СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/28494/25
пр. № 3/759/9204/25
11 грудня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Проскурня Олег Іванович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
До Святошинського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 19.11.2025 приблизно о 14 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, вул. Вахтанга Кікабідзе (Булгакова), 15, ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці, не виконав законну вимогу працівника поліції - надати для перевірки документи, що посвідчують особу, почав тікати, намагаючись уникнути перевірки, при цьому також ігнорував вимоги працівників поліції про зупинку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Про час та дату розгляду справи 04.12.2025 о 10 год. 50 хв. та 11.12.2025 об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, однак в судові засідання не з'явився, доказів не подавав, клопотань не заявляв.
Крім того, постановою від 05.12.2025 ОСОБА_1 піддано приводу у судове засідання, призначене на 11.12.2025 об 11 год. 00 хв., виконання постанови покладено на Святошинське УП ГУНП у м. Києві. Однак вказаний привід не виконано.
Зважаючи на правила ст.ст. 268, 277 КУпАП, у зв'язку з тим, що у справі є достатні дані про обізнаність особи про час, дату і місце розгляду справи в суді, суддя розглянув дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Повно, об'єктивно та неупереджено дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, в вину ОСОБА_1 ставиться те, що 19.11.2025 приблизно о 14 год. 20 хв. він відмовився виконувати законну вимогу поліцейського - надати для перевірки документи, що посвідчують особу, при цьому намагався тікати.
При цьому у протоколі про адміністративне затримання серії АА № 087634 (а.с. 8-9) від 19.11.2025 містяться пояснення ОСОБА_1 , де вказано, що зупинений він був за порушення правил військового обліку. Надалі був доставлений у ТЦК та СП для складання відповідного протоколу. При цьому від пояснень та підпису ОСОБА_1 відмовився.
Матеріали справи містять такі документи: протокол про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне затримання АА № 087634 від 19.11.2025, рапорти працівників поліції, копії документів, що посвідчують особу ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення від 19.11.2025 № 6680 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Таким чином, суддею констатується, що всі документи, які долучені до матеріалів справи і містять дані про обставини події, були оформленні працівниками поліції, тобто особами, які не можуть вважатися неупередженими та об'єктивними в світлі обставин, за яких складений протокол про адміністративне правопорушення. Разом з тим, жодного доказу, що не викликав би сумніву у його достовірності (відеозапису, пояснень сторонніх осіб тощо), до протоколу не долучено.
Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Враховуючи зазначені обставини, слід констатувати, що матеріали справи не містять доказів, які би могли беззаперечно підтвердити подію і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, у діях ОСОБА_1 .
За приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Оскільки матеріали справи не містять доказів, які безсумнівно підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 247, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження за протоколом серії ВАД № 635916 від 19.11.2025, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Олег ПРОСКУРНЯ