Справа № 991/12673/25
Провадження 1-кс/991/12766/25
11 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
08.12.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді була передана на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги
У своїй скарзі ОСОБА_3 вказує, що у зв'язку з відмовою у розгляді її попередньої скарги вона повторно звертається до суду та просить зобов'язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувані за фактами можливих неправомірних дій (розкрадання гуманітарної допомоги, зловживання службовим становищем, незаконне збагачення, ухилення від мобілізації) посадових осіб Вільхуватської сільської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області за сприяння начальника Харківської обласної військової адміністрації.
ОСОБА_3 зазначає, що 28.11.2025 вона отримала лист від Національного антикорупційного бюро України яким їй відмовлено у внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувані відомостей за її заявою.
2.Позиція учасників судового засідання
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явилася, однак до його початку повідомила, що не має об'єктивної можливості прибути до суду через важкий стан здоров'я, наявні хронічні захворювання та проживання в зоні активних бойових дій. Вимоги скарги підтримала та просила її задовольнити.
Представник Національного антикорупційного бюро України також не з'явився у судове засідання, однак до його початку надіслав письмові заперечення в яких підтвердив факт надходження 27.11.2025 заяви ОСОБА_3 від 11.11.2025 щодо можливих неправомірних дій окремих посадових осіб органів місцевого самоврядування Харківської області, а також інших посадових осіб, за наведених обставин та з інших питань.
Також повідомив, що за результатами розгляду зазначеної заяви, Національним бюро листом від 28.11.2025 №112-294/36930 ОСОБА_3 було повідомлено про те, що попередні заяви, у тому числі із аналогічних питань були предметом розгляду в Національному бюро, за результатами якого останню поінформовано, зокрема у листах від 31.10.2025 №112-046/17/33701 та 04.11.2025 №112-046/17/33924 із наданням ґрунтовних та вичерпних роз'яснень. Крім вказаного ОСОБА_3 повідомлено про те, що у її поточній заяві не викладено нових фактів та обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро, у зв'язку з чим на сьогодні відсутні підстави для застосування Національним бюро наданих повноважень та/або перегляду раніше прийнятого рішення
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності скаржника ОСОБА_3 та представника органу, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги.
У зв'язку з цим та у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду скарги слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв'язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізує її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому:
(1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);
(2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).
З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
З поданої скарги та долучених до неї документів вбачається, що ОСОБА_3 вважає, що посадові особи Вільхуватської сільської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області за сприяння начальника Харківської обласної військової адміністрації зловживають своїм службовим становищем та здійснюють розкрадання гуманітарної допомоги, незаконне збагачення та ухилення від мобілізації.
Водночас, проаналізувавши зміст скарги, слідчим суддею не встановлено відомостей, які могли б об'єктивно свідчити про ймовірність вчинення вказаних кримінальних правопорушень, а скаржницею не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування.
У поданій скарзі та долучених до неї документах відсутні конкретні відомі ОСОБА_3 обставини вчинення вказаними нею особами будь-яких протиправних дій. Натомість, висловлене абстрактне припущення про ймовірне вчинення протиправних дій, яке не ґрунтується на доказах. При цьому, слідчий суддя відзначає, що до заяви не долучено жодного доказу на підтвердження висловлених нею припущень, що об'єктивно унеможливлює здійснення належної перевірки їх обґрунтованості та достовірності. З огляду на це, твердження ОСОБА_3 видаються необгрунтованими. За відсутні більш детального викладу описаних ОСОБА_3 обставин та будь-якого документального їх підтвердження, слідчий суддя позбавлений можливості встановити ознаки, які б свідчили про наявність в діях вказаних осіб складів кримінальних правопорушень, які передбачають відповідальність за зловживання службовим становищем, розкрадання гуманітарної допомоги, незаконне збагачення та ухилення від мобілізації.
Слідчий суддя вважає, що самих лише припущень ОСОБА_3 недостатньо для висновку про наявність в діях посадових осіб Вільхуватської сільської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області ознак корупційних кримінальних правопорушень, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування. Відтак, у цьому випадку невиправданим є застосування механізму кримінального переслідування та процесуального примусу для дослідження інформації, зазначеної у поданій заяві.
Керуючись ст. 214, 303-304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
1.Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,- залишити без задоволення.
2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня її оголошення.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1