04 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Калетинець Т.В.
справа № 569/8918/23,
учасники справи:
позивач -Акціонерне товариство "Сенс Банк"
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку загального позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання прав іпотекодержателя,
У травні 2023 року представник АТ "Сенс Банк" звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права іпотекодержателя на нерухоме майно та внесення запису до державного реєстру іпотек.
Звернення до суду мотивував тим, що 25.07.2008 року між АКБСР «УКРСОЦБАНК», правонаступник AT «АЛЬФАБАНК» та ОСОБА_5 , укладений кредитний договір № 303Ж.
За умовами договору банк надав позичальнику кредит в розмірі 145 000 дол.США, а остання зобов'язалась щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних, здійснювати щомісячне погашення кредиту у строк до 24.07.2033 року.
Виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором було забезпечено іпотечним договором від 25.07.2008 року, реєстровий № 2045 між банком та ОСОБА_5 .
За умовами договору ОСОБА_5 передала в іпотеку банку наступне нерухоме майно: земельну ділянку, загальною площею 0,0439 га, цільове призначення: для житлової та громадської забудови, що знаходиться на території Рівненської міської ради Рівненської області (земельній ділянці присвоєна адреса : АДРЕСА_1 ) та стане власністю Іпотекодавця після укладання договору іпотеки, а саме з моменту одержання Іпотекодавцем державного акту на право власності на земельну ділянку та його реєстрації в Книзі записів реєтрації державних актів на право власності на землю. Право іпотекодавця про набуття ним права власності на земельну ділянку підтверджується договором купівлі-продажу незавершеного будівництва та земельної ділянки, укладеним 25.07.2008 року з ОСОБА_3 .
За умовами того ж договору іпотеки разом з земельною ділянкою передається незавершена будівництвом квартира (процент готовності 98 %) № 2, загальною площею 164,86 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 25.07.2008 року з ОСОБА_6 ..
Відповідно до п. 1.2 Іпотека за цим договором поширюється на всі поліпшення та/або переобладнання Предмета іпотеки, що можуть бути здійсненні Іпотекодавцем або третіми особами після укладання договору іпотеки.
Відповідно до пункту 1.2 договору кредиту, кредит було надано на купівлю незавершеної будівництвом квартири.
Пунктом 1.3. та 1.3.1. Кредитного договору визначено, що Кредитор укладає в день укладення цього Договору - з Позичальником іпотечний договір, за умовами якого позичальник передає Кредитору в іпотеку незакінчене будівництвом нерухоме майно, а саме: квартира (процент готовності 98 %) № 2, загальною площею 164,86 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеним 25.07.2008 року з ОСОБА_3 та відповідну земельну ділянку.
10.09.2019 року Загальними зборами AT «Альфа-Банк» та єдиним акціонером AT «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію AT «Укрсоцбанк», шляхом приєднання до AT «Альфа-Банк». Згідно рішення № 5/2019 єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна прав та обов'язків AT «Укрсоцбанк», які зазначені у даному акті, з 15.10.2019 року виникає у AT «Альфа-Банк». Протоколом № 4/2019 позачергових загальних зборів AT «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний.
Внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов'язків за передавальним актом від 15.10.2019 є AT «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків AT «Укрсоцбанк» виникає у AT «Альфа-Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019р. На підставі зазначених документів правонаступником Акціонерної товариства «Укрсоцбанк» та належним кредитором за Кредитним договором та спірним договором іпотеки є Акціонерне товариство «Альфа-Банк». 12 серпня 2022 року Загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування AT «Альфа-Банк» на AT «СЕНС БАНК».
За умовами договору банк надав позичальнику кредит в розмірі відповідно до умов кредитного договору.
Відповідно до 2.4.3., 4.1. іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Положення договору відповідають загальним засадам ЦК України та Закону України «Про іпотеку». Вказані обставини підтверджується відповідним кредитним договором та іпотечним договором.
ОСОБА_5 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 303Ж від 25.07.2008 року не виконала, грошові кошти в рахунок погашення заборгованості по кредиту не сплатила.
В подальшому під час перевірки стану заставного майна AT «Сенс Банк» стало відомо про відчуження предмету іпотеки.
Так, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.02.2023 року № 3226024 встановлено, що 17.06.2016 року рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.06.2016 року зареєстровано право власності на квартиру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 , та є відповідно предметом іпотеки за ОСОБА_1 , підстава внесення запису: рішення суду № 2-14380, 2010 рік. 30.12.2010, Рівненський міський суд Рівненської області.
Банк свого дозволу на відчуження предмета іпотеки не надавав.
Відповідно до пункту 2.1.9 Іпотекодавець протягом трьох робочих днів з моменту оформлення та реєстрації права власності Іпотекодавця на нерухоме майно, зазначене в пункті 1.1 Договору, укласти з Іпотеко держателем договір про внесення змін, зазначений в пункті 1.9 договору. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація про право власності на квартиру, що перебуває в іпотеці відсутня, тому позивач позбавлений можливості зареєструвати обтяження у вигляді іпотеки в інший спосіб, ніж шляхом захисту свого права через суд.
Ухвалою суду від 18 травня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду у підготовче засідання.
18 травня 2023 року було забезпечено позов по даній справі.
25 квітня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача заперечуючи щодо вимог позивача зауважив, що 25.07.2008, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено Договір купівлі-продажу незавершеного будівництва та земельної ділянки. Згідно пункту 1 Договору купівлі-продажу, за цим договором Продавець зобов'язується передати об'єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти предмет договору і сплатити за нього обговорену грошову суму. Відповідно до пункту 2 Договору купівлі-продажу, предмет договору, що відчужується за даним Договором, знаходиться в АДРЕСА_1 .
Згідно пункту 3 Договору купівлі-продажу, предмет договору належить продавцю на праві приватної власності на підставі: Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 339664, виданого 12.06.2008 року Рівненським міським управлінням земельних ресурсів, за реєстр. № 010858300784 та витягу про реєстрацію, права власності на нерухоме майно серії ССК № 415065, виданого 27.05.2008 року Комунальним підприємством Рівненське міське бюро технічної інвентаризації за № 18970220.
Відповідно до пункту 20 Договору купівлі-продажу, право власності на предмет договору у Покупця виникає в порядку передбаченому чинним законодавством, а саме: на незавершене будівництво - з моменту державної реєстрації Договору у відповідності до ст. 657 Цивільного кодексу України, на земельну ділянку - з моменту оформлення та державної реєстрації державного акту про право власності на земельну ділянку.
Згідно пункту 21 Договору купівлі-продажу, цей договір є підставою для відведення земельної ділянки на місцевості (в натурі) і видачі державного акту на право приватної власності на землю.
Як вбачається з матеріалів справи, Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЖ № 349493, видано ОСОБА_5 14 серпня 2008 p.
Відтак, право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку на підставі Договору купівлі-продажу виникло 14 серпня 2008 року.
Вбачається з матеріалів справи, що до моменту виникнення права власності на земельну ділянку згідно Договору купівлі-продажу 25.07.208, між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 укладено Договір кредиту № 303Ж від 25.07.2008.
Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору, Кредитор надає Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 145 000 дол. США, зі сплатою 13,5 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначених в додатку № 2 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною, надалі за текстом на умовах, визначених цим Договором. . І
Згідно пункту 1.2. Кредитного договору, кредит надається Позичальнику на наступні цілі: на купівлю незавершеної будівництвом квартири.
З метою забезпечення виконання зобов'язання позичальника за Кредитним договором, 25.07.2008 між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 укладено Іпотечний договір № 303Ж-1 від 25.07.2008.
Відповідно до п.1.1. Договору іпотеки, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Договором кредиту №303Ж від 25 липня 2008 року та Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 303Ж-2 від 25 липня 2008 року, укладеним між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, наступне нерухоме майно: земельну ділянку загальною площею 0,0439 га, кадастровий номер 5610100000:01:054:0673, цільове призначення: для житлової та громадської забудови, що знаходилася на території Рівненської міської ради Рівненської області (земельній ділянці присвоєна адреса: АДРЕСА_1 згідно наказу управління містобудування та архітектури від 17.04.2008 № 65) та стане власністю Іпотекодавця після укладення цього Договору, а саме з моменту одержання Іпотекодавцем державного акту на право власності на земельну ділянку та його державній реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Право Іпотекодавця на набуття ним у власність вищезазначеної земельної ділянки підтверджується договором купівлі-продажу незавершеного будівництва та земельної ділянки підтверджується договором купівлі-продажу незавершеного будівництва та земельної ділянки, укладеним 25.07.2008 з ОСОБА_3 , посвідченим 25.07.2008, приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сохацькою О.В. зареєстрованим в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 2040 та в Державному реєстрі правочинів 2.07.2008 за №3044198;
разом з земельною ділянкою передається, незавершена будівництвом квартира (процент готовності 98%) № 2, загальною, площею 164,86 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Іпокекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу укладеним 25.07.2008 з ОСОБА_3 , посвідченим 25.07.2008 р. приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сохацькою О.В. зареєстрованим в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №2040 та в Державному реєстрі право чинів 25.07.2008 за №3044198.
Однак, право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку на підставі акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЖ № 349493 виникло 14.08.2008, передача в іпотеку 25.07.2008 земельної ділянки (до моменту виникнення права власності) є протиправним та таким, що суперечить нормам Земельного кодексу України та Закону України «Про іпотеку». На день укладання Договору іпотеки, ОСОБА_5 не набула права власності на земельну ділянку у порядку, встановленому законодавством, тому передача об'єкту незавершеного будівництва в іпотеку також є протиправною. Отже, ОСОБА_5 була позбавлена можливості передання в іпотеку земельної ділянки та об'єкту незавершеного будівництва в день укладання Договору іпотеки.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01.12.2008, розірвано договір купівлі-продажу, укладений 25 липня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про продаж об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, площею 0,0439 га., що знаходитеся за адресою АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на об'єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку, площею 0,0439 і га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що «п. 8 даного договору був записаний, однак всі грошові кошти за договором не були передані позивачці, що також підтверджується нотаріально посвідченою приватним нотаріусом Коломис О.В. заявою про те, що ОСОБА_5 у випадку несплати всіх грошових коштів, не заперечує проти розірвання договору купівлі-продажу від 24.07.08. Як вбачається з даного судового рішення, «...відповідачкою ОСОБА_5 несплатою грошових коштів було істотно порушено умови договору від 25.07.2008, а тому вищевказаний договір повинен бути розірваний». Отже, рішенням суду встановлено прошення умов договору збоку ОСОБА_5 , що полягають у несплаті всіх грошових коштів на підставі договору купівлі-продажу від 24.07.2008.
Як зазначено вище, згідно пункту 2 Кредитного договору, цільове призначення кредиту - купівля незавершеної будівництвом квартири.
Відповідно до пункту 3.2.1 Кредитного договору, кредитор має право проводити перевірки цільового використання кредиту, шляхом аналізу та перевірки достовірності первинних документів, що підтверджують цільове використання кредиту.
Згідно пункту 3.3.15 Кредитного договору, позичальник зобов'язаний протягом двох робочих днів з моменту виконання заходів, на які був наданий Кредит згідно з п. 1.2 цього Договору, повідомляти про це кредитора з наданням усіх первинних документів, а також надати можливість ознайомитися та перевірити їх достовірність на місці знаходження відповідного майна.
Проте, рішенням суду встановлено, що ОСОБА_5 не сплачено кошти згідно Договору купівлі-продажу, відтак, цільове призначення отриманого кредиту не дотримано.
Враховуючи зазначене, Банк з огляду на цільове призначення, а також певною мірою обачності, мав перевірити цільове використання отриманих коштів, проте, згідно з матеріалів справи не вбачається про дії банку для встановлення цільового використання кредитних коштів.
Крім того, враховуючи пункт 3.3.14 Кредитного договору, Банк Повинен був отримувати повідомлення про виконання заходів, на які був безпосередньо наданий кредит, а тому Банку було достеменно відомо про те, що ОСОБА_5 не сплачено кошти згідно Договору купівлі-продажу, а відтак не дотримано цільового призначення отриманого кредиту. Відтак, ОСОБА_5 не мала законних підстав на передання в іпотеку земельної ділянки та об'єкту незавершеного будівництва, оскільки сплативши кошти згідно Договору купівлі-продажу не дотрималася вимог щодо цільового використання отриманого кредиту, про що Банку достеменно відомо з Кредитного договору, відтак, позовні вимоги банку є безпідставними.
15.02.2010, між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 укладено Попередній договір з передачею авансових платежів, посвідчений 15.02.2010 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Качан О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 12.
30 грудня 2010 року рішенням Рівненського міського суду Рівненської області визнано за ОСОБА_7 право власності на квартиру АДРЕСА_3 ; земельну ділянку (для житлової та громадської забудови) площею 0,0439 га, кадастровий номер 5610100000:01:054:0673, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Зазначене рішення набрало законної сили. Таким чином, ОСОБА_1 , є добросовісним набувачем нерухомого майна, а відтак не повинна нести тягар відповідальності іпотекодавця.
09.11.2023 до суду надійшли додаткові письмові пояснення від представника позивача.
10.11.2023 представником ОСОБА_8 адвокатом Осіповою Г.В. подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнають. ОСОБА_2 не заперечує факту неповернення кредитних коштів банку, відтак погоджується, що у банку виникло право на задоволення своїх вимог за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
21.11.2023 позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, яку було задоволено судом.
24.01.2024 представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі, яке було задоволено судом ухвалою суду від 24.01.2024. 27.06.2024 було поновлено провадження у справі.
22.10.2024 ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_9
27.11.2024 до суду подано представником позивача додаткові пояснення у справі.
Ухвалою суду від 04.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
02.09.2025 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Нікольченко Б.Б. подано заяву про застосування строку позовної давності, ток як про порушення свої прав позивач дізнався ще в 2011 році.
В судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позовні вимоги та посилався на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав з підстав вказаних у відзиві, наполягав на застосуванні строку позовної давності.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що 25.07.2008 року між АКБСР «УКРСОЦБАНК», правонаступник AT «АЛЬФАБАНК» та ОСОБА_5 , укладений кредитний договір № 303Ж.
За умовами договору банк надав позичальнику кредит в розмірі 145000 дол.США, а остання зобов'язалась щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних, здійснювати щомісячне погашення кредиту у строк до 24.07.2033 року.
Виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором було забезпечено іпотечним договором від 25.07.2008 року, реєстровий № 2045 між банком та ОСОБА_5 .
За умовами договору ОСОБА_5 передала в іпотеку банку наступне нерухоме майно: земельну ділянку, загальною площею 0,0439 га, цільове призначення: для житлової та громадської забудови, що знаходиться на території Рівненської міської ради Рівненської області (земельній ділянці присвоєна адреса : АДРЕСА_1 ) та стане власністю Іпотекодавця після укладання договору іпотеки, а саме з моменту одержання Іпотекодавцем державного акту на право власності на земельну ділянку та його реєстрації в Книзі записів реєтрації державних актів на право власності на землю. Право іпотекодавця про набуття ним права власності на земельну ділянку підтверджується договором купівлі-продажу незавершеного будівництва та земельної ділянки, укладеним 25.07.2008 року з ОСОБА_3 .
За умовами того ж договору іпотеки разом з земельною ділянкою передається незавершена будівництвом квартира (процент готовності 98 %) № 2, загальною площею 164,86 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 25.07.2008 року з ОСОБА_6 .
Відповідно до п. 1.2 Іпотека за цим договором поширюється на всі поліпшення та/або переобладнання Предмета іпотеки, що можуть бути здійсненні Іпотекодавцем або третіми особами після укладання договору іпотеки.
Відповідно до пункту 1.2 договору кредиту, кредит було надано на купівлю незавершеної будівництвом квартири.
Пунктом 1.3. та 1.3.1. Кредитного договору визначено, що Кредитор укладає в день укладення цього Договору - з Позичальником іпотечний договір, за умовами якого позичальник передає Кредитору в іпотеку незакінчене будівництвом нерухоме майно, а саме: квартира (процент готовності 98 %) № 2, загальною площею 164,86 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеним 25.07.2008 року з ОСОБА_3 та відповідну земельну ділянку.
За умовами договору банк надав позичальнику кредит в розмірі відповідно до умов кредитного договору.
Відповідно до 2.4.3., 4.1. іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Положення договору відповідають загальним засадам ЦК України та Закону України «Про іпотеку». Вказані обставини підтверджується відповідним кредитним договором та іпотечним договором.
ОСОБА_5 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 303Ж від 25.07.2008 року не виконала, грошові кошти в рахунок погашення заборгованості по кредиту не сплатила.
25.07.2008, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено Договір купівлі-продажу незавершеного будівництва та земельної ділянки. Згідно пункту 1 Договору купівлі-продажу, за цим договором Продавець зобов'язується передати об'єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти предмет договору і сплатити за нього обговорену грошову суму. Відповідно до пункту 2 Договору купівлі-продажу, предмет договору, що відчужується за даним Договором, знаходиться в АДРЕСА_1 .
Згідно пункту 3 Договору купівлі-продажу, предмет договору належить продавцю на праві приватної власності на підставі: Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 339664, виданого 12.06.2008 року Рівненським міським управлінням земельних ресурсів, за реєстр. № 010858300784 та витягу про реєстрацію, права власності на нерухоме майно серії ССК № 415065, виданого 27.05.2008 року Комунальним підприємством Рівненське міське бюро технічної інвентаризації за № 18970220.
Відповідно до пункту 20 Договору купівлі-продажу, право власності на предмет договору у Покупця виникає в порядку передбаченому чинним законодавством.
Згідно пункту 21 Договору купівлі-продажу, цей договір є підставою для відведення земельної ділянки на місцевості (в натурі) і видачі державного акту на право приватної власності на землю.
Рішенням Рівненського міського суду справа № 2-10181/08 вказані договори купівлі-продажу розірвано. Постановою Рівненського апеляційного суду від 16 травня 2024 року дане рішення скасоване і в задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 26 лютого 2025 року постанову Рівненського апеляційного суду від 16 травня 2024 року залишено без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЖ № 349493, видано ОСОБА_5 14 серпня 2008 p. Відтак, право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку на підставі Договору купівлі-продажу виникло 14 серпня 2008 року.
Як зазначено вище, згідно пункту 2 Кредитного договору, цільове призначення кредиту - купівля незавершеної будівництвом квартири.
Відповідно до пункту 3.2.1 Кредитного договору, кредитор має право проводити перевірки цільового використання кредиту, шляхом аналізу та перевірки достовірності первинних документів, що підтверджують цільове використання кредиту.
Згідно пункту 3.3.15 Кредитного договору, позичальник зобов'язаний протягом двох робочих днів з моменту виконання заходів, на які був наданий Кредит згідно з п. 1.2 цього Договору, повідомляти про це кредитора з наданням усіх первинних документів, а також надати можливість ознайомитися та перевірити їх достовірність на місці знаходження відповідного майна.
15.02.2010, між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 укладено Попередній договір з передачею авансових платежів, посвідчений 15.02.2010 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Качан О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 12.
30 грудня 2010 року рішенням Рівненського міського суду Рівненської області справа визнано за ОСОБА_7 право власності на квартиру АДРЕСА_3 ; земельну ділянку (для житлової та громадської забудови) площею 0,0439 га, кадастровий номер 5610100000:01:054:0673, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
ОСОБА_5 24 вересня 2010 року змінено прізвище на ОСОБА_10 у зв'зку з укладенням шлюбу.
10.09.2019 року Загальними зборами AT «Альфа-Банк» та єдиним акціонером AT «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію AT «Укрсоцбанк», шляхом приєднання до AT «Альфа-Банк». Згідно рішення № 5/2019 єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна прав та обов'язків AT «Укрсоцбанк», які зазначені у даному акті, з 15.10.2019 року виникає у AT «Альфа-Банк». Протоколом № 4/2019 позачергових загальних зборів AT «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний.
Внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов'язків за передавальним актом від 15.10.2019 є AT «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків AT «Укрсоцбанк» виникає у AT «Альфа-Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019р. На підставі зазначених документів правонаступником Акціонерної товариства «Укрсоцбанк» та належним кредитором за Кредитним договором та спірним договором іпотеки є Акціонерне товариство «Альфа-Банк». 12 серпня 2022 року Загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування AT «Альфа-Банк» на AT «СЕНС БАНК».
Під час перевірки стану заставного майна AT «Сенс Банк» стало відомо про відчуження предмету іпотеки. Так, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.02.2023 року № 3226024 встановлено, що 17.06.2016 року рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.06.2016 року зареєстровано право власності на квартиру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 , та є відповідно предметом іпотеки за ОСОБА_1 , підстава внесення запису: рішення суду № 2-14380, 2010 рік. 30.12.2010, Рівненський міський суд Рівненської області.
Банк свого дозволу на відчуження предмета іпотеки не надавав.
Відповідно до пункту 2.1.9 Іпотекодавець протягом трьох робочих днів з моменту оформлення та реєстрації права власності Іпотекодавця на нерухоме майно, зазначене в пункті 1.1 Договору, укласти з Іпотекодержателем договір про внесення змін, зазначений в пункті 1.9 договору. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація про право власності на квартиру, що перебуває в іпотеці відсутня.
Судом встановлено, що з моменту набрання законної сили рішенням в цивільній справі відповідач ОСОБА_1 зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на вказане нерухоме майно в 2016 році, що підтверджено інформаційною довідкою, яку долучено до позову, при цьому відомості про державну реєстрацію іпотеки щодо вказаної квартири відсутні в реєстрі.
Разом з тим, за змістом норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (зокрема статті 3, 4) державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.01.2020р. у справі № 910/10987/18 викладено правовий висновок про те, що «статус іпотекодавця набуває лише особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки». При цьому Верховний Суд акцентував увагу на тому, що «державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Наведеною нормою законодавець врегулював правову ситуацію, коли відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідають наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії та які мають пріоритет над записами, що містяться у Державному реєстрі».
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. (стаття 3 Закону).
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Отже, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021р. у справі №922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) вказала, що виключення запису про обтяження, зокрема, на підставі судового рішення саме по собі не припиняє іпотеки, яка залишається чинною. Відповідно скасування такого судового рішення не спричиняє відновлення дії іпотеки. Якщо предмет іпотеки не був реалізований та відсутні інші підстави для припинення іпотеки, встановлені законом, то іпотека є чинною з моменту внесення про неї первинного запису до відповідного реєстру незалежно від того, чи було скасоване судове рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження. У такому разі запис про іпотеку підлягає відновленню. Запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису («заднім числом»), а підлягає відновленню з моменту вчинення запису про таке відновлення.
Також Велика Палата Верховного Суду вказала, що якщо іпотека припинена у зв'язку з реалізацією предмета іпотеки, то подальше скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, не впливає ані на чинність договору купівлі-продажу, ані на чинність іпотеки. Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 9.6 зазначеної постанови від 15.06.2021р. дійшла висновку, що виключення на підставі судового рішення відомостей про право іпотеки з Державного реєстру іпотек не може впливати на чинність іпотеки, оскільки така підстава припинення іпотеки не передбачена законом. У такому випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека є чинною незалежно від наявності таких відомостей у Державному реєстрі іпотек.
У пункті 9.8 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача ОСОБА_1 вказував на недійсність договору іпотеки, адже відповідач ОСОБА_2 не набула права власності на земельну ділянку в день укладення договору іпотеки, суд не приймає до уваги, адже остання набула права власності на незавершену будівництвом квартиру, а щодо земельної ділянки в іпотечному договорі було передбачено, що вона буде передана в іпотеки після набуття на неї власності та отримання державного акту і реєстрації.
Щодо доводів нецільового використання коштів відповідачкою ОСОБА_2 суд вважає, що такі не заслуговують на увагу та не впливають на чинність договору іпотеки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018р. у справі №367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18) наведено правовий висновок про те, що, керуючись вимогами статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Суд звертає увагу, що подання представником відповідача ОСОБА_1 заяви про застосування судом строку позовної давності свідчать про те, що під час таких дій вони розуміють, що заборгованість за договором кредиту є не погашена, банк позбавлений можливості вимагати від ОСОБА_2 фактичної сплати заборгованості за договором кредиту, а також звернути стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку, незважаючи, що ОСОБА_2 не є власником майна переданого в іпотеку.
Підстави припинення іпотеки передбачено статтею 17 Закону України «Про іпотеку», до яких зокрема належать: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Положення статей 526, 599 ЦК України передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Припинення державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою не передбачає припинення іпотеки, якщо договір іпотеки залишається дійсним та іпотека не припинена на законних підставах (Верхового Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18).
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні достатні докази щодо виконання ОСОБА_2 основного зобов'язання у повному обсязі, що підтверджено також її представником, договір іпотеки є дійсним, тому вірним способом захисту прав позивача є відновлення у позивача права на обтяження цього майна відповідно до іпотечного договору від 25.07.2008.
Щодо застосування строку позовної давності, про що заявлено представником відповідача у відзиві, слід зазначити наступне.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК).
Відповідно до статті 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Мотивуючи необхідність застосування строку позовної давності як підставу для відмови у позові, представник відповідача у відзиві зазначає, що з 2011 року позивачу було відомо про порушення його прав, а саме з моменту невиконання належним чином взятих на себе кредитних зобов'язань та винесення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08.08.2011 про стягнення заборгованості.
Як зазначено в позові представником позивача про порушення своїх прав вони дізналися в лютому 2023 року під час перевірки заставного майна шляхом отримання відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєструвала право власності на квартиру лише в 2016 році, тому як стверджує представник відповідача в 2011 році банку ніяким чином не могло бути відомо про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іншою особою.
Посилання на право банку здійснювати перевірку стану іпотечного майна і можливості дізнатися, що його власником є інша особа, ніж попередній іпотекодавець, не зобов'язує Банк вчиняти такі дії і те, що таким правом позивач не скористався, не свідчить про пропуск строку позовної давності.
З урахуванням наведеного, позивачем подано даний позов у межах встановлених законом строків позовної давності.
Таким чином, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Частина перша статті 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання прав іпотекодержателя - задовольнити повністю.
Визнати за Акціонерним товариством "СЕНС БАНК" право іпотеки на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_4 та земельну ділянку загальною площею 0,0439 га, цільове призначення: для житлової та громадської забудови, що знаходиться на території Рівнеської міської ради Рівненської області (земельній ділянці присвоєна адреса: АДРЕСА_1 ) на умовах, передбачених договором іпотеки від 25 липня 2008 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 95082546101).
Внести запис до державного реєстру іпотек про обтяження іпотекою нерухомого майна, а саме : квартиру АДРЕСА_4 на умовах, передбачених договором іпотеки від 25 липня 2008 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 95082546101) та земельну ділянку загальною площею 0,0439 га, цільове призначення: для житлової та громадської забудови, що знаходиться на території Рівненської міської ради Рівненської області (земельній ділянці присвоєна адреса: АДРЕСА_1 ) та внести запис в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про обтяження вказаних предметів іпотеки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" судовий збір в розмірі 9534,35 грн. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Сенс Банк", вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, ЄДРПОУ 23494714
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3
Суддя -