Справа № 359/14101/25
Провадження № 1-кп/359/936/2025
02 грудня 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні без технічної фіксації в спрощеному провадженні без виклику учасників кримінальне провадження № 12025116100000293, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025, що надійшло до суду з обвинувальним актом і доданими матеріалами, по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, з вищою освітою, непрацевлаштованого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особою з інвалідністю не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень (кримінальних проступків), передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
З метою уникнення від встановленої Законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу (посвідчення водія), а також відновлення вилученого посвідчення водія, ОСОБА_2 , у порушення вимог статті 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993, яка визначає основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами, а також постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», а саме п. 16, згідно якого посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС, на весні 2025 року, більш точна дата та час у ході досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, протиправно, з метою подальшого використання підробленого посвідчення водія, вступив у змову з невстановленою особою, та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, щодо пособництва у вчиненні підроблення офіційного документа (посвідчення водія), надав невстановленій досудовим розслідуванням особі свої анкетні дані, фотокартку для подальшого їх внесення до підробленого документу, сплативши грошові кошти переказом на розрахунковий рахунок у сумі 230 гривень, після чого, отримуючи замовлене посвідчення водія у відділенні пошти, сплатив грошові кошти невстановленій досудовим розслідуванням особі в сумі 6000 гривень, зворотнім переказом.
У подальшому вищевказана невстановлена особа, у невстановленому під час досудового розслідування місці, виготовила підроблений документ - посвідчення водія, яке надає право керувати транспортним засобом і видається в установленому законом порядку з дотриманням певної процедури, а саме бланк посвідчення водія, серія НОМЕР_2 категорії «В», «С1», «С» від 23.04.2025, в яке внесла анкетні дані та фотографію ОСОБА_2 .
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-25/47811-ДД від 06.08.2025, бланк посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого 23.04.2025 на ім'я ОСОБА_2 , не відповідає за способами друку і спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Крім цього, навесні 2025 року (точної дати і часу в ході досудового розслідування не встановлено) у ОСОБА_2 виник кримінальний протиправний намір на отримання підробленого офіційного документу - посвідчення водія на своє ім'я, з метою його подальшого використання під час керування транспортними засобами. Реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, у квітні 2025 року ОСОБА_2 (більш точної дати і часу в ході досудового розслідування не встановлено), отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія серія НОМЕР_2 категорії «В», «С», «С1» видане 23.04.2025 на своє ім'я.
У подальшому, 31.07.2025 близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_2 знаходячись за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Новопрорізна, буд. 4, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, після чого, зателефонувавши на лінію «102», викликав працівників поліції для фіксації даної події. Так, під час оформлення ДТП працівниками БПП в м.Бориспіль УПП в Київській області було здійснено перевірку документів ОСОБА_2 .
У той же час, ОСОБА_2 на законну вимогу працівників поліції надати документ, що надає право керувати транспортним засобом, діючи умисно, усвідомлюючи незаконний та протиправний характер своїх дій, а також достовірно знаючи, що посвідчення водія в органах, які їх офіційно видають, він не отримував, пред'явив працівникам БПП в м.Бориспіль УПП в Київській області завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії серія НОМЕР_2 на своє ім'я, тим самим довівши свій умисел на використання завідомо підробленого документа до кінця.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-25/47811-ДД від 06.08.2025 бланк посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого 23.04.2025 на ім'я ОСОБА_2 - не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 , своїми умисними діями, які виразилися у пособництві у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ і який надає права або звільняє від обов'язків, вчинив кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачений ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК України.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 , своїми умисними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа, вчинив кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачений ч. 4 ст.358 КК України.
Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд обвинувального акту в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , що складена у присутності захисника ОСОБА_4 , і відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що кримінальні правопорушення, у вчинення яких обвинувачується ОСОБА_2 , відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальними проступками. Також суд враховує характер кримінальних правопорушень, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він за допомогою до лікарів психіатра та нарколога не звертався, непрацюючий, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню доньку.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкцією частин 1, 4 статті 358 КК України.
Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 , адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Водночас, при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 70 КК України, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, та визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 , суд не вбачає.
Згідно ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
На підставі викладеного, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.08.2025, на посвідчення водія, серія та номер НОМЕР_2 , із власною в ньому фотокарткою, видане 23.04.2025 ТСЦ8041 на ім'я ОСОБА_2 - підлягає скасуванню.
Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок;
- за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України, розстрочити ОСОБА_2 сплату штрафу на строк 10 (десять) місяців шляхом щомісячного внесення ним грошових коштів у сумі, що відповідає ста неоподатковуваним мінімумам доходів громадян і складає 1700 грн, починаючи з дати набрання вироком законної сили.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Держави України процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-25/47811-ДД від 06.08.2025, у розмірі 2674 гривні 20 копійок.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.08.2025, на посвідчення водія, серія та номер НОМЕР_2 , із власною в ньому фотокарткою, видане 23.04.2025 ТСЦ8041 на ім'я ОСОБА_2 - скасувати.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме посвідчення водія, серія та номер НОМЕР_2 , із власною в ньому фотокарткою, видане 23.04.2025 ТСЦ8041 на ім'я ОСОБА_2 - залишити у матеріалах кримінального провадження №12025116100000293, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_5