Справа № 991/12469/25
Провадження 1-кс/991/12563/25
05 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024,
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України (далі - Кримінальне провадження), у якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв'язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави (далі - Клопотання).
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, серед яких є особливо тяжкий корупційний злочин;
2) продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України;
3) відносно підозрюваного діє запобіжний захід у вигляді застави та покладено ряд додаткових процесуальних обов'язків, термін дії яких закінчується 09.12.2025;
4) досудове розслідування Кримінального провадження завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити Клопотання із викладених у ньому підстав.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 , посилаючись на виключно належну процесуальну поведінку підозрюваного, вказали на відсутність заявлених прокурором ризиків, зазначили про розгляд Клопотання на розсуд суду.
Слідчий суддя, дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов'язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Зі змісту Клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП здійснюється процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.
09.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
13.12.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа 991/13893/24) до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 10.02.2025, з визначенням застави у розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень. У разі внесення якої покладено на підозрюваного процесуальні обов'язки, зокрема: (1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; (2) не відлучатися із Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду); (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.
02.01.2025 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду скасовано вищезазначену ухвалу в частині визначеного слідчим суддею розміру застави та постановлено в цій частині нову ухвалу, якою визначено заставу у розмірі 10 000 000 грн.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_16 продовжено строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 3 (трьох) місяців, тобто до 09.03.2025.
05.02.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа № 991/945/25) підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою на 33 дні, тобто до 09.03.2025, та визначено заставу у розмірі 6 000 000 грн. У разі внесення якої покладено на підозрюваного процесуальні обов'язки, зокрема: (1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; (2) не відлучатися із Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52024000000000534; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.
Вказану ухвалу залишено без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27.02.2025.
06.02.2025 підозрюваний ОСОБА_4 звільнений з-під варти із Державної установи «Київський слідчий ізолятор» у зв'язку із внесенням застави у визначеному слідчим суддею розмірі. За наведеного, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням обов'язків, зазначених в ухвалі слідчого судді від 05.02.2025.
06.02.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа № 991/696/25) строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до 6 (шести) місяців, тобто до 09.06.2025.
У подальшому строк дії покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків неодноразово продовжувався (справа № 9911675/25, справа № 991/3544/25, справа № 991/8179/25).
19.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України (далі - Повідомлення про підозру).
Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин група осіб у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 як організаторів, ОСОБА_17 як пособника, ОСОБА_12 як виконавця, а також невстановлених осіб, попередньо вступивши в змову, в період часу з літа 2024 року по 05.12.2024 (більш точний час не встановлено) вимагали та одержали для себе від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 75 000 (сімдесяти п'яти тисяч) доларів США (згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют НБУ станом на 06.11.2024 складало 3 107 812, 5 грн), тобто в особливо великому розмірі, за прийняття колегією суддів Західного апеляційного господарського суду ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 рішення про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24, тобто за вчинення ОСОБА_12 як службовою особою, яка займає відповідальне становище, дій з використанням наданої їй влади та службового становища в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_18 .
Також група осіб у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , а також невстановлених осіб, попередньо вступивши в змову, в період часу з літа 2024 року по 05.12.2024 (більш точний час не встановлено), в умовах воєнного стану, вимагали у ОСОБА_7 передати їм кошти в сумі 1 000 000 (один мільйон) доларів США (згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют НБУ станом на 12.10.2024 складало 41 207 200 грн) з погрозою здійснення впливу на прийняття судових рішень суддями зі складу колегій Західного апеляційного господарського суду у справах № 914/386/24, № 914/653/24 в інтересах ОСОБА_19 (тобто обмеження прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_7 , у тому числі під час розгляду відповідних судових справ), а також з погрозою насильства щодо ОСОБА_7 .
Разом з тим, група осіб у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , а також невстановлених осіб, попередньо вступивши в змову, в період часу з літа 2024 року по 05.12.2024 (більш точний час не встановлено), вимагали у ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі від 80 000 (вісімдесяти тисяч) до 90 000 (дев'яносто тисяч) доларів США (згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют НБУ станом на 16.10.2024 складало 3 297 112 - 3 709 251 грн) (у подальшому суму було збільшено до суми в розмірі від 120 000 (ста двадцяти тисяч) доларів США до 130 000 (ста тридцяти тисяч) доларів США (згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют НБУ станом на 07.11.2024 складало 4 974 744 - 5 389 306 грн) за вплив на прийняття рішення суддями Західного апеляційного господарського суду у справі № 914/653/24 в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_18 (а саме про скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024). При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 висловили обіцянку здійснити вплив на прийняття вказаних судових рішень за надання відповідної неправомірної вигоди.
Крім того, 05.11.2024, у обідній час, ОСОБА_17 , перебуваючи в кабінеті, який використовується ним у будівлі корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка на вулиці Січових Стрільців, 16, у місті Львові, повідомив ОСОБА_7 , що за вплив на прийняття суддями Західного апеляційного господарського суду ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 судового рішення у справі № 914/653/24 в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_18 (а саме про скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24) потрібно надати неправомірну вигоду в сумі 100 тисяч доларів США (згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют НБУ станом на 05.11.2024 складало 4 139 540 грн). При цьому він також висловив обіцянку здійснити вплив на прийняття вказаного судового рішення за надання відповідної неправомірної вигоди.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив за попередньою змовою групою осіб обіцянку здійснити вплив на ухвалення рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України; висловив вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод та законних інтересів цієї особи, вчинену за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України; вчинив організацію та керівництво одержанням службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненим службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з вимаганням неправомірної вигоди, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2025 (справа № 991/4899/25) строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до 12 (дванадцяти) місяців, тобто до 09.12.2025.
Востаннє, строк додаткових процесуальних обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , продовжено до 09.12.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.10.2025 (справа № 991/10345/25), (1) повідомляти слідчого (детектива), прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (2) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_17 , ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , а також із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 з приводу обставин, щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024; (3) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
14.11.2025 прокурором у Кримінальному провадженні прийнято рішення про завершення досудового розслідування та відкрито стороні захисту матеріали досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.
При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрюваного додаткових процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується копіями документів, долучених до Клопотання та досліджених слідчим суддею, зокрема, протоколами оглядів, протоколами допитів, протоколами за результатами проведення НСРД, протоколами обшуків, іншими доказами у їх сукупності (Том № 2 - Том № 4).
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочинів. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії додаткових процесуальних обов'язків, покладених на особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об'єктивно пов'язують ОСОБА_4 із інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у Повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою продовження строку покладених на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому Кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , передбачають покарання, зокрема у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна).
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховував існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у підозрюваного можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, про відсутність перешкод для підозрюваного покинути територію України свідчить те, що ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , який дійсний до 14.06.2031.
Слідчим суддею береться до уваги, що з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов'язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України.
Водночас, згідно матеріалів Клопотання у період дії воєнного стану ОСОБА_4 12 разів виїздив за межі території України.
Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 зареєстрований та фактично проживає у Львівській області, яка прикордонна із Республікою Польща.
Разом з тим, відповідно до матеріалів Клопотання, ОСОБА_4 має достатні майнові активи, що, на переконання слідчого судді, також свідчить про наявність у підозрюваного можливості залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Водночас, слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваного виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України, з огляду на що факт здачі підозрюваним на зберігання паспорта громадянина України для виїзду за кордон не виключає такого ризику. При цьому, у випадку не продовження дії відповідного обов'язку підозрюваний отримає відповідний паспорт та може використати його з метою виїзду за межі території України.
На думку слідчого судді, із плином часу, вказаний ризик зменшився незначною мірою, але не настільки, щоб виключити вказаний ризик або звести його до малоймовірності.
При цьому, завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, ознайомлення ОСОБА_4 зі змістом усіх доказів сторони обвинувачення, може спонукати підозрюваного до активних дій, у тому числі щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.
Наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти до висновку щодо продовження існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж Кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
У свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Так, враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 , використовуючи свої зв'язки, авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб може впливати на свідків/інших підозрюваних у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.
Таким чином, наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю самостійно або через інших осіб впливати на інших підозрюваних, а також свідків, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді.
Ризик перешкоджати Кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя вважає доведеним продовження цього ризику, який обґрунтовується, у тому числі, наявністю у ОСОБА_4 внаслідок перебування на посаді судді Господарського суду Львівської області широкого кола зв'язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних та судових органів, у нього наявні відповідні фінансові, організаційні можливості, особистісні та ділові зв'язки, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином. Відповідні зв'язки ОСОБА_4 може використати для уникнення кримінальної відповідальності, штучного створення доказів захисту, незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, ухилятися від виконання покладених на нього обов'язків.
Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент вищенаведені ризики продовжують існувати, а тому саме такі мінімальні обов'язки, які на нього покладені, можуть запобігти цим ризикам.
При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4 , на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі разом із покладеними додатковими процесуальними обов'язками, є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні.
За такого, з метою забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні та запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, передбаченим п. 1, п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшились суттєвим чином, зокрема актуальності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, слід продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов'язків, а саме: (1) повідомляти слідчого (детектива), прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (2) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , а також із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також з ОСОБА_6 з приводу обставин, щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024; (3) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, і обов'язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2025 (справа № 991/4899/25) строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до 12 (дванадцяти) місяців, тобто до 09.12.2025.
14.11.2025 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту та прийнято рішення про завершення досудового розслідування, надано детективу доручення повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що наразі у Кримінальному провадженні триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що стороні захисту необхідний час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності продовжити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 додаткових процесуальних обов'язків ще на два місяці, тобто, до 05 лютого 2026 року включно, але у межах строку досудового розслідування.
Поняття закінчення строку досудового розслідування та закінчення досудового розслідування не є тотожними. Факт звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України) свідчить про припинення обчислення строку досудового розслідування і не призводить до закінчення (спливу) такого строку.
За огляду на викладене, Клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 194, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
1) повідомляти слідчого (детектива), прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
2) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , а також із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також з ОСОБА_6 з приводу обставин, щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024;
3) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали - два місяці, до 05 лютого 2026 року включно, але у межах строку досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_20