СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/24442/25
пр. № 3/759/7955/25
11 грудня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Проскурня Олег Іванович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Вірменії, РНОКПП відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
До Святошинського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, в якому зазначено, що 23.09.2025 о 08 год. 11 хв. у м. Києві по проспекту Академіка Палладіна, ОСОБА_2 , повторно протягом року, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, керував автомобілем «Mercedes-Benz GL 450», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування даним транспортним засобом.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнав, підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що проживає в Україні тимчасово, є громадянином іншої держави - Вірменії. В Україні легально перебуває на підставі посвідки на тимчасове проживання від 22.04.2021 № НОМЕР_2 , а посвідчення водія має російське від 30.12.2026 № НОМЕР_3 , дійсне до 30.12.2026, яке відповідає вимогам міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року.
В судовому засіданні захисник Гаращук С.В. просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтоване тим, що на момент події у ОСОБА_1 було посвідчення водія, яке визнається в Україні та дає право на керування транспортним засобом категорії В1 та В, зокрема автомобілем «Mercedes-Benz GL 450», документи на підтвердження цього були долучені захисником до матеріалів справи.
Повно, об'єктивно та неупереджено дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, в вину ОСОБА_3 ставиться керування 23.09.2025 о 08 год. 11 хв. автомобілем «Mercedes-Benz GL 450», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування відповідним транспортним засобом.
Відповідно до п. 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, транспортні засоби керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і
призначення поділяються на категорії:
B1 - квадро- і трицикли, мотоциклям та інші триколісні (чотириколісні) транспортні
засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;
В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700
фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми.
Як вбачається з документів, що надав ОСОБА_2 - водійське посвідчення Російської Федерації та квитанції про вилучення документа, він має право керувати транспортними засобами з категорією В1 та В, тобто автомобіль (MERCEDES-BENZ GL 450), яким він керував підлягає під дану класифікацію.
ОСОБА_2 є громадянином держави Вірменія, та перебуває в Україні на
підставі тимчасової посвідки. На території України ОСОБА_2 не проживає
постійно. Згідно відповіді на адвокатський запит в Єдиному державному реєстрі МВС відсутня інформація про видачу посвідчення водія на ім'я « ОСОБА_2 », тобто українське посвідчення водія ОСОБА_2 не отримував.
Пунктом 30 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску
громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року № 340 (далі - Положення)
встановлено, що особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія та посвідчення водія іноземної держави, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту, або у разі наявності посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.
Посвідчення водія іноземної держави, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає обміну. Обмін таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів (за винятком випадків, визначених пунктом 32 цього Положення).
Особам, які тимчасово перебувають на території України, обмін їх посвідчень водія на національне посвідчення водія, а також видача їм національних посвідчень водія замість утраченого у зв'язку з крадіжкою, стихійним лихом, іншими непередбачуваними обставинами посвідчення водія іноземної держави не проводиться.
Так, ОСОБА_2 є громадянином держави Вірменія, та перебуває в
Україні на підставі тимчасової посвідки. На території України ОСОБА_2
не проживає постійно.
Договірними Сторонами Міжнародної Конвенції про дорожній рух 1968 року зокрема є Російська Федерація, Вірменія та Україна.
Тобто ті країни, до яких в даній ситуації має відношення ОСОБА_2 .
При цьому у ч. 2 ст. 41 Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року зазначено, що договірні сторони зобов'язуються визнавати будь-яку національну посвідку водія, складену їхньою національною мовою або однією з їхніх національних мов та яка відповідає вимогам Додатку 6 до конвенції.
Враховуючи вищенаведене, суддя вважає, що клопотання захисника Гаращука С.В. підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, оскільки на час події ОСОБА_2 , будучи особою, яка тимчасово проживає на території України та не має обов'язку обмінювати іноземне посвідчення водія на посвідчення водія українського зразка, мав при собі та пред'явив посвідчення водія, чинність якого визнається Україною (0 хв. 55 сек. відеозапису).
З наведеного вбачається, що належних та допустимих доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, матеріали справи не містять, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.
Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи згідно зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Згідно з ст. 7 та ст. 245 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, завданням якого є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За приписами частини 1 статті 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Оскільки матеріали справи не містять доказів, які безсумнівно підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 126, 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження за протоколом серії ЕПР1 № 462269 від 23.09.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Олег ПРОСКУРНЯ