справа №752/5763/25 Головуючий у І інстанції - Кордюкова Ж.І.
апеляційне провадження №22-ц/824/17576/2025 Доповідач у ІІ інстанції - Писана Т.О.
10 грудня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Журби С.О.,Приходька К.П.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2025 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування,-
У березні 2025 року ПрАТ «СК «АРКС» через свого представника адвоката Сечка С.В.звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивачасуму страхового відшкодування у розмірі 13988,67 грн та судовий збіру сумі 3028 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 12 червня 2022 року о 14:55 год. у м. Києві на перетині вул. Конєва та вул. Касіяна сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів та завдало матеріальних збитків.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2022 рокуу справі №752/7142/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
На момент ДТП майнові інтереси власника автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , були застраховані в АТ «СК «АРКС» за договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №87848а2х від 10 січня 2022 року.
Вказано, що 16 березня 2022 року власник автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , звернувся до позивача із заявою про настання події та про виплату за договором добровільного страхування.
АТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 49190,67 грн.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» за полісом обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №209168203, у зв'язку з чим останнє здійснило виплату страхового відшкодування АТ «СК «АРКС» у розмірі 31681,80 грн.
27 вересня 2022 року між ТДВ «СК «Альфа-Гарант» та АТ «СК «АРКС» укладено угоду про здійснення страхового відшкодування, згідно якої розмір страхового відшкодування становить 35202 грн, а узгоджений між сторонами розмір страхового відшкодування становить 31681,80 грн.
Зауважено, що залишок боргу, який повинен сплатити відповідач, становить 13988,67 грн (49190,67 грн - 35202 грн = 13988,67 грн).
На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2025 року у задоволенні позову ПрАТ «СК «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування- відмовлено.
Не погоджуючись з указаним рішенням, представник позивача ПрАТ «СК «АРКС» -Сечко С.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Уважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскільки транспортний засіб Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , перебував в експлуатації більше 7 років (КТЗ 2015 року випуску), то ТДВ «СК «Альфа-Гарант» у відповідності до вимог статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» та пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів застосувало коефіцієнт зносу складників КТЗ, у зв'язку з чим сума страхового відшкодування по полісу ОСЦПВВНТЗ №209168203 була визначена у розмірі 35 202 грн.
Вказує, що між ПрАТ «СК «Альфа-Гарант» та ТДВ «СК «Альфа-Гарант» було укладено угоду про здійснення страхового відшкодування від 27 вересня 2022 року та Додаток №1 до угоди від 27 вересня 2022 року, згідно якої розмір страхового відшкодування становить 35 202 грн, а узгоджений між сторонами розмір страхового відшкодування становить 31 681,80 грн.
На підставі викладеного вважає, що позивач отримав право вимоги на таке відшкодування та сума виплати страхового відшкодування, яке повинен сплатити відповідач позивачу, складає 49 190,67 грн - 35 202 грн = 13 988,67 грн.
Посилається на численну практику Верховного Суду, в якій, серед іншого, викладено правовий висновок, що оскільки вартість майнового збитку, завданого власнику автомобіля пошкодженням його автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то з відповідача, як винної особи. на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.
06 листопада 2025 року апеляційним судом отримано відзив на апеляційну скаргу від відповідача ОСОБА_1 , в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Уважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував всі обставини справи, встановив недоведеність позовних вимог, а тому, відмовляючи в їх задоволенні, забезпечив ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.
Вказує, що укладеніміж ТДВ «СК «Альфа-Гарант» та ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» угода про здійснення страхового відшкодування від 27 вересня 2022 року та Додаток №1 до вказаної угоди, згідно яких позивач погодився отримати мешу суму страхового відшкодування, не може створювати додаткові несприятливі наслідки для відповідача, оскільки останній не є учасником вказаного правочину.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
За змістом частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів частини тринадцятої статті 7 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відомості про те з урахуванням яких складових було розраховане страхове відшкодування ТДВ «СК «Альфа-Гарант» у сумі 31681,80 грн, матеріали справи не містять.
З наявних у справі доказів неможливо встановити чи дійсно заявлені до стягнення грошові кошти є різницею між розміром збитку та розміром страхового відшкодування, зменшеного на коефіцієнт фізичного зносу, а також правомірність прийнятого рішення ПрАТ «СК «АРКС» та ТДВ «СК «Альфа-Гарант» про узгодження виплати зменшеної до 31681,80 грн суми страхового відшкодування.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Судом установлено, що12 червня 2022 року о 14:55 год. у м. Києві на перетині вул. Конєва та вул. Касіяна сталася ДТП за участю автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів та завдало матеріальних збитків.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2022 року у справі №752/7142/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Відповідно до частиною шостою статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не потребує доведення.
10 січня 2022 року між ПрАТ «СК «АРКС» (попередня назва «АТ «СК «АХА Страхування») та ОСОБА_2 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №87848а2х, предметом якого є страхування автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 .
13 червня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «АТ «СК «АХА Страхування» із заявою про подію та виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
13 червня 2022 року оглянуто автомобіль Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , та складений акт огляду транспортного засобу.
Відповідно до рахунку № НОМЕР_3 від 19 червня 2022 року ФОП ОСОБА_3 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 49190,67 грн.
24 червня 2022 року ПрАТ «СК «АРКС» (попередня назва ПрАТ «АТ «СК «АХА Страхування») складено страховий акт №ARX298456, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 49190,67 грн.
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування у справі №1.003.22.0009840 розмір страхового відшкодування пошкодженого автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 49190,67 грн.
27 червня 2022 року ПрАТ «СК «АРКС» сплатило на рахунок ФОП ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 49190,67 грн. без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №896825.
Відповідно до страхового полісу №209168203 цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована у ТДВ «СК «Альфа-Гарант».
Між ТДВ «СК «Альфа-Гарант» та ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» укладено угоду про здійснення страхового відшкодування від 27 вересня 2022 року та Додаток №1 до вказаної угоди, згідно яких розмір страхового відшкодування, розрахований в порядку Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», становить 35202 грн, а узгоджений сторонами розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті, становить 31681,80 грн.
Відповідно до платіжного доручення від 29 вересня 2022 року №31006 ТДВ «СК «Альфа-Гарант» виплатило ПрАТ «СК «АРКС» 31681,80 грн, призначення платежу страхове відшкодування за ремонт автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , згідно страхового акту №ЦВ/22/2446 без ПДВ.
Різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням згідно розрахунку позивача становить: 13988,67 грн (49190,67 грн - 35202 грн = 13988,67 грн).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до підпункту 38.1.1 пункту 38.1статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), також, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Згідно із частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За змістом статей 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
У пункті 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, провадження №14-176цс18 (пункти 68-70) вказано, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону №1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом №1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації- переході до позивача права вимоги потерпілої особи у деліктному зобов'язанні.
Звертаючись до суду з позовом ПрАТ «СК «АРКС» посилалося на те, що відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу, була застрахована а томувимоги до відповідача, як відповідальної особи у вчиненні ДТП, про стягнення суми у розмірі 13988,67 грн обґрунтовані тим, що дана сума є різницею між сумою страхового відшкодування, сплаченого за договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №87848а2х (49190,67 грн) та сумою страхового відшкодування, визначеного відповідно до Закону (35202грн).
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що 10 січня 2022 року між ПрАТ «СК «АРКС» (попередня назва «АТ «СК «АХА Страхування») та ОСОБА_2 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №87848а2х, предметом якого є страхування автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 .
13 червня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «АТ «СК «АХА Страхування» із заявою про подію та виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
Відповідно до рахунку №2137226 від 19 червня 2022 року ФОП ОСОБА_3 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 49190,67 грн.
27 червня 2022 року ПрАТ «СК «АРКС» сплатило на рахунок ФОП ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 49190,67 грн. без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №896825.
Відповідно до страхового полісу №209168203 цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована у ТДВ «СК «Альфа-Гарант».
Між ТДВ «СК «Альфа-Гарант» та ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» укладено угоду про здійснення страхового відшкодування від 27 вересня 2022 року та Додаток №1 до вказаної угоди, згідно яких розмір страхового відшкодування, розрахований в порядку Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», становить 35202 грн, а узгоджений сторонами розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті, становить 31681,80 грн.
Відповідно до платіжного доручення від 29 вересня 2022 року №31006 ТДВ «СК «Альфа-Гарант» виплатило ПрАТ «СК «АРКС» 31681,80 грн, призначення платежу страхове відшкодування за ремонт автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , згідно страхового акту №ЦВ/22/2446 без ПДВ.
Таким чином, за змістом вказаної угоди про здійснення страхового відшкодування ПрАТ «СК «АРКС», діючи добровільно, на власний розсуд погодилось із розміром страхового відшкодування ТДВ СК «Альфа-Гарант» у сумі 31681,80 грн та, відповідно, правовими наслідками такої виплати.
Разом з тим, для розрахунку суми різниці між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу (49190,67 грн) та страховим відшкодуванням, позивачем ураховано не узгоджену суму страхового відшкодування у сумі 31681,80 грн, як помилково вказав суд в оскаржуваному рішенні, а дійсну суму страхового відшкодування у сумі 35202 грн, визначену відповідно до Закону.
При цьому, як стверджує позивач, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» визначило страхове відшкодування у розмірі 35202 грн з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, відомості про те, з урахуванням яких складових було розраховане страхове відшкодування ТДВ «СК «Альфа-Гарант» у вказаній сумі, матеріали справи не містять, у зв'язку з чим неможливо перевірити правильність такого розрахунку.
У доводах апеляційної скарги позивач посилається на ту обставину, що транспортний засіб Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , перебував в експлуатації більше 7 років (КТЗ 2015 року випуску), тому ТДВ «СК «Альфа-Гарант» у відповідності до вимог статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» та пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів застосувало коефіцієнт зносу складників КТЗ, у зв'язку з чим сума страхового відшкодування по полісу ОСЦПВВНТЗ №209168203 була визначена у розмірі 35 202 грн.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на час ДТП передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно із пунктом 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 значення коефіцієнт фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.
Оскільки транспортний засіб Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , перебував в експлуатації більше 7 років, тому відповідно до п. 7.37 наведеної методики підлягав розрахунку коефіцієнт фізичного зносу (Ез) за формулою: Ез =1-С/Цн, де: С ринкова вартість, а Цн - ціна нового КТЗ в Україні або в провідних країнах-експортерах за інформацією з довідкової літератури.
Відомостей щодо наведених складників позивачем не указано, обґрунтованого розрахунку ні коефіцієнту фізичного зносу, ні суми, до якої підлягав застосуванню відповідний коефіцієнт, до матеріалів справи не надано. Відповідно, суд не може перевірити, чи самостійно розрахувати відповідний розмір страхового відшкодування.
Відповідач, як слідує із матеріалів справи, відповідну суму не визнав, відтак, вона підлягала доведенню на загальних підставах позивачем, що ним не було виконано.
Згідно з вимогами статей 12, 81 ЦПК України обов'язок доведення тих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим ЦПК України, покладається на кожну із сторін.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за недоведеністю розміру заявленого до стягнення з відповідача.
Колегія суддів перевірила доводи апеляційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах, які безпосередньо стосуються правильності застосування місцевим судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду апеляційної інстанції.
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів уважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, немає, а отже, у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині третій статті 389 ЦПК України.
Головуючий Т.О. Писана
Судді С.О. Журба
К.П. Приходько