11 грудня 2025 року м.Суми
Справа №590/621/24
Номер провадження 22-ц/816/1577/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»,
відповідачка - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 06 березня 2025 року в складі судді Сатарової О.В., ухваленого в селищі Ямпіль, повне рішення складене 06 березня 2025 року,
13 червня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ТОВ «Бізнес Позика») звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 468116-КС-002 від 19 липня 2023 року в сумі 101603,83 грн.
Позов мотивований тим, що між сторонами 19 липня 2023 року було укладено кредитний договір № 468116-КС-002 в електронній формі, а 15 вересня 2023 року - додаткову угоду № 1 до вказаного кредитного договору шляхом обміну електронними повідомленнями, за умовами яких відповідачка отримала 33000 грн кредитних коштів на 43 тижні зі строком дії договору до 10 травня 2024 року на умовах сплати 1,15013537% на день та комісії за надання кредиту. Кредитні кошти відповідачці перераховані на вказаний нею рахунок в банку, проте борг позичальниця повністю не повернула і станом на 26 травня 2024 року утворилась заборгованість у сумі 101603,83 грн, яка складається з 27579,41 грн прострочених платежів по тілу кредиту, 71988,22 грн прострочених платежів по процентах та 2036,20 грн прострочених платежів за комісією.
Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 06 березня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 468116-КС-002 від 19 липня 2023 року в сумі 101603,83 грн, яка складається з 27579,41 грн прострочених платежів по тілу кредиту, 71988,22 грн прострочених платежів по процентах і 2036,20 грн прострочених платежів за комісією, а також 2422,40 грн судового збору.
ОСОБА_1 з рішенням суду не погодилась, подала апеляційну скаргу та просить рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Доводи скарги зводяться до того, що позивачем не доведено обставину перерахування кредитних коштів на рахунок відповідачки, розрахунок заборгованості не є доказом існування боргу, а доданий до позову договір не містить електронного підпису відповідачки.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Бізнес Позика» просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. На думку позивача, доводи апеляційної скарги є безпідставними, висновки суду не спростовані. В суді доведено перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідачки. Крім того, позичальниця частково повертала кредитні кошти, всього сплативши 27839,15 грн, тобто відповідачка визнавала борг і виконувала умови договору, проте прострочила його повне повернення. Договір між сторонами було укладено в електронній формі шляхом направлення позичальниці на вказаний нею номер мобільного телефону одноразового ідентифікатора (UA-1862), який нею ж був використаний для підписання договору і саме цей ідентифікатор міститься в паперовій копії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Осьмакова О.А. про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки явка сторін до апеляційного суду є необов'язковою, позиція відповідача та його представника є чіткою і зрозумілою.
Сторони повідомлені про час і місце розгляду справи, алев судове засідання не з'явилася. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19 липня 2023 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Бізнес Позика» договір про надання кредиту № 468116-КС-002 в електронній формі із використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора UA-1862, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитора (а.с. 15-19).
На підставі п. 2.1 кредитного договору позичальниця отримала кредит у розмірі 33000 грн на строк 24 тижні, термін дії договору до 03 січня 2024 року на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2 % в день (фіксована ставка), занижена ставка за кредитом вдень 1,15013537% фіксована із сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 4950 грн, який зобов'язалась повернути, сплатити проценти у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів (а.с. 15).
Відповідно до п. 3.2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів (зворот а.с. 15).
В Паспорті споживчого кредиту зазначено, що ТОВ «Бізнес Позика» надало інформацію ОСОБА_1 щодо основних умов кредитування, а саме: сума кредиту 27579,41 грн на задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, строк користування 239 днів (а.с. 30-32).
ТОВ «Бізнес Позика» 25 травня 2020 року зареєстроване як фінансова установа (а.с. 53).
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 19 липня 2023 року в інформаційно-телекомунікаційній системі на сайті позивача (www.my.bizpozyka.com) вчиняла дії необхідні для отримання, ознайомлення та підписання документів направлених їй ТОВ «Бізнес Позика», а саме: зайшла в особистий кабінет; надала всю необхідну інформацію для формування Товариством належної пропозиції клієнту; передача інформації обраних клієнтом умов кредиту; ознайомилась і підписала одноразовим ідентифікатором UA-9285 паспорт споживчого кредиту; ознайомилась з офертою Товариства та прийняла її умови; акцептування клієнтом умов оферти шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-1862; договір та Правила кредитування відправлені клієнту на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв'язку з позичальницею (а.с. 32, 39-40).
В анкеті клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи), яка сформована позивачем 26 травня 2024 року вказано, що ОСОБА_1 надала ТОВ «Бізнес Позика» всю інформацію стосовно себе (адреса реєстрації, адреса проживання, дату і місце народження, паспортні дані), а також номер банківського рахунку: НОМЕР_1 (а.с. 41).
Згідно з інформацією АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) (а.с. 82-85).
Довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» від 25 травня 2024 року підтверджується, що на підставі договору від 19липня 2023 року № 468116-КС-002 ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало ОСОБА_1 8000 грн та 25000 грн (а.с. 42).
Випискою по рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 за період з 19 липня 2023 року по 10 травня 2024 року підтверджується переказ на рахунок відповідачки 19 липня 2023 року коштів в сумі 25000 грн та 8000 грн (а.с. 85).
15 вересня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 468116-КС-02 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, за умовами якої термін дії договору продовжено до 10 травня 2024 року, а строк кредитування збільшена до 43 тижнів (а.с. 33).
Розрахунком заборгованості підтверджується, що ОСОБА_1 станом на 26 травня 2024 року має борг за кредитним договором № 216366-КС-007 від 19 липня 2023 року в сумі 101603,83 грн, який складається з 27579,41 грн прострочених платежів по тілу кредиту, 71988,22 грн прострочених платежів по процентах та 2036,20 грн прострочених платежів за комісією (а.с. 9-11, 12).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1, ч. 2 ст. 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
У спірних правовідносинах позивач запропонував відповідачці скористатися банківськими послугами шляхом приєднання до запропонованих умов отримання і використання кредитних коштів. Погодження відповідачкою запропонованих позивачем умов відбулось в електронній формі шляхом підписання 19 липня 2023 року о 09 год. 19 хв. Паспорту споживчого кредиту, о 09 год. 20 хв. Пропозиції (оферти) укласти договір № 468116-КС-02 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма) і Договору № 468116-КС-02 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма). Крім того, 15 вересня 2023 року відповідачка погодила в електронній формі о 14 год. 32 хв. Паспорт споживчого кредиту, о 14 год. 33 хв. Додаткову угоду № 1 до договору № 468116-КС-02 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма), Пропозицію укласти Додаткову угоду № 1 і Прийняття пропозиції щодо укладення Додаткової угоди.
Вказані дії відповідачка вчинила шляхом використання її фінансового номеру мобільного телефону, який ОСОБА_1 вказала в електронній формі Анкеті клієнта. Зазначені дії є послідовними і супроводжувались ознайомленням позичальницею із запропонованими товариством умовами кредитування з наступною згодою із запропонованою офертою шляхом прийняття на фінансовий номер мобільного телефону смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором та його наступним введенням у відповідній електронній формі на сайті позивача.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За вказаних вище норм права та встановлених у справі обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що між сторонами спору 19 липня 2023 року був укладений електронний кредитний договір.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Підписані відповідачкою в електронній формі всі складові кредитного договору містять всі істотні умови укладеного між сторонами кредитного договору, зокрема строк кредитування, цілі кредитування, форма надання кредиту, процентна ставка (реальна, пільгова, базова, фіксована), орієнтовна загальна вартість кредиту з різними умовами погашення боргу, права та обов'язки позичальниці, відповідальність та інші умови.
За вказаних вище обставин доводи апеляційної скарги про те, що відповідачкою не підписувався кредитний договір, а додана до позову паперова копія договору не містить електронного підпису відповідачки правового значення не мають, оскільки такий підпис відбувся в електронній формі шляхом введення ОСОБА_1 прийнятого від товариства в смс-повідомленні одноразового ідентифікатора у відповідну електронну форму на сайті позивача. Цієї обставини відповідачка не спростувала.
З огляду на викладене вище, підписавши в електронній формі всі складові кредитної угоди, відповідачка таким чином добровільно погодилась на запропоновані позивачем умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання повернути використані кредитні кошти та сплатити проценти і комісію за їх використання.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Аналізуючи зміст кредитного договору від 19 липня 2023 року № 468116-КС-002 та його складових, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що 101603,83 грн заборгованості була нараховано правомірно, згідно з умовами договору, підписаного відповідачкою в електронній формі.
Утворення боргу підтверджується розрахунком заборгованості по договору станом на 26 травня 2024 року, а правові підстави для стягнення боргу позивачем доведені відповідними письмовими доказами, які по своїй суті є паперовими копіями складових кредитного договору, з якими відповідачка ознайомилась та погодилась з їх змістом в електронній формі.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що отриманню доступу до кредитних коштів передує ознайомлення і погодження позичальницею в електронній формі відповідних умов кредитної угоди. Тобто скористатись кредитними коштами попередньо не погодившись з розміром процентної ставки та іншими умовами використання кредиту фактично не є можливим.
Відтак, апеляційний суд не має сумнівів у існуванні заборгованості, а тому погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позову у повному обсязі.
Ураховуючи викладені вище обставини та висновки місцевого суду, з якими повністю погоджується апеляційний суд, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, рішення суду не може бути змінене чи скасоване.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наведеними нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Крім того, розрахунком заборгованості (випискою) підтверджується, що ОСОБА_1 частково повертала кредитні кошти, а всього за період з 01 серпня 2023 року по 17 листопада 2023 року сплатила позивачу 27839,15 грн (а.с. 9-11), тобто доводи апеляційної скарги, які ставлять під сумнів сам факт укладення кредитного договору і отримання кредитних коштів, суперечать вчиненим відповідачкою діям з часткового повернення боргу.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку.
Враховуючи те, що ця справа є справою незначної складності, а ціна позову не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому на підставі п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 06 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов