Справа № 991/12691/25
Провадження 1-кс/991/12786/25
11 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
09.12.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді була передана на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги
У своїй скарзі ОСОБА_3 вказує, що 03.12.2025 ним на електронну адресу Національного антикорупційного бюро України направлено заяву про вчинення злочину.
Однак, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, що, на думку ОСОБА_3 , свідчить про порушення його прав, а тому він звернувся із цією скаргою до Вищого антикорупційного суду, у якій просить зобов'язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою та у відповідності до ст. 60 КПК України надіслати йому витяг.
2.Позиція учасників судового засідання
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, однак у своїй скарзі просив розглядати її за його відсутності, вимоги викладені у ній підтримав.
Представник Національного антикорупційного бюро України також не з'явився у судове засідання, однак до його початку надіслав письмові заперечення в яких підтвердив факт надходження 03.12.2025 заяви ОСОБА_3 від 11.11.2025 щодо можливого декларування недостовірної інформації начальником відділу земельних відносин Тисменицької міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_4 за викладених у заяві обставин, а також з інших питань.
Також повідомив, що за результатами розгляду зазначеної заяви, Національним бюро листом від 09.12.2025 №112-046/8/38140 ОСОБА_3 було повідомлено про те, що Національним бюро не було встановлено підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Додатково заявника повідомлено про те, що вказану заяву направлено для організації розгляду в межах наданих повноважень до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області та Національного агентства з питань запобігання корупції. Про що ОСОБА_3 було повідомлено листом від 09.12.2025 №112-294/38145.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності скаржника ОСОБА_3 та представника органу, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги.
У зв'язку з цим та у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду скарги слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв'язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом п.4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізує її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому:
(1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);
(2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).
З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
З поданої скарги та долученої до неї заяви вбачається, що ОСОБА_3 вважає, що в діях начальниці відділу земельних відносин Тисменицької міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366-1, 368-5, 290 КК України. Такий висновок заявник зробив після того, як дослідив відомості, які міститься в декларації ОСОБА_4 , як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та порівняв їх з реальною (орієнтовною) ринковою вартістю активів та задекларованих доходів.
Так, за твердженням ОСОБА_3 загальна орієнтовна сукупна ринкова вартість усіх активів сім'ї ОСОБА_4 складає приблизно 10-15 мільйонів гривень, але заявник допускає, що вартість активів (об'єктів нерухомого майна) може бути і більшою. При цьому, сукупні річні доходи ОСОБА_4 та членів її сім'ї суттєво нижчі, ніж оцінена ринкова вартість набутого майна, а у декларації відсутні чітко підтверджені джерела, які б покривали витрати на придбання такого майна (відомості про отримання доходу від відчуження майна, отримання спадщини, оформлення кредитів тощо).
Вказане, на думку заявника, свідчить про наявність достатніх підстав для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366-1, 368-5, 290 КК України.
Водночас, проаналізувавши подану заяву та додані до неї документи, слідчим суддею не встановлено відомостей, які могли б об'єктивно свідчити про ймовірність вчинення вказаних кримінального правопорушення, а заявником не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування.
У поданій заяві відсутні конкретні відомі заявнику обставини вчинення начальницею відділу земельних відносин Тисменицької міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_4 дій, які б містили загальні ознаки об'єктивної сторони кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена статтями 366-1, 368-5, 290 КК України.
Натомість, у заяві висловлене абстрактне припущення про ймовірне вчинення протиправних дій, яке заявник робить, ґрунтуючись виключно на власному уявленні про рівень матеріального забезпечення особи та суб'єктивній оцінці ринкової вартості об'єктів нерухомості в Івано-Франківській області. При цьому, слідчий суддя відзначає, що до заяви не долучено жодного доказу на підтвердження висловлених заявником припущень щодо можливої ринкової вартості активів, які є у власності ОСОБА_4 , що об'єктивно унеможливлює здійснення належної перевірки їх обґрунтованості та достовірності.
Слідчий суддя вважає, що самих лише припущень заявника недостатньо для висновку про наявність ознак корупційних кримінальних правопорушень, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування. У даному випадку невиправданим є застосування механізму кримінального переслідування та процесуального примусу для дослідження інформації, зазначеної у поданій заяві.
Керуючись ст. 214, 303-304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
1.Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,- залишити без задоволення.
2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня її оголошення.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1