Справа № 344/11143/25
Провадження № 2/344/3999/25
01 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Пастернак І.А.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту на нерухоме майно
ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківського відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту на нерухоме майно.
Позов мотивує тим, що під час вчинення нотаріальної дії їй стало відомо про накладення арешту на нерухоме майно на підставі постанови старшого державного виконавця Витвицького В.В. відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції серії АА №797396 від 01.07.2008 року в межах суми 488,83 грн. Державна реєстрація цього арешту вчинена, реєстратором Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою за №7491968 від 02.07.2008 року. Про існування будь-яких штрафів, або пов'язаних з ним виконавчих проваджень позивачу нічого не було відомо.
ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до відповідача з проханням надати детальну інформацію стосовно виконавчого провадження або зняти арешт. Листом від 14.05.2025 року №91643 їй було відмовлено у знятті арешту та роз'яснено право звернутись до суду з позовом про визнання права власності на своє майно і зняття з нього арешту. Позивач мала намір сплатити суму боргу на рахунок відповідача, однак їй повідомили, що за давністю її виконавче провадження не збереглось, а тому відсутня можливість цільового використання цих коштів, єдиним вирішенням справи є звернення до суду.
У автоматизованій системі виконавчих проваджень виконавчого провадження №797396 від 01.07.2008 року не знайдено, зважаючи на викладене позивач вважає, що відмова відповідача у знятті арешту, накладеного у 2008 року у зв'язку з відсутністю матеріалів виконавчого проавдження є порушенням її прав, як власника майна. Просить суд зобов'язати Івано-Франківський відділ ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт із усього майна, що належить їй на праві власності, який накладений на підставі постанови старшого державного виконавця Витвицького В.В. відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції серії АА №797396 від 01.07.2008 року в межах суми 488,83 грн., зареєстрованого Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою за №7491968 від 02.07.2008 року (а.с.1-4).
25.06.2025 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області позовну заяву залишиено без руху, надано позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали (а.с.14).
07.07.2025 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви (а.с.16).
29.07.2025 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.27).
11.09.2025 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.34).
23.10.2025 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області визнано обов'язковою явку позивача у судове засідання (а.с.39).
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задоволити.
Представник відповідача судове засідання не з'явився повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від представника відповідача не надійшло.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №452651521 від 19.11.2025 встановлено, що 02.07.2008 15:27:58 за №7491968 реєстратором : Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора, 76000, Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, м.Івано-Франківськ, вул. Г.Мазепи, 28 на підставі постанови АА 797396, 01.07.2008, ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції, ст. ДВ Витвицький В.В., накладено арешт на нерухоме майно: невизначене майно, все майно, нерухоме, що належить ОСОБА_1 в межах суми 488,83 грн., додаткові дані зб-488 (а.с.55).
Відповідно до листа Івано-Франківського відділу ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.05.2025 року №91643 на заяву ОСОБА_1 від 02.05.2025 повідомляють, що згідно відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, а також окремого спецрозділу - єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, який є архівною складовою Автоматизованої системи виконавчого провадження, за Івано-Франківським відділом не обліковується виконавче провадження згідно постанови, в рамках якого державним виконавцем накладено арешт на все нерухоме майно фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (обтяження номер 7491968), що внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Станом на 14.05.2025 року у державного виконавця відсутні юридичні та фактичні підстави для задоволення заяви та зняття арешту внесеного до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів майна за №7491968 (а.с.8).
Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.
Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільного права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, кожна сторона має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Згідно ст.56 вказаного Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Окрім того, п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Гарантуючи захист права власності, закон надає право власнику вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Відтак, рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення обтяження буде підставою для зняття заборони та внесення відповідного запису про це в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В постановах Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 2-356/12, від 03.11.2021 у справі № 161/14034/20, від 22.12.2021 у справі № 645/6694/15-ц, від 26.01.2022 у справі № 127/1541/14-ц, від 18.10.2023 у справі №127/1547/14-ц, від 09.01.2023 у справі № 2-3600/09, від 07.08.2024 у справі № 14-7238/2009, від 28.08.2024 у справі № 947/36027/21 викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
У рішенні "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003 Європейський Суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою Суду при здійсненні будь-якого втручання має забезпечуватися "справедливий баланс" між необхідністю забезпечення загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основоположних прав відповідної особи. Вимога забезпечення такого балансу знаходить своє відображення у всій структурі статті 1 Першого протоколу.
Для дотримання загального правила, викладеного у першому реченні пункту 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції, таке втручання повинно встановлювати "справедливий баланс" між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту прав окремої особи. Отже, має бути забезпечено належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленими цілями. Зважаючи на відсутність будь-яких майнових претензій до позивачки, в даному контексті втручання у мирне володіння та користування належним позивачці майном є невиправданим.
Суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду, обравши спосіб захисту шляхом подання позову про зняття арешту з майна, який передбачено ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки збереження арешту майна за відсутності підстав для цього є порушенням права власності позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на даний час відсутні підстави для подальшого перебування майна під арештом.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст. 12 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 39, 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 16, 321 ЦК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту на нерухоме майно - задоволити.
Скасувати арешт нерухомого майна, накладений постановою старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Витвицького В.В. серія АА № 797396 від 01.07.2008 року, реєстраційний номер обтяження 7491968, зареєстрований 02.07.2008 року Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою на невизначене майно, все майно, нерухоме в межах суми 488,83 грн., що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 11.12.2025 року.
Суддя Пастернак І.А.