Справа № 751/6769/25 Головуючий у 1 інстанції Дідено А.О.
Провадження № 33/4823/924/25
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
11 грудня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю захисника адвоката Чикилевської О. В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката Чикилевської О. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, розпочате на підставі адміністративного протоколу серії ЕПР1 №403793 від 27.07.2025 - закрите на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 27 липня 2025 року, в 00 год. 28 хв., ОСОБА_1 по вул. Любецькій, буд. 9, у м. Чернігові, на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував автомобілем Nissan X - trail, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 403793 від 27.07.23025 ОСОБА_1 , інкримінувалося те, що 27 липня 2025 року, о 00 год. 28 хв., ОСОБА_1 , по вул. Любецькій, буд. 9, у м. Чернігові, керував автомобілем Nissan X - trail, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник адвокат Чикилевська О. В. просить постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, мотивуючи тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які вказують на те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений без будь-яких на те підстав з грубим порушенням працівниками поліції вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».
Окрім того, з відеофіксації адміністративного правопорушення та пояснення, наданого командиром ОСОБА_1 вбачається, що керування автомобілем мало місце у зв'язку з виконанням ним службового завдання, пов'язаного з обороною держави від збройної агресії російської федерації, тому виконуючи наказ командира, пов'язаний з відсіччю цієї агресії, керував автомобілем саме з цією метою, тобто знаходився в ситуації крайньої необхідності.
Під час апеляційного розгляду захисник адвокат Чикилевська О. В. підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Заслухавши аргументи захисника, переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що 27.07.2025, в 00 год. 28 хв. транспортний засіб Nissan X-trail, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 у м. Чернігові по вул. Любецькій, 9 був зупинений працівниками поліції.
Наведене спростовує доводи захисника щодо безпідставної зупинки транспортного засобу, позаяк зупинка була здійснена під час дії комендантської години, що надає поліцейським право на зупинку транспортного засобу та його перевірку.
Отже, у разі виявлення працівниками поліції у водія наявності ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння, такий водій підлягає безумовному обов'язку пройти огляд на визначення наявності стану сп'яніння незалежно від підстав зупинки транспортного засобу. У разі ж виявлення факту перебування у стані сп'яніння водій має бути відсторонений від керування транспортним засобом, оскільки його дії створюють небезпеку для оточуючих. Факт керування транспортним засобом у стані сп'яніння є підставою для відповідальності за ст. 130 КУпАП незалежно від підстав зупинки транспортного засобу.
Водночас у тому разі, якщо водій незгоден або вважає незаконними дії працівників поліції саме щодо підстав зупинки транспортного засобу, такий водій не позбавлений права оскаржити у визначеному законом порядку дії працівників поліції і вимагати притягнення їх до відповідальності. Однак це питання не входить до кола обставин, що підлягають вирішенню при розгляді адміністративних справ, провадження в яких здійснюється за ст. 130 КУпАП.
Жодних доказів оскарження законності дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу суду не надано.
Крім того місцевий суд вірно зауважив, що не будь-які посилання на недотримання працівниками поліції вимог законодавства автоматично тягнуть за собою недопустимість всіх отриманих доказів, на що посилається захисник. Порушення повинно мати певний ступінь суттєвості, наприклад порушувати базові права людини, свідчити про перевищення працівниками поліції своїх повноважень або про отримання доказів у спосіб, що не передбачений законом.
Однак саме незгода водія з підставами зупинки транспортного засобу, особливо здійсненої в період воєнного стану, не є настільки суттєвим втручанням в права особи, яке потенційно могли би потягнути за собою недопустимість всіх зібраних у справі доказів.
Посилання захисника на керування транспортним засобом у стані крайньої необхідності спростовуються, зокрема, матеріалами відеозапису з бодікамери працівника поліції, на якій зафіксовано те, що особа, яка перебуває в салоні автомобіля в якості пасажира зазначає працівникам поліції наступне: «Я повертаюся від командування, у нас трошки було свято сьогодні …. маленьке … мене водій підвозить » (час 00 год. 31 хв.) та «…мені довелося трохи з людьми посидіти» (час 00 год. 32 хв.).
Місцевий суд вірно зауважив, що святкування певної події апріорі не може вважатися подією, яка зумовлює крайню необхідність для особи перебувати за кермом транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння.
Як підтверджується відеозаписом з бодікамери працівника поліції, ОСОБА_1 було повідомлені виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд із застосуванням приладу Драгер, на що останній погодився (час 00 год. 33 хв.).
Учасники подій неодноразово визнають факт вживання алкогольних напоїв водієм транспортного засобу ОСОБА_1 , зокрема 00 год. 34 хв. (Пасажир: «Я вживав … Водій чесно кажучи також…») та 00 год. 42 хв. ( ОСОБА_1 «Ну чесно винуватий, согласен…») та 00 год. 56 хв. ( ОСОБА_1 : «Я винуватий, випивший…»).
На відеозапису (00 год. 42 хв.) міститься повідомлення працівника поліції ОСОБА_1 про те, що в разі незгоди із результатами він може пройти огляд у лікаря-нарколога в медичному закладі. Повторно про можливість проходження огляду у лікаря-нарколога в медичному закладі працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 в 00 год. 52 хв.
Водночас ОСОБА_1 погоджується із результатами огляду «Винуватий, згоден…» (00 год. 42 хв.), а також аналогічне пояснення в 00 год. 42 хв., а отже незгоди ОСОБА_1 із результатами огляду не висловив, відповідно і правових підстав для доставляння останнього для проходження огляду в лікаря-нарколога не було. Про згоду водія із результатами свідчить і його особистий підпис в чеку приладу Драгер, згідно якого результат огляду є позитивний 1, 41 проміле.
Таким чином, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зупинка транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , була виправданою, при цьому стан ОСОБА_1 викликав у працівників поліції обґрунтовані підозри про керування водієм транспортним засобом у нетверезому стані, а сукупність візуальних ознак та поведінка ОСОБА_1 вказували на цілком обґрунтовані вимоги працівника патрульної поліції пройти відповідний огляд. Порушень конституційних прав, свобод та інтересів громадян, які б впливали на допустимість доказів у справі, також не виявлено.
Щодо стану крайньої необхідності, слід зазначити, що це є випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові. Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.
Посилання захисника на вчинення адміністративного правопорушення у стані крайньої необхідності спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом з бодікамери працівника поліції, з якого вбачається, що особи, які перебувають в автомобілі, визначають причину вчинення порушення, як святкування певної події.
З цих підстав місцевий суд вірно відхилив письмове пояснення військовослужбовця (номер частини не вказується в постанові) майора ОСОБА_2 щодо того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом за вказівкою та на виконання завдання безпосереднього командира, пов'язаного з відсіччю збройної агресії російської федерації. Як було зазначено захисником в судовому засіданні, ОСОБА_2 і є тією особою, яка перебувала на місці подій в салоні автомобіля, а отже письмове пояснення ОСОБА_2 суперечить його ж поясненню щодо причин керування транспортним засобом, висловленому на місці події та сприймається судом критично.
Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу захисника адвоката Чикилевської О. В. залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець