Справа № 726/3259/25
Головуючий у 1-й інстанції: Мілінчук С.В.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
10 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б.
за участю:
секретаря судового засідання: Роїк Т. С.,
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 24 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови в справі про адміністративні правопорушення, в якому вказує, що постановою серії ЕНА № 5730071 від 15.09.2025 року на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, зокрема, за керування транспортним засобом без відповідної категорії А1. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що того дня він керував електроскутером «Fada FDEB 12 LA», потужність якого складає 1 КВт. Натомість механічним транспортним засобом (зокрема, мопедом), для керування яким необхідно отримання посвідчення водія відповідної категорії, є такий, що має потужність електродвигуна від 3 до 4 кВт. Отже, електроскутер «Fada FDEB 12 LA» не є механічним транспортним засобом, не підлягає державній реєстрації, а для його керування не є обов'язковою наявність посвідчення водія категорії А1. За таких умов, його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч 2 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи викладене, позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 5730071 від 15.09.2025 року.
Рішенням Садгірського районного суду міста Чернівці від 24 жовтня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено:
-скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5730071 від 15.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, винесену поліцейським 1 взводу 1 роти УПП Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції Маліцою Анастасією Юріївною.
-провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, України закрито.
-стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, ВУЛИЦЯ ФЕДОРА ЕРНСТА, будинок 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстровано по АДРЕСА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, який прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до копії постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5730071 від 15.09.2025, водій ОСОБА_1 15.09.2025 року о 14 годині 55 хвилин по вул. Чорновола, 1 у м. Чернівці, керував двоколісним Fada FDEB 12 LA з електродвигуном потужністю 1000 кВт, без номерного знаку, без посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії А1, чим порушив п. 2.13 ПДР України, також був відсутній поліс обов'язкового страхування, а також не виконав вимогу дорожнього знаку 4.8. «Об'їзд перешкоди з лівого боку», чим порушив п. 2.1.а ПДР України - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування ним, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Статтею 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Положеннями п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 07.11.2015 № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 126 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 279-8 цього Кодексу.
Пунктом «а» 2.1 ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У пункті 1.10 ПДР України наведені терміни, що використовуються у Правилах дорожнього руху та мають наступне значення:
- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі;
- транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;
- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;
- мопед - двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт;
Пунктом 2.13. ПДР передбачено, що право на керування транспортними засобами особам може бути надано: мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А) - з 16-річного віку; автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії В1, В, С1, С), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - з 18-річного віку; автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії ВЕ, С1Е, СЕ), а також тими, що призначені для перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів, - з 19-річного віку; автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1Е, DЕ, Т) - з 21-річного віку.
Відповідно до п. 2.13 ПДР України до транспортних засобів категорії А1 відносяться мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Статтею 16 Закону України Про дорожній рух визначено, що водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.
Так, матеріалами справи встановлено, що позивач керував ТЗ без наявного посвідчення водія категорії А1, чим порушив п. «а» 2.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Колегія суддів звертає увагу, що порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами врегульовано «Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого Постановою КМУ № 340 від 08.05.1993 (надалі - Положення).
Відповідно до п.2 Положення особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з п.3 Положення керувати мопедами, моторолерами та іншими двоколісними (триколісними) транспортними засобами, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт, дозволяється за наявності посвідчення водія категорії А1.
Отже, наведеними положеннями встановлений обов'язок водія мати посвідчення водія категорії А1 при керуванні мопедами, моторолерами та іншими двоколісними транспортними засобами, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
З приводу тверджень позивача, що якщо потужність електродвигуна не перевищує 3 кВт, то транспортний засіб прирівнюється до велосипеда, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року №2344-ІІІ зі змінами визначає основні терміни, які вживаються в таких значеннях:
- електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Як встановлено вище і не заперечується сторонами, даний транспортний засіб має потужність 1000 Ват., в матеріалах справи, зокрема в договорі купівлі-продажу №1167 від 25 липня 2023 року (а.с.11) зазначено наземний транспорт з допоміжними педалями та встановленим електродвигуном для пересування - двоколісний електровелосипед, марка: FADA; рік випуску 2022; модель FDEB 12LA-72; потужність - 1000 Вт; цільове використання: для господарських робіт, транспортування, маловагових вантажів в межах підприємств, домогосподарств, фермерських об?єднань, лісгоспів тощо.
Відповідно до п.1.10 ПДР мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Тобто, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , згідно з вимогами ПДР, відносться до категорії мопедів, а тому позивач повинен виконувати вимоги правил дорожнього руху, що стосуються водіїв мопедів.
Таким чином, колегія суддів наголошує, що транспортний засіб марки FADA, рік випуску 2022, модель FDEB 12 LA-72, потужність 1000 Вт, яким керував позивач, є транспортним засобом з потужністю електродвигуна до 4 кВт.
При цьому, за наведеними вище визначеннями, водіями вважаються не лише особи, які керують механічними транспортними засобами, тобто, які обладнані електродвигуном потужністю понад 3 кВт, а й тими транспортними засобами, які не перевищують таких параметрів потужності.
Згідно з визначенням, яке міститься в примітці до ст. 121 КУпАП, під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, ч.ч.1,2 ст.129, ст.ст.132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Будь-який транспортний засіб, який приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів.
Поряд з цим, у Правилах дорожнього руху відсутнє визначення «електроскутер».
Однак, зважаючи на те, що транспортний засіб марки FADA, модель FDEB 12 LA-72, яким керував позивач обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою двигуна, то він є транспортним засобом.
Пунктом 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 8 травня 1993 р. №340 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
В силу даного Положення водій транспортного засобу, що має електродвигун, також повинен мати посвідчення водія відповідної категорії, оскільки відповідно до п.3 цього Положення, який узгоджується з п. 2.13 Правил дорожнього руху України, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії. Зокрема до категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см. або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Таким чином, транспортний засіб марки FADA, модель FDEB 12 LA-72, який обладнаний електродвигуном потужністю 1000 Вт, хоча і не може бути класифікований як механічний транспортний засіб у розумінні ПДР, однак є транспортним засобом, для управління яким передбачається наявність категорії А1, тому особа, яка керує ним, вважається водієм та є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП.
З урахуванням зазначеного вище, посилання позивача на те, що транспортний засіб марки FADA, модель FDEB 12 LA-72, не є механічним транспортним засобом, не може слугувати підставою для звільнення особи від відповідальності за протиправну поведінку, оскільки зважаючи на зміст вказаних вище норм підтверджується правомірність складеної інспектором постанови.
Отже, транспортний засіб марки FADA, модель FDEB 12 LA-72, потужністю 1000 Вт, визнається транспортним засобом, а особа, яка ним керує, є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи, що факт порушення позивачем вимог п. 2.13 ПДР України та, відповідно, вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, підтверджується доказами, які оформлені у встановленому законом порядку, відповідач правомірно виніс оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи
З урахуванням вищезазначеного, висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити повністю.
Рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 24 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області скасувати.
Ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.