Справа № 357/600/25
3/357/834/25
21.11.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , працюючої продавцем-консультантом в ФОП ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,-
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209222 від 31.10.2024 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, акт огляду на стан сп'яніння, висновок щодо результатів медичного огляду, письмові пояснення ОСОБА_1 , копію постанови серії ЕНА № 3761730, рапорт працівника поліції, відеозаписи з нагрудних камер, а також письмові докази, надані стороною захисту, суд установив, що за протоколом 31.10.2025 року о 01 год. 02 хв. у м. Біла Церква по вул. Ярослава Мудрого, 15, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_3 , перебуваючи, за версією органу, що склав протокол, у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим її зі згоди направлено для проходження огляду до медичного закладу, де за висновком лікаря № 47 нібито встановлено стан алкогольного сп'яніння та зроблено висновок про порушення нею вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що законом передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, пояснила, що хворіє на пієлонефрит, який зумовлює підвищення температури тіла та появу ацетону в організмі. За її словами, 31.10.2025 року вона прибула до закладу громадського харчування, щоб забрати дітей, де до неї під'їхали працівники поліції, які поцікавилися причинами перебування поза домівкою у період комендантської години та вказали на наявність запаху алкоголю з рота. На місці зупинки їй було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак ОСОБА_1 , побоюючись помилки, наполягла на проведенні огляду в закладі охорони здоров'я, у зв'язку з чим її було доставлено до КНП ВСР «Володарська лікарня». Із її пояснень убачається, що фактичне обстеження проводила медична сестра, яка налаштовувала прилад та здійснювала вимірювання, тоді як лікар лише формально заповнювала бланки, не здійснюючи реального клінічного огляду. Згодом працівники поліції повідомили про встановлення стану алкогольного сп'яніння та намір скласти протокол, з чим ОСОБА_1 не погодилася та наполягала, що алкоголю не вживала.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Чеботарьова Ю.В. просила суд закрити провадження у справі за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях її підзахисної складу адміністративного правопорушення. У клопотанні вона послалася, зокрема, на порушення працівниками поліції порядку направлення водія на медичний огляд, оскільки ОСОБА_1 було доставлено не до найближчого, а до іншого закладу охорони здоров'я, що суперечить вимогам п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Окрім цього, захисник звернула увагу, що фактичний огляд проводила медична сестра, яка не наділена правом здійснювати огляд на стан сп'яніння, тоді як лікар не проводила клінічного огляду, а лише формально оформила висновок щодо результатів медичного огляду.
Адвокат також надала суду медичні документи, згідно з якими ще у 2019 році у ОСОБА_1 діагностовано захворювання нирок - пієлонефрит, що спричиняє часткове порушення фільтраційної функції нирок та накопичення ацетону в організмі. Посилаючись на інструкцію з експлуатації приладу «Алконт», захисник зазначила, що потрапляння чистих розчинників (у тому числі ацетону) на газовий сенсор або інші елементи приладу може впливати на показання вимірювання, а тому наявність ацетону в організмі ОСОБА_1 могла спотворити результати обстеження на стан алкогольного сп'яніння. Додатково звернула увагу на те, що при першому вимірюванні прилад «Алконт 01су» показав 0,7 проміле, а при повторному - через орієнтовно 20 хвилин - уже 1,5 проміле, що за логікою метаболізму алкоголю є неприродним та свідчить про недостовірність отриманих результатів. Крім цього, захисник зазначила, що прилад «Алконт 01су», яким проводився огляд, введено в експлуатацію ще у 2014 році, тоді як середній термін служби таких приладів, згідно з технічною документацією, становить 5 років, отже, на момент огляду термін експлуатації був вичерпаним.
Лікар КНП ВСР «Володарська лікарня» ОСОБА_3 , на ім'я якої оформлено акт медичного огляду та висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , викликалась судом для надання особистих пояснень, однак у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, що позбавило суд можливості безпосередньо перевірити обставини проведення огляду та послідовність дій медичного працівника.
Оцінюючи зібрані докази, суд виходить із приписів ст.8 Конституції України, відповідно до якої в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а також із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, визначених ст.1, 7, 9, 245 КУпАП, згідно з якими до особи можуть бути застосовані заходи адміністративного впливу виключно на підставах і в порядку, передбачених законом, за умови всебічного, повного й об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні, а за ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням суду на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності. Вимоги ст.280 КУпАП покладають на суд обов'язок з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа, чи є підстави для притягнення її до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пункт 2.9а Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування і оглядові на стан сп'яніння, причому огляд проводиться або поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів із обов'язковою відеофіксацією, або, у разі незгоди з таким оглядом чи його результатом, - у закладі охорони здоров'я в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому огляд, проведений із порушенням вимог ст.266 КУпАП, вважається недійсним.
Порядок направлення та проведення огляду водія у закладі охорони здоров'я конкретизовано Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, та Порядком, затвердженим постановою КМУ №1103 від 17.12.2008. Відповідно до п.3 розділу ІІІ Інструкції огляд у закладі охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться саме лікарем, який пройшов відповідне тематичне удосконалення, а у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером, але не медичною сестрою чи іншим персоналом. Пункти 15, 16 і 18 розділу ІІІ Інструкції вимагають, щоб на підставі клінічних та, за потреби, лабораторних досліджень встановлювався діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, на основі якого видається висновок, причому всі записи мають бути повними, розбірливими та не містити формального формулювання «Норма».
З аналізу відеозаписів, долучених до матеріалів справи, суд установив, що ОСОБА_1 доставлено до КНП ВСР «Володарська лікарня», де в кабінеті для проведення огляду фактичні дії, пов'язані з підготовкою та використанням спеціального технічного приладу, а також вимірювання артеріального тиску та проведення обстеження за допомогою приладу, здійснювала саме медична сестра. Лікар зайшла пізніше, перебувала за столом, заповнювала документи та не проводила жодного видимого обстеження ОСОБА_1 : клінічний огляд, перевірка ходи, координації рухів, реакції зіниць на світло тощо на відеозаписі відсутні. Таким чином, фактично огляд проводила неуповноважена на це Інструкцією особа - медична сестра, тоді як лікар обмежилася лише формальним оформленням документів. За таких обставин процедура проведення медичного огляду була грубо порушена, що ставить під сумнів як сам акт медичного огляду, так і виданий на його підставі висновок.
Дослідивши копію акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння та зіставивши його зміст із відеозаписом процедури, суд констатує, що огляд проведено неповно та формально. У п.13 акта не відображено дані щодо дихання та реакції зіниць на світло; ці пункти залишені незаповненими, хоча Інструкція вимагає комплексної оцінки клінічного стану. Пункт 14 акта, що передбачає відображення результатів перевірки координації рухів (хода із поворотами, поза Ромберга, пальце-носова проба, підняття предмета з підлоги тощо), заповнений формально, оскільки з відеозапису не вбачається проведення зазначених тестів. Немає об'єктивних даних, які б дозволяли зробити висновок про наявність чи відсутність тремору повік, язика чи пальців рук; ці відомості в акті не узгоджуються із реальною послідовністю подій, зафіксованих на відео. Крім того, з відеозапису вбачається, що проміжок часу між першим та другим вимірюванням становив близько 8 хвилин, тоді як вимоги до методики проведення повторних вимірювань передбачають інший часовий інтервал, що також ставить під сумнів коректність отриманих результатів.
Суд також бере до уваги, що в наданій стороною захисту копії акта медичного огляду відсутній підпис лікаря, який нібито проводив огляд, що є істотним недоліком та порушенням установлених вимог до оформлення такого документа. За відсутності підпису уповноваженої особи акт не може вважатися належним чином оформленим медичним документом і не має достатньої юридичної сили як доказ вини особи.
Окремо суд оцінює доводи сторони захисту щодо технічного стану спеціального приладу «Алконт 01су-U», зав.№ 0595-14, яким проводилося вимірювання. З інструкції з експлуатації приладу та відповіді виробника ТОВ «НВП «Академія медтехнологій» випливає, що середній термін служби приладу становить не менше 5 років за середньої інтенсивності експлуатації, а середнє напрацювання на відмову - не менше 6000 годин. Прилад введено в експлуатацію у липні 2014 року, тоді як огляд ОСОБА_1 проводився значно пізніше, тобто на момент проведення вимірювання термін експлуатації фактично був вичерпаним. За таких умов отримані показання приладу не можуть розглядатися як безумовно достовірні. Додатковим індикатором ненадійності є істотна розбіжність між результатами першого та другого вимірювання (0,7 проміле та 1,5 проміле) за мінімальний проміжок часу, що суперечить закономірностям елімінації алкоголю з організму і викликає обґрунтовані сумніви в коректності роботи приладу.
Суд також звертає увагу, що відповідно до Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду повинен містити всі обов'язкові реквізити, включаючи печатку закладу охорони здоров'я. Досліджений судом висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 від 31.12.2024 такої печатки не містить. Реквізити документа - це сукупність обов'язкових даних, які надають документу юридичної сили та уможливлюють його належну ідентифікацію. За відсутності печатки закладу охорони здоров'я вказаний висновок не відповідає встановленій формі та не може визнаватися належним і допустимим доказом вини ОСОБА_1 . Більше того, п.22 розділу ІІІ Інструкції прямо визначає, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, є недійсними. Отже, сукупність виявлених порушень - проведення огляду неуповноваженою особою, відсутність клінічної складової огляду, формальне заповнення акта, відсутність підпису лікаря й печатки закладу, використання приладу з вичерпаним строком служби, істотна розбіжність показань - дає суду підстави визнати висновок щодо результатів медичного огляду та акт медичного огляду ОСОБА_1 такими, що не відповідають вимогам закону й Інструкції, а тому є недійсними та не можуть використовуватися як належні та допустимі докази у справі.
За відсутності дійсного висновку медичного огляду матеріали справи не містять інших достатніх, належних і допустимих доказів того, що зазначеної дати й часу ОСОБА_1 керувала транспортним засобом саме у стані алкогольного сп'яніння. Відеозаписи з нагрудних камер поліцейських фіксують лише факт зупинки транспортного засобу, спілкування працівників поліції з водієм, наявність суб'єктивних тверджень про запах алкоголю, однак не містять жодних об'єктивних даних, які б підтверджували стан сп'яніння поза межами сумнівів, зокрема з урахуванням того, що сама особа послідовно заперечує вживання алкоголю та вказує на можливий вплив захворювання й ацетону. Суб'єктивне сприйняття працівників поліції без підтвердження належно проведеним медичним оглядом не може слугувати достатньою підставою для притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд зобов'язаний застосовувати практику ЄСПЛ як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Коробов проти України» (заява №39598/03, рішення від 21.07.2011) виходить із того, що висновки суду мають ґрунтуватися на сукупності достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою доказів, які не залишають місця обґрунтованим сумнівам, а у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (18.01.1978 р., заява №25) сформульовано стандарт доказування «поза розумним сумнівом». Конституційний Суд України у рішенні від 22.10.2010 №23-рп/2010 наголосив, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З огляду на те, що норми Конституції, принцип верховенства права та презумпція невинуватості поширюються і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, недоведеність події правопорушення та вини особи має розцінюватися як доведена невинуватість цієї особи.
За змістом ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, беручи до уваги недійсність і недопустимість основного доказу - висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 та акта медичного огляду, істотні порушення порядку проведення огляду й оформлення його результатів, відсутність інших належних і допустимих доказів, що підтверджують стан алкогольного сп'яніння водія у відповідний час, суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. За обставин, коли обвинувачення фактично ґрунтується на припущеннях і доказах, здобутих з істотним порушенням вимог законодавства, усі невирішені сумніви відповідно до ст.62 Конституції України підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягується до відповідальності.
Отже, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.1, 7, 9, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: О.О. Гребінь