(додаткова)
11 грудня 2025 року місто Чернівці справа №720/4/25
провадження 22-з/822/88/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Височанської Н.К.,
суддів: Кулянди М.І., Лисака І.Н.
секретар Мостолюк А.І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шаповала Дмитра Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму заборгованості за договором позики у розмірі 10 000,00 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст рішень суду
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 06 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_2 , суму заборгованості за договором позики в розмірі 9760 (дев'ять тисяч сімсот шістдесят) доларів США 71 центів та 3279,60 гривень сплаченого судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Повний текст судового рішення складено 15 серпня 2025 року.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Макієнко Світлана Олегівна - залишено без задоволення.
Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 06 серпня 2025 року - залишено без змін.
Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення
01 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шаповал Д.В. сформував в системі «Електронний Суд» заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції.
Посилався на те, що позивач ОСОБА_1 поніс судові витрати з оплати послуг з надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в сумі 19500 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява про стягнення витрат на правову допомогу підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Щодо розгляду справи за відсутності сторін
Відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч.2-3 вказаної статті заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч.1 ст.1 зазначеного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статей 1, 26, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що:
«127.Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Тобто з аналізу викладеного слід зробити висновок, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.
Оскільки підставою для ухвалення додаткового рішення, визначеною п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, є не вирішення судом такого питання, то вказане може мати місце лише за умови дотримання загального порядку надання стороною, яка ставить питання про відшкодування судових витрат, - подання не лише такого клопотання, але й відповідних доказів судових витрат.
Аналіз вказаних норм вказує на те, що для наявності підстав щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу заявник повинен дотриматись вимог визначених ст.ст.133, 134, 137, 141 ЦПК України, а саме: подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи та до закінчення судових дебатів у справі сторона повинна зробити відповідну заяву про подачу відповідних доказів для стягнення судових витрат.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивача по справі ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Шаповал Д.В. на підставі Ордеру Серія №1937966 від 03 жовтня 2025 року, який виданий на підставі Договору про надання правової допомоги у Чернівецькому апеляційному суді №26/12/24-1 від 26 грудня 2024 року (а.с.121).
В поданому відзиві на апеляційну скаргу, позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Шаповал Д.В. вказав попередній (орієнтовний) розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції в розмірі 20000 гривень. А також, в поданому відзиві зробив відповідну письмову заяву про те, що докази понесених судових витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції будуть ним надані протягом п'яти днів після винесення рішення по справі (а.с.119 на звороті).
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Макієнко Світлана Олегівна - залишено без задоволення.
Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 06 серпня 2025 року - залишено без змін.
Повний текст постанови складено судом 27 листопада 2025 року.
Пунктом 1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Протягом п'яти днів з дня складення повного судового рішення, 01 грудня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шаповал Д.В. звернувся до апеляційного суду із заявою про стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.
На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, адвокатом Шаповалом Д.В. надано: договір про надання правової допомоги від 26 грудня 2024 року, акт здачі-приймання наданих послуг №4 від 27 листопада 2025 року.
Згідно п.3.4. Договору про надання правової допомоги вбачається, що розмір винагороди (гонорару) адвокатського об'єднання за виконання доручень клієнта становить 3000 (три тисячі) гривень за одну годину надання правової допомоги. Мінімальна одиниця тарифікації часу надання правової допомоги становить 15 хв.
Факт надання послуг та їх обсяг відображається у Акті здачі-приймання наданих послуг (п.3.6 вказаного договору).
Згідно акту здачі-приймання наданих послуг №4 від 27 листопада 2025 року вбачається, що адвокатським об'єднанням «Глагос» в особі керуючого партнера Шаповала Д.В. надано, а клієнтом прийнято такі послуги: аналіз апеляційної скарги, судової практики та підготовка відзиву на апеляційну скаргу на суму 14 250 грн. (285 хв); підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в сумі 750 грн. (15 хв); підготовка та участь в судовому засіданні 27 листопада 2025 року на суму 3000 грн. (60 хв); підготовка клопотання про стягнення витрат на правову допомогу на суму 1500 грн. (30 хв) (а.с.154).
Отож, згідно наданих документів вбачається, що розмір витрат на правову допомогу наданих в апеляційному суді становить 19500 грн.
Клопотання позивача про стягнення витрат на правову допомогу разом із доданими додатками надіслано в електронному кабінеті відповідачу ОСОБА_2 , що підтверджується квитанцією про доставку (а.с.159).
Крім цього, ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 02 грудня 2025 року прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шаповала Д.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу та призначено її до розгляду на 09:00 год. 11 грудня 2025 року без повідомлення учасників справи.
Встановлено ОСОБА_2 строк до 08 грудня 2025 року для подачі письмових пояснень, заперечень щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у справі.
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету в системі «Електронний Суд» відповідача ОСОБА_2 та його адвоката Макієнко С.О. 02 грудня 2025 року (а.с.163).
Надсилання копій доказів про понесення позивачем судових витрат відповідачу та його адвокату дало їм можливість ознайомитися з ними та надати суду свої заперечення щодо задоволення заяви про розподіл судових витрат.
Однак, сторона відповідача не скористалася своїм процесуальним правом та не звернулися до апеляційного суду із клопотанням про зменшення розміру заявлених витрат на оплату правничої допомоги.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідач та представник відповідача з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду апеляційної інстанції не зверталися, у апеляційного суду відсутні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу з власної ініціативи.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 червня 2024 року по справі №444/3403/20 (провадження №61-14963св23), від 31 липня 2024 року по справі №758/15666/16 (провадження №61-16835св23).
Отже, позивач документально довів, що ним понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19 500 гривень у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що наявні підстави для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, суд вважає, що заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шаповала Дмитра Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу надані в суді апеляційної інстанції в розмірі 19500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Н.К. Височанська
Судді: М.І. Кулянда
І.Н. Лисак