Справа №667/8264/14-к
н/п 1-кп/766/213/25
про закриття кримінального провадження
08.12.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурорів: ОСОБА_3
ОСОБА_4
бвинуваченого (в режимі відеоконференції): ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсона кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2014 під №42014230000000134 (об'єднаного з кримінальним провадженням від 18.02.2016 під №12016230000000085) про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Краснолюбецьке Великоолександрівського району Херсонської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні троє неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінальних правопорушень,
передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України, -
І. Суть питання, що вирішується ухвалою
З 01.07.2016 на розгляді Херсонського міського суду Херсонської області у провадженні судді ОСОБА_6 перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 01.03.2021 №01-09/563/21 у справі №667/8264/14-к, номер провадження 1-кп/766/35/21 (звільнення судді ОСОБА_6 у відставку) та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказане кримінальне провадження передано на розгляд головуючого судді ОСОБА_1 01.03.2021.
На розгляді Херсонського міського суду Херсонської області у провадженні судді ОСОБА_7 перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 11.02.2021 №01-09/418/21 у справі №667/1953/16-к, номер провадження 1-кп/766/983/21 (звільнення судді ОСОБА_7 у відставку) та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказане кримінальне провадження передано на розгляд головуючого судді ОСОБА_8 11.02.2021.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.05.2021 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України передано судді ОСОБА_1 для вирішення питання про об'єднання.
Відповідно до ухвали суду від 22.06.2021 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України об'єднано в одне провадження з кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 172 КК України.
01.03.2022 м. Херсон було окуповано військами рф, внаслідок чого рішенням зборів суддів Херсонського міського суду Херсонської області від 07.03.2022 роботу Херсонського міського суду Херсонської області зупинено, проте рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 роботу Херсонського міського суду Херсонської області відновлено з 01.06.2023, а датою початку процесуальної діяльності суду визначено 12.06.2023.
ІІ. Позиції сторін кримінального провадження.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав повністю, проте заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурори не заперечували проти задоволення клопотання, зазначивши, що перешкод для застосування ст. 49 КК України щодо ОСОБА_5 не вбачається.
Кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України).
Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 справа №455/229/17 (провадження №51-3298км20).
ІІІ. Встановлені органом досудового розслідування обставини
1. ОСОБА_5 , будучи генеральним директором Державного підприємства «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі ДП «Херсонстандартметрологія») в м. Херсоні, вул. Смольна, 134-а, являючись службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в порушення вимог ст. 43 Конституції України, діючи умисно, з особистих мотивів, незаконно звільнив провідного інженера відділу систем правління підприємства ОСОБА_9 .
З моменту призначення на посаду генерального директора ОСОБА_5 , активно підтримуючи існуючу на той час владу Херсонської області та їх ініціативи, передусім голову Херсонської обласної державної адміністрації, користуючись своїм правом встановлювати та змінювати розпорядок дня, в період грудня 2013 року - лютого 2014 року неодноразово надавав вказівки на прийняття участі всіма працівниками ДП Херсонстандартметрологія» у мітингах, що проводилися у м. Херсоні в підтримку діючої влади.
05.12.2013 за вказівкою ОСОБА_5 первинною профспілковою організацією ДП «Херсонстандартметрологія» проведено загальні збори працівників підприємства та прийнято рішення про участь всього колективу у мітингу, що проводився о 16:00 години 06.12.2013 на пл. Свободи в м. Херсоні на підтримку влади. При цьому встановлено, що ініціатива проведення вказаного мітингу належить Херсонській ОДА, а час її проведення припадав на робочий час ДП «Херсонстандартметрологія».В той же час, провідний інженер відділу систем управління ДП Херсонстандартметрологія» ОСОБА_9 , не маючи бажання приймати участь вказаному суспільному заході (відповідно до статуту ДП Херсонстандартметрологія» та посадової інструкції ОСОБА_9 означене не є його обов'язком та він не може бути примушений до вчинення таких дій), особисто повідомляв про це ОСОБА_5 , на що останній неодноразово заявляв, шо опозиційно налаштованих до влади працівників у себе на підприємстві він тримати не буде та усіма способами буде з ними боротися, в тому числі й шляхом звільнення.
03.02.2014 відповідно до наказу №2-к «Про припинення трудового договору» виданого у м. Херсоні генеральним директором ДП «Херсонстандартметрологія» ОСОБА_9 звільнений на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП, а підставами до його прийняття стало не виконання завдання за січень 2014 року, доведене йому під особистий підпис, що свідчить про невиконання п. 2.3, п. 4.1 та п. 4.2 посадової інструкції провідного інженера відділу систем управління. Крім того, у даному наказі зазначено, що раніше, відповідно до наказів №740 від 23.08.2013 та №42 від 23.01.2014, до ОСОБА_9 застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Крім того незважаючи на виконання ОСОБА_9 доведеного йому під підпис особистого завдання за січень 2014 року, генеральним директором ДП «Херсонстандартметрологія» було ініційовано питання про його звільнення. При цьому основне обґрунтування звільнення ОСОБА_9 стало нібито невиконання ним планового завдання за січень 2014 року.
В свою чергу, під час застосування до ОСОБА_9 заходу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, генеральний директор ДП «Херсонстандартметрологія» ОСОБА_5 діючи умисно, з метою припинення з ОСОБА_9 трудових відносин, використовуючи надані йому повноваження, грубо порушуючи законодавство про працю з особистих мотивів, в порушення ч. 1 ст. 149 КЗпП, без надання останньому можливості викласти обставини «порушення» у письмовому поясненні, тобто в порушення встановленої чинним законодавством процедури притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, прийняв незаконне рішення - наказ №2-к від 03.02.2014 про звільнення ОСОБА_9 з роботи з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП, посилання в якому на те, що до ОСОБА_9 , відповідно наказу №740 від 23.08.2013, застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани, є неправомірним, оскільки зазначене стягнення також накладене в порушення вимог трудового законодавства, оскільки у даному випадку ОСОБА_9 притягнутий до дисциплінарної відповідальності за відсутність під час проведення суспільного заходу «День довкілля», що відповідно до статуту ДП «Херсонстандартметрологія» та посадової інструкції провідного інженера відділу систем управління, не входить до службових обов'язків ОСОБА_9 (наказ №740 від 23.08.2013 рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 05.02.2014 визнано незаконним та скасовано).
Факт незаконного звільнення ОСОБА_9 встановлений рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 31.03.2014, відповідно якого наказ №2-к від 03.02.2014 визнано незаконним та скасовано, а ОСОБА_9 поновлено на посаді провідного інженера відділу систем управління ДП «Херсонстандартметрологія» з відшкодуванням середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Зазначене рішення ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 21.05.2014 залишено без змін.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 172 КК України як незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів.
2. ОСОБА_5 , займаючи посаду генерального директора ДП «Херсонстандартметрологія», 25.10.2013 у період з 08:00 години до 13:00 години умисно, з корисливих мотивів, з метою розтрати чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, розуміючи відсутність необхідності погодження з Уповноваженим органом управління (Міністерством економічного розвитку і торгівлі України), усвідомлюючи навмисно завищений розмір оплати і відсутність об'єктивної необхідності отримання послуг та не плануючи отримати їх в майбутньому, маючи, як генеральний директор підприємства одноосібне право розпорядження рахунком, діючи в інтересах ТОВ «Юридична компанія «Український правничий дім», перебуваючи у приміщенні ДП «Херсонстандартметрологія», розташованому за адресою: м. Херсон, вул. Смольна, 134-а, надав письмове розпорядження до відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності зазначеного підприємства щодо проведення оплати в сумі 194 000 гривень на користь ТОВ «Юридична компанія «Український правничий дім» за рахунком-фактурою №23/10-1/1 від 23.10.2013 в якості оплати за надання послуг щодо участі у семінарах на підставі договору №23/10 від 23.10.2013. На виконання отриманого розпорядження генерального директора ДГІ «Херсонстандартметрологія» ОСОБА_5 головним бухгалтером зазначеного підприємства ОСОБА_10 25.10.2013 о 12:48 годині згідно платіжного доручення №1279 від 25.10.2013 з поточного рахунку підприємства №26003002016129, відкритого у ПАТ «Дельта Банк», перераховано грошові кошти в сумі 194 000 гривень на поточний рахунок ТОВ «Юридична компанія «Український правничий дім» №26005371765, відкритий у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в якості оплати за надання послуг щодо участі у семінарах працівників ДП «Херсонстандартметрологія» у період часу з 23.10.2013 по 13.11.2013, які фактично надані не були.Своїми діями ОСОБА_5 незаконно витратив грошові кошти ДП «Херсонстандартметрологія», які перебували в його віданні, в сумі 194 000 гривень, заподіявши ДП «Херсонстандартметрологія» матеріальну шкоду у великому розмірі.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 191 КК України (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018) як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена у великих розмірах.
3. Також ОСОБА_5 у невстановлений досудовим слідством час незаконно придбав при невстановлених досудовим слідством обставинах, без передбаченого законом дозволу пістолет «Mauzer Werke Mod.90 AG НОМЕР_6», який є гладкоствольною вогнепальною зброєю, виготовленим шляхом переробки саморобним способом, та в подальшому зберігав за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту виявлення і вилучення його з незаконного обігу співробітниками правоохоронних органів під час обшуку, проведеного 18.09.2015 в період часу з 15:40 години до 16:30 години.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
ІV. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали
Кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172 КК України в редакції, яка діяла станом на 03.02.2014 (дата вчинення інкримінованих ОСОБА_5 протиправних дій) відноситься до злочину невеликої тяжкості, оскільки за його вчинення було передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України в редакції, яка діяла станом на 25.10.2013, 18.09.2015 (дати вчинення інкримінованих ОСОБА_5 протиправних дій) відносяться до тяжких злочинів, оскільки за їх вчинення було передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років (ч. 4 ст. 12 КК України).
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину (п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 49 КК України).
Таким чином строк давності для кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 191 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), ч. 1 ст. 263 КК України становить два та десять років відповідно.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч. 3 ст. 49 КК України).
Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України (постанова ВС від 11.11.2020 справа №455/229/17 (провадження №51-3298км20).
Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину (п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Під час вирішення питання про закриття кримінального провадження суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого. Зокрема, ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у період з 18.09.2015 (дата вчинення останнього за часом інкримінованого кримінального правопорушення) по 18.09.2025 нового кримінального правопорушення не вчинив, про що свідчить надана суду відповідь Департаменту інформатизації МВС України №38057/16-2025 від 30.09.2025, від слідства або суду за цей період не ухилявся.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання про закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки жодних обмежень з огляду на викладене, визначених діючим Кримінальним процесуальним кодексом України або Кримінальним кодексом України, не вбачається, а з дня вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень на дату розгляду клопотання минуло два та десять років.
V. Інші питання, які вирішуються судом при постановленні ухвали
Вирішуючи питання щодо закриття кримінального провадження, вирішенню підлягають і такі питання.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За відсутності заборон визначених зазначеною нормою, з огляду на те, що арешт майна було застосовано лише з метою збереження речових доказів, суд вважає за можливе скасувати раніше обрані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Враховуючи ту обставину, що арешт на квартиру АДРЕСА_2 було застосовано з метою майбутньою конфіскації майна, проте відповідне питання судом внаслідок звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності застосоване не буде - відсутні підстави і для подальшого застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження.
Оскільки ж предмет кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України є таким, що вилучений з офіційного обігу, а тому останній підлягає знищенню, відсутні підстави для скасування арешту майна, застосованого з метою збереження речових доказів.
У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати (ч. 1 ст. 124 КПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ч. 1 ст. 118 КПК України). Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова ОП ККС Верховного Суду від 12.09.2022 справа №203/241/17).
Отже, заявлені стороною обвинувачення витрати на залучення експерта, здійснені за рахунок державного бюджету підлягають віднесенню на користь держави.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України. Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру. Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.
Тому, у зв'язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлену ДП «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» позовну заяву слід залишити без розгляду, що не суперечить ст. ст. 128, 129 КПК України, а також не позбавляє потерпілу особу права на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому майно, яке майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (п. п. 3, 7 ч. 9 ст. 100 КПК України).
Керуючись ст. ст. 100, 124, 129, 170-174, 284-288, 369, 372, 376 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
1. Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, закривши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42014230000000134 від 20.05.2014 (об'єднаного з кримінальним провадженням під №12016230000000085 від 18.02.2016).
2. Витрати на залучення експерта в розмірі 7 528 гривень 98 копійок віднести на рахунок держави.
3. Позовну заяву Державного підприємства «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 194 000 гривень - залишити без розгляду.
4. Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона від 13.01.2016 (справа №668/245/16-к), а саме: на квартиру АДРЕСА_2 .
5. Речові докази:
-наказ №2-К від 03.02.2014; подання від 31.01.2014; рахунок-фактуру №23/10-1/1 від 23.10.2013; оптичний диск «Kaktuz» з надписами «Виписка АТ «Дельта Банк» по рах. №26003002016129 «Херсонстандартметрологія»; виписку по рахунку №26005371765 ТОВ «Юридична компанія «Український правничий дім» за період з 23.10.2013 по 31.12.2013; грошові чеки ЛЗ 6121631 від 28.10.2013, ЛЗ 6121632 від 29.10.2013, ЛЗ 6121633 від 30.10.2013; копію договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватись з використанням платіжних карток № НОМЕР_2 від 08.05.2013; виписки по рахункам № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; оптичний диск «Titanum» з написом «668/842, 668/845 Gd/Ki-П/16/1085 від 01.02.16», який містить інформацію про з'єднання абонентів НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ; особову справу ОСОБА_5 , надану ДП «Херсонстандартметрологія»- залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;
-ноутбук «Asus K 52J», серійний номер B4N0AS32523515D - повернути законному власнику, а саме: ОСОБА_11 ;
-пістолет «Mauzer Werke Mod.90» № НОМЕР_6 та 7 патронів з маркуванням «UMA 9 mm P.A.K nall» - знищити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1