9 грудня 2025 року м. Чернівці
справа № 727/9650/25
провадження №22-ц/822/996/ 25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Височанської Н.К., Одинака О.О.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 22 вересня 2025 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано наступним. 09.11.2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 09560-11/2024, відповідно до умов якого, відповідачу було надано кредит, який вона зобов'язалась повернути, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки встановлені договором.
ТОВ свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кошти в розмірі визначеному умовами договору. Відповідач у свою чергу не виконав умови кредитного договору.
22.01.2025 року між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 22012025/2, у відповідності до умов якого, ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 22.01.2025 року до договору факторингу № 22012025/2 до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 11187,50 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3712,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 2475 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Відповідач не виконав свого обов'язку за кредитним договором, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 09560-11/2024 від 09.11.2024 року в сумі 11187,50 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3712,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 2475,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільний телефон відповідача, про що свідчить п. 8 договору позики, адреса, реквізити та підпис сторін.
12.07.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8305769, відповідно до умов якого, відповідачу було надано кредит, відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки встановлені договором. Товариство свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кошти в розмірі визначеному умовами договору.
Відповідач у свою чергу не виконала умови кредитного договору. 25.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна» було укладено Договір факторингу № 25062025/1, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 25.06.2025 року до договору факторингу № 25062025/1 до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 27118,40 грн., з яких: 6732,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8078,40 грн. - сума заборгованості за відсотками, 12308,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями. Відповідач не виконав свого обов'язку за договором позики, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 8305769 від 20.09.2024 року в сумі 27118,40 грн., з яких: 14000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6732,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 12308,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільний телефон відповідача, про що свідчить п. 10 договору позики, адреса, реквізити та підпис сторін.
Посилаючись на зазначене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 09560-11/2024 в розмірі 11187,50 грн. та за кредитним договором №8305769 в розмірі 27118,40грн. а також понесені судові витрати по справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 22 вересня 2025 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: за кредитним договором №09560-11/2024 в розмірі 8712,50 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3712,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №8305769 в розмірі 14810,40 грн., з яких: 6732,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8078,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Загальна сума заборгованості за договорами становить 23522,90 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 1859,49 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 22 вересня 2025 року в частині вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору. Повернути ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 929,75 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 50% судових витрат, в т.ч. судового збору у розмірі 929,75 грн. В решті рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 вересня 2025 року залишити без змін.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначеного судом розміру стягнутих на користь позивача судових витрат, у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального права.
Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судового збору в сумі 1859,49 грн., суд першої інстанції не врахував наступного.
Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічні положення містяться в частині 3 ст.7 Закону України "Про судовий збір". До початку розгляду справи по суті (12.09.2025 р.) відповідачем спрямовано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнала частково вимоги позивача, які були заявлені обґрунтовано. Відповідачка надіслала до суду заяву про визнання позову. Таким чином, у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті наявні підстави для повернення позивачу 50% сплаченого судового збору, а з відповідача слід було стягнути тільки решту 50% судового збору. Зважаючи на вказане, позивачу слід було повернути 929,75 грн., та з відповідача стягнути судовий збір у розмірі 929,75 грн. (50% судового збору).
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 09.11.2024 року між ТОВ «Аванс кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 09560-11/2024. Відповідно до Реєстру боржників від 22.01.2025 до договору факторингу № 22012025/2 від 22.01.2025 року (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11187,50 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3712,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 2475 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
20.09.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8305769. Відповідно до Реєстру боржників від 25.06.2025 року до договору факторингу № 25062025/1 від 25.06.2025 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 27118,40 грн., з яких: 6732 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8078,40 грн. - сума заборгованості за відсотками; 12308,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №09560-11/2024 в розмірі 11187,50 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3712,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 2475 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями та за кредитним договором №8305769 в розмірі 27118,4 грн., з яких: 6732 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8078,40 грн. - сума заборгованості за відсотками; 12308,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями. Тому загальна сума заборгованості за договорами становить 38305,90 грн.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Рішення суду оскаржується лише в частині судових витрат, а тому в іншій частині, відповідно до положень ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не переглядається.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ухвалюючи рішення в частині розподілу судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі ст. 141 ЦПК України у зв'язку з частковим задоволенням позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки сплаченого судового збору в розмірі 1859,49 грн.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду.
Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стаття 142 ЦПК України регламентує розподіл судових витрат у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до частини першої названої статті у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, частина перша статті 142 ЦПК України встановлює спеціальні правила, які стосуються певних окремих випадків розподілу судового збору, зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Такі положення статті 142 ЦПК України кореспондуються з частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір», де, зокрема зазначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно незастосування судом приписів ч. 1 ст. 142 ЦПК України при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.
Фактично суть порушеного в апеляційній скарзі питання стосується того, чи підлягали застосуванню положення частини першої статті 142 ЦПК України та частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір» при здійсненні розподілу судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, враховуючи часткове визнання відповідачем позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 18 серпня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд справи на 09 вересня 2025 року на 11-10 год.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
9 вересня 2025 року розгляд справи за клопотанням відповідача було відкладено на 22 вересня 2025 року.
Відповідач частково визнала позовні вимоги у відзиві, поданому через підсистему «Електронний суд» 12 вересня 2025 року.
Сторона відповідача в судове засідання не з'явилася, направивши заяву про розгляд справи у її відсутності.
Отже, відповідач позовні вимоги у відзиві визнала лише частково, крім того у відзиві просила суд стягнути з неї на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 1859,49грн.
Доводи апеляційної скарги, що відповідач надіслала до суду заяву про визнання позову, є безпідставними, оскільки матеріали справи такої заяви не містять, а зазначення про часткове визнання суми заборгованості у поданому відповідачкою відзиві на позов, було враховано судом першої інстанції при розгляді справи.
Враховуючи зазначене, немає підстав для застосування приписів ч. 1 ст. 142 ЦПК України при вирішенні питання по розподіл судових витрат.
З наведеного вбачається, що місцевий суд при розподілі судових витрат правильно керувався п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України та обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними, а рішення суду в частині оскарження, відповідає вимогам закону.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд,
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 22 вересня 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Судді І.Б. Перепелюк
Н.К. Височанська
О.О. Одинак