18 листопада 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 2-3513/2010
номер провадження: 22-ц/824/14046/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
за участю секретаря - Габунії М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 червня 2025 року у складі судді Рудюка О.Д., у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий у цивільній справі №2-3513/2010 за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий у цивільній справі №2-3513/2010 за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») до товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЕ-РО» (далі - ТОВ «ОЛЕ-РО»), ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 грудня 2010 року позов ПАТ «Універсал Банк» до ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 761 437 грн 61 коп. та судові витрати: судовий збір у розмірі 1 700 грн 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн 00 коп., а всього стягнуто 763 257 грн 61 коп. Дане рішення суду набрало законної сили та на його виконання 18 лютого 2011 року судом видано виконавчі листи, які в подальшому було пред'явлено до виконання.
Вказував, що 22 березня 2019 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області у задоволенні заяви ПАТ «Універсал Банк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа та видачу дубліката виконавчого листа про стягнення заборгованості з ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у цивільній справі № 2-3513/2010 - відмовлено.
12 вересня 2019 року постановою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22 березня 2019 року та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ПAT «Універсал Банк» щодо видачі дублікатів виконавчого листа стосовно боржника ОСОБА_1 задоволено. Видано дублікат виконавчого листа за рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 грудня 2010 року у справі №2-3513/2010 щодо боржника ОСОБА_1 . В задоволенні заяв про видачу дублікатів виконавчого листа відносно боржників ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та поновлення строків - відмовлено.
Зазначав, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14 грудня 2020 року у справі №2-3513/2010 задоволено заяву АТ «Універсал Банк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, виданого судом про стягнення із ОСОБА_1 на користь AT «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором. Поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа виданого Вишгородським районним судом Київської області від 18 лютого 2011 року щодо боржника ОСОБА_1 у цивільній справі №2-3513/2010.
Вказував, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05 січня 2022 року у справі №2-3513/2010 у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Траст Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Траст Фінанс») про заміну стягувача у виконавчому листі, виданого у цивільній справі №2-3515/2010 за позовною заявою ПАТ «Універсал Банк» до ТОВ «ОЛЕ-РО, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості (боржник ОСОБА_1 ) - відмовлено.
В подальшому ухвалою Вишгородського районного суду Київської області 11 листопада 2022 року у справі №2-3513/2010 заяву ТОВ «ФК «Траст Фінанс» про заміну стягувача у виконавчому листі, виданого у цивільній справі №2-3515/2010 за позовною заявою ПАТ «Універсал Банк» до ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, (боржник ОСОБА_1 ) задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Універсал Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Траст Фінанс» у виконавчому листі, виданого у цивільній справі №2-3515/2010 за позовною заявою ПАТ «Універсал Банк» до ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості (боржник ОСОБА_1 ). Вказана ухвала суду мотивована тим, що 30 квітня 2021 року між АТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №30/04/21-ФК1, згідно з яким відбулося переуступлення прав вимоги за рядом кредитних договорів. 05 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФК «Траст Фінанс», укладено договір факторингу №05/11/21-ФК1, згідно з яким відбулося переуступлення прав вимог за рядом кредитних договорів. Відповідно до умов договору факторингу від 05 листопада 2021 року ТОВ «ФК «Траст Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками AT «Універсал Банк», у тому числі до ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Боржник за виконавчим документом ОСОБА_1 .
Заявник указував, що 14 грудня 2020 року у справі №2-3513/2010 Вишгородський районний суд Київської області задовольняючи заяву АТ «Універсал Банк» та поновлюючи банку пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого Вишгородським районним судом Київської області 18 лютого 2011 року щодо боржника ОСОБА_1 у справі №2-3513/2010 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення солідарно з ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, залишив поза увагою те, що рішенням Васильківський міськрайонний суд Київської області у справі №362/697/18 від 29 травня 2018 року за позовом ОСОБА_3 до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про зняття заборон, іпотеки та арештів з нерухомого майна, знято обтяження щодо заборони відчуження нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,2160 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221486902:02:009:0036, що належить на праві власності ОСОБА_3 , а саме: заборону за реєстраційним номером 7500986 на підставі договору іпотеки від 03 липня 2008 року №2756, накладену приватним нотаріусом Бочаровою С.В.; іпотеку за реєстраційним номером обтяження 7500124, зареєстрована 03 липня 2008 року приватним нотаріусом Івановою С.М. на підставі договору іпотеки від 03 липня 2008 року №2756; арешт за номером запису про обтяження 1405218 (спеціальний розділ) від 22 червня 2013 pоку, на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, виданої 17 червня 2013 року державним виконавцем на земельну ділянку, кадастровий номер: 3221486902:02:009:0036, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 ; арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 13083438 від 05 жовтня 2012 року на підставі постанови про накладення арешту на майно боржника від 05 жовтня 2012 pоку, винесеної державним виконавцем Відділ державної виконавчої служби Васильківського міського управління юстиції (далі - ВДВС Васильківського МРУЮ).
Таким чином вважає, що подаючи заяву ТОВ «ФК «Траст Фінанс» за №14.12.2023/1 та виконавчий лист №2-3513/2010 про стягнення солідарно з боржників 763 257 грн 61 коп., стягувачем не враховано розмір грошових коштів від реалізації іпотечного майна, що перебувало в забезпеченні за кредитним договором, по договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 03 липня 2008 року за реєстровим №2756 від 18 жовтня 2017 року. Також не було враховано лист ПАТ «Універсал Банк» до Васильківського міськрайонного суду Київської області, що заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг №BL5159, що був укладений 03 липня 2008 pоку між банком та ТОВ «Оле-ро», погашено внаслідок припинення забезпечувального зобов'язання, припинено зобов'язання по договору іпотеки.
Отже, враховуючи мотивувальну частину рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі №362/697/18 від 29 травня 2018 року, заявник ОСОБА_1 вважав, що заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг №BL5159, який був укладений 03 липня 2008 року забезпеченням згідно договору іпотеки - погашено.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив визнати виконавчий лист виданий 18 лютого 2011 року Вишгородським районним судом Київської області у цивільній справі №2-3513/2010 від 28 грудня 2010 року за позовною заявою ПАТ «Універсал Банк» до ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості на користь ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором (боржник - ОСОБА_1 ) у розмірі 761 437 грн 61 коп. та судові витрати: судовий збір у розмірі 1 700 грн 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн 00 коп., а всього стягнуто 763 257 грн 61 коп., таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами припинення свого обов'язку за рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 грудня 2010 року у цивільній справі №2-3513/2010, оскільки посилання на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі №362/697/18 щодо зняття іпотеки та арештів з майна ОСОБА_3 не підтверджує виконання ОСОБА_1 кредитного зобов'язання, а доказів фактичного погашення суми стягнення він не надав. Крім того, на час розгляду заяви триває відкрите виконавче провадження НОМЕР_1 щодо солідарного стягнення 763 257 грн 61 коп., що свідчить про чинність та невиконаність обов'язку боржника, а підстав, передбачених ст. 432 ЦПК України для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд не встановив.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким його заяву задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що подаючи заяву ТОВ «ФК «Траст Фінанс» за №14.12.2023/1 та виконавчий лист №2-3513/2010 про стягнення солідарно з боржників 763 257 грн 61 коп., стягувачем не враховано сплачений розмір грошових коштів від реалізації іпотечного майна, що забезпечувало зобов'язання за кредитним договором по договору іпотеки, посвідченого 03 липня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В. за реєстровим №2756 від 18 жовтня 2017 року. Не враховано лист ПАТ «Універсал Банк» до Васильківського міськрайонного суду Київської області, відповідно до якого заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг №BL5159, що був укладений 03 липня 2008 року між банком та ТОВ «ОЛЕ-РО», погашено внаслідок припинення забезпечувального зобов'язання, припинено зобов'язання по договору іпотеки. Таким чином, за обставинами справи за виконавчим листом стягується солідарно 763 257 грн 61 коп., внаслідок чого його права як боржника порушуються, за захистом яких він звернувся до суду.
Вказує, що ТОВ «ФК «Траст Фінанс» звертаючись до суду про видачу дубліката виконавчого листа, за яким 22 грудня 2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Мойсеєм І.М. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 за заявою ТОВ «ФК «Траст Фінанс» №14.12.2023/1 від 14 грудня 2023 року про примусове виконання за виконавчим листом №2-3513/2010, який виданий 18 лютого 2011 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення солідарно з ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 761 437 грн 61 коп., судовий збір в розмірі 1 700 грн 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн 00 коп., а всього 3 257 грн 61 коп., товариство умисно не надало виписку по рахунку за генеральним договором про надання кредитних послуг №BL5159, що був укладений 03 липня 2008 року між банком та ТОВ «ОЛЕ-РО» станом на 22 грудня 2023 року, не врахувавши погашення кредитних зобов'язань із реалізації предмета іпотеки, та рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області, в якому зазначено лист банку, що заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL5159, що був укладений 03 липня 2008 року забезпеченням згідно договору іпотеки, погашено.
Представник ТОВ «ФК «Траст Фінанс» - адвокат Степанова М.В. подала пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 червня 2025 залишити без змін. Вказує, що сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Посилання ОСОБА_1 в заяві про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа на те, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2018 року у справі №362/697/18 за позовом ОСОБА_3 до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про зняття заборон, іпотеки та арештів з нерухомого майна встановлено, що заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг №BL5159, що був укладений 03 липня 2008 року між банком та ТОВ «ОЛЕ-РО», погашено, не може братися як належний та допустимий доказ, оскільки не спростовує неналежне виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 грудня 2010 року у цивільній справі № 2-3513/2010 ОСОБА_1 . Між тим ОСОБА_1 не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що він вказане судове рішення виконав.
18 листопада 2025 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції письмові пояснення, в яких фактично підтримав раніше викладені доводи та просив його апеляційну скаргу задовольнити.
Інші учасники справи не скористалась своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.
Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, наведені у поясненнях на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
При цьому виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а, отже, принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.
Розділ VI ЦПКУкраїни регулює процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах.
Відповідно до вимог ч.2 ст.432 ЦПК України, згідно з якими суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.
Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить Глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 20/12/2019 (провадження № 61-14244ав20) та від 24 червня 2021 року у справі № 750/9956/17 (провадження № 61-15664 св19).
Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 грудня 2010 року у справі №2-1149/2010 позов ПАТ «Універсал Банк» до ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 761 437 грн 61 коп., судовий збір у розмірі 1 700 грн 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн 00 коп., а всього стягнуто - 763 257 грн 61 коп.
Указане рішенням суду набрало законної сили та є чинним.
На виконання цього судового рішення 18 лютого 2011 року Вишгородським районним судом Київської області було видано виконавчий лист №2-3513/2010.
У справі встановлено, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2018 року у справі №362/697/18 задоволено позов ОСОБА_3 до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про зняття заборон, іпотеки та арештів з нерухомого майна. Знято обтяження щодо заборони відчуження нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,2160га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221486902:02:009:0036, що належить на праві власності ОСОБА_3 , а саме - заборону за реєстраційним номером 7500986 на підставі договору іпотеки від 03 липня 2008 року №2756, накладену приватним нотаріусом Бочаровою С.В.; іпотеку за реєстраційним номером обтяження 7500124, зареєстрована 03 липня 2008 року приватним нотаріусом ІвановоюС.М. на підставі договору іпотеки від 03 липня 2008 року №2756; арешт за номером запису про обтяження 1405218 (спеціальний розділ) від 22 червня 2013 року, на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, виданої 17 червня 2013 року державним виконавцем на земельну ділянку, кадастровий номер: 3221486902:02:009:0036, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3 ; арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 13083438 від 05 жовтня 2012 року на підставі постанови про накладення арешту на майно боржника від 05 жовтня 2012 року, винесеної державним виконавцем ВДВС Васильківського МРУЮ.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22 березня 2019 року у справі №2-3513/2010 в задоволенні заяви ПАТ «Універсал Банк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа та видачу дубліката виконавчого листа про стягнення заборгованості з ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 по цивільній справі №2-3513/2010 відмовлено.
12 вересня 2019 року постановою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22 березня 2019 року у справі №2-3513/2010 та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ПAT «Універсал Банк» щодо видачі дублікатів виконавчого листа стосовно боржника ОСОБА_7 задоволено. Видано дублікат виконавчого листа за рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 грудня 2010 року у справі №2-3513/2010 щодо боржника ОСОБА_1 . У задоволенні заяв про видачу дублікатів виконавчого листа відносно боржників ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та поновлення строків - відмовлено.
Ухвалою Вишгородський районний суд Київської області від 14 грудня 2020 року у цивільній справі №2-3513/2010 заяву АТ «Універсал Банк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання виданого судом про стягнення із ОСОБА_1 на користь AT «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором задоволено. Поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа виданого Вишгородським районним судом Київської області від 18 лютого 2011 року щодо боржника ОСОБА_7 у цивільній справі №2-3513/2010.
В подальшому ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11 листопада 2022 року у справі №2-3513/2010 заяву ТОВ «ФК «Траст Фінанс» про заміну стягувача у виконавчому листі, виданого у цивільній справі №2-3515/2010 за позовною заявою ПАТ «Універсал Банк» до ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Універсал Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Траст Фінанс» у виконавчому листі, виданого у цивільній справі №2-3515/2010 за позовною заявою ПАТ «Універсал Банк» до ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості (боржник - ОСОБА_1 ).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Мойсея І.М. від 22 грудня 2023 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 за заявою ТОВ «ФК «Траст Фінанс» №14.12.2023/1 від 14 грудня 2023 року про примусове виконання за виконавчим листом №2-3513/2010, який виданий 18 лютого 2011 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення солідарно з ТОВ «ОЛЕ-РО», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 761 437 грн 61 грн., судовий збір в розмірі 1 700 грн 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн 00 коп., а всього стягнуто солідарно 763 257 грн 61 коп.
Наведені обставини, у тому числі обставини пред'явлення виконавчого листа до виконання, сторонами не оспорюються, а тому не підглядають доказуванню відповідно до положень ч.4 ст.82 ЦПК України, якою визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що посилання ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2018 року у справі №362/697/18, яким лише знято обтяження (заборони, арешти та іпотеку) з належної ОСОБА_3 земельної ділянки, не підтверджує факт виконання ОСОБА_1 рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 грудня 2010 року у цивільній справі №2-3513/2010. Вказане рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2018 року не встановлює факту погашення зобов'язань саме ОСОБА_1 як солідарним боржником, не містить висновків про погашення боргу за виконавчим листом та не спростовує чинності боргового зобов'язання ОСОБА_1 , визначеного рішенням Вишгородського районного суду Київської області.
Таким чином, посилання ОСОБА_1 на обставини справи №362/697/18 не є належним і допустимим доказом припинення обов'язку боржника перед стягувачем у розумінні ст.432 ЦПК України.
До того ж встановлено, що на момент розгляду заяви ОСОБА_1 триває виконавче провадження НОМЕР_1, яке відкрите 22 грудня 2023 року за заявою ТОВ «ФК «Траст Фінанс» на підставі виконавчого листа №2-3513/2010 про солідарне стягнення 763 257 грн 61 коп. Ці обставини свідчать про те, що обов'язок ОСОБА_1 за судовим рішенням залишається чинним, невиконаним і продовжує перебувати у стадії примусового виконання, а тому виключає можливість висновку про припинення його зобов'язання у будь-який спосіб, передбачений цивільним законодавством (добровільне виконання, передання відступного, прощення боргу, зарахування тощо).
За відсутності доказів фактичного погашення боргу або інших підстав, передбачених ст.432 ЦПК України, наявність відкритого виконавчого провадження підтверджує актуальність та дійсність обов'язку боржника, а отже спростовує доводи про можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Отже, враховуючи вказані вище обставини, нормативне регулювання спірних правовідносин та висновки Верховного Суду у подібних справах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність передбачених ст.432 ЦПК України підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, оскільки у справі не доведено фактичного виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 грудня 2010 року, дублікат виконавчого листа щодо ОСОБА_1 правомірно видано постановою апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, строк пред'явлення поновлено ухвалою від 14 грудня 2020 року, стягувача належно замінено ухвалою від 11 листопада 2022 року, а за цим виконавчим документом 22 грудня 2023 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, що підтверджує чинність і невиконаність обов'язку боржника, тоді як рішення у справі №362/697/18 стосується лише зняття обтяжень з майна іншої особи й не підтверджує погашення боргу ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги про те, що стягувач, звертаючись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та відкриття виконавчого провадження, умисно не надав виписку по рахунку за генеральним договором про надання кредитних послуг №BL5159 від 03 липня 2008 року та не врахував повне погашення кредитних зобов'язань у зв'язку з реалізацією предмета іпотеки і висновками рішення у справі №362/697/18, колегія суддів не приймає до уваги як підставу для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки ці доводи не ґрунтуються на достатніх доказах й не спростовують чинності та обов'язковості рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 грудня 2010 року, а також не підтверджують фактичного виконання ОСОБА_1 суми стягнення.
Водночас рішення суду у справі №362/697/18 стосується виключно зняття обтяжень з майна іншої особи й не встановлює погашення боргу ОСОБА_1 як солідарним боржником.
Інші доводи та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції і висновки з цього приводу, зроблені судом, ґрунтуються на встановлених обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах, яким судом першої інстанції дана належна правова оцінка.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 09 грудня 2025 року.
Головуючий
Судді: