Справа № 740/5841/25
Провадження № 2-о/740/179/25
10 грудня 2025 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Роздайбіди О.В.,
при секретарі Дьоміній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою Ніжинської міської ради Чернігівської області, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Північна» про визнання спадщини відумерлою,
установив:
У жовтні 2025 року заявник звернувся до суду з указаною заявою, в якій просив визнати відумерлою спадщину померлої ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява мотивована тим, що власник частки квартири ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Ніжинським відділом ДРАЦ у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено актовий запис про смерть № 470, що підтверджує факт місця відкриття спадщини - м. Ніжин Чернігівської області.
У власності померлого ОСОБА_2 залишилася частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності від 05.01.2005, виданого органом приватизації при Конотопському КЕЧ. Інша частка вказаної квартири належала на праві власності належала його дружині - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , вказане житло має загальну площу 49,3 кв. м, житлову площу - 28,1 кв.м.
Згідно з інформацією Бахмацької районної державної нотаріальної контори (виконуючої обв'язки Ніжинської міської державної нотаріальної контори) за даними спадкового реєстру спадкова справа після померлого ОСОБА_2 не відкривалася, оскільки ніхто зі спадкоємців померлого ОСОБА_2 не звертався із заявою про прийняття спадщини чи про відмову у прийнятті.
Водночас, станом на 23.06.2014 із ОСОБА_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована та проживала його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якій на момент смерті чоловіка виповнилося 74 роки, тобто вона досягнула пенсійного віку та постійно проживала в одній квартирі зі спадкодавцем, тому на час відкриття спадщини прийняла спадщину як спадкоємець першої черги за законом.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 померла, про що Ніжинським відділом ДРАЦ у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено актовий запис про смерть № 875, що підтверджує те, що місце відкриття спадщини - м. Ніжин Чернігівської області.
Згідно інформації ЦНАП виконавчого комітету Ніжинської міської ради станом на 15.07.2025 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані особи відсутні.
Ураховуючи вищевикладені обставини, заявник просив визнати спадщину ОСОБА_1 відумерлою.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження, судове засідання призначено на 20 листопада 2025 року 12-30 год, яке в подальшому відклалося на 10-45 год 10 грудня 2025 року.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Представник заявника - Бережняк О.О. подала до суду заяву про розгляд справи в її відсутність, заяву підтримала та просила її задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Шаповалов Д.О. подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, прийняти рішення згідно з чинним законодавством.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної приватної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в розмірі по частці кожному (а.с. 28 зворот, 29).
Згідно з відповіддю на запит начальника управління ЦНАП виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованих осіб не має (а.с. 11).
З листа начальника КП «Ніжинське МБТІ» Світлани Доценко від 21 травня 2025 року вбачається, що за обліком бюро технічної інвентаризації станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках кожному на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації при Конотопській КЕЧ 05.01.2005 (а.с. 28).
Згідно з повідомленням завідувача Бахмацької державної нотаріальної контори - Кухти Т.О. від 17.07.2025 № 535 надано витяги зі Спадкового реєстру щодо наявності/відсутності заповітів, спадкового договору ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з яких убачається, що спадкові справи після померлих не відкривалася, оскільки ніхто із спадкоємців не звертався із заявою про прийняття спадщини чи про відмову в її прийнятті, заповітів не зареєстровано.
На офіційному сайті Ніжинської міської ради, а також у випуску № 350 (1560) від 04 жовтня 2025 року газети «Вісті» розміщено оголошення про пошук спадкоємців ОСОБА_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки в подальшому до суду буде подана заява про визнання її спадщини відумерлою (а.с. 15 - 16).
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідь на запит суду надано актовий запис про шлюб № 311 від 15.09.1968, з якого вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб 15 вересня 1968 року (а.с. 47-49). Отже, ОСОБА_1 була спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 на частку квартири та прийняла спадщину після смерті чоловіка.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Статтею 338 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно зі ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті на життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
За змістом ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ст. 1223 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1277 ЦК України заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Згідно із ч. 3 ст. 1277 ЦК України спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно за його місцезнаходженням.
Таким чином, з дня смерті ОСОБА_1 минуло більше одного року; осіб, які могли бути спадкоємцями майна померлої судом не встановлено. За таких обставин, наявні підстави для визнання відумерлою спадщини ОСОБА_1 , до складу якої входить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , а тому заяву слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 293, 294, 334-338, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву Ніжинської міської ради Чернігівської області, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Північна» про визнання спадщини відумерлою - задовольнити.
Визнати спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , до складу якої входить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , - відумерлою та передати її у власність Ніжинської міської об'єднаної територіальної громади в особі Ніжинської міської ради Чернігівської області.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Роздайбіда