забуранний
Повний текст судового рішення виготовлений 11 грудня 2025 року.