Справа № 288/1775/25
Провадження № 1-кп/288/167/25
11 грудня 2025 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025065660000075 від 20 жовтня 2025 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Нова Каховка, Херсонської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, одружений, на утриманні має одну неповнолітню дитину, не працює, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий,
що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України,
Відповідно до статті 65 Конституції України, статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Статтею 10 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», передбачено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниці зобов'язані: прибувати за викликом відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно до статті 18-1 зазначеного Закону, під час дії воєнного стану призовні комісії утворюються для розгляду питань щодо взяття осіб на військовий облік військовозобов'язаних або виключення з військового обліку.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військовий облік усіх призовників і військовозобов'язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Згідно до статті 34 цього Закону, персонально-якісний облік військовозобов'язаних передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних. Ведення персонально якісного обліку військовозобов'язаних покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
На загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані, які не заброньовані на період мобілізації та на воєнний час (стаття 35 Закону).
Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.
Військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (п. 16 Порядку).
Відповідно до пункту 18 вказаної постанови взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни, придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час, які не досягай граничного віку перебування в запасі Збройних Сил та особи, які досягай граничного віку (27 років) перебування на військовому обліку призовників. Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
ОСОБА_4 , будучи особою, яка згідно ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
10.10.2025 року ОСОБА_4 відповідним керівником начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто військовозобов'язаному вручено попередження про його ухилення від військового обліку військовозобов'язаних, а також те, що в його діях вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України в частині, що стосується ухилення від військового обліку.
Також, ОСОБА_4 попереджено про те, що у разі неприбуття до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у термін до 16.10.2025 року для взяття на військовий облік військовозобов'язаних та отримання військово-облікових документів, ІНФОРМАЦІЯ_2 буде звертатись до слідчих органів досудового розслідування.
ОСОБА_4 особисто ознайомився із змістом даного попередження від 10.10.2025 року про необхідність стати на військовий облік у термін до 16.10.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 та поставив свій підпис про ознайомлення.
Незважаючи на свою обізнаність в обов'язку громадянина України проходити службу в лавах Збройних сил України, ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч вимог ст. 65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з метою ухилення військовозобов'язаного від військового обліку, будучи особисто ознайомленим про кримінальну відповідальність за ухилення військовозобов'язаного від військового обліку, та належним чином повідомленим про час та місце прибуття за викликом, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на ухилення від військового обліку, без поважних на те причин у термін до 16.10.2025 року ОСОБА_4 на військовий облік так і не став, та в подальшому до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини своєї непоставки на вищевказаний облік не повідомив.
Тим самим ОСОБА_4 ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Своїми умисними діями, які виразились в ухиленні військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - проступок, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України визнав повністю і дав показання, які відповідають змісту обвинувачення та погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, не оспорював їх, позиція його є добровільною, а тому суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз'яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку згідно ст. 349 КПК України.
Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує дії ОСОБА_4 за частиною 1 статті 337 КК України як ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах цього обвинувачення.
Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, згідно статті 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та щире каяття.
Обставин, згідно статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.
Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 при цьому встановлено, що він на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання позитивно характеризується.
При визначенні міри покарання обвинуваченому суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, особу винного, наявність двох пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, позицію прокурора та інші обставини справи, приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 призначити покарання в межах санкції частини 1 статті 337 КК України у виді штрафу, так як таке покарання буде законним, справедливим, достатнім для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства в частині виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.
Речові докази по вказаному кримінальному провадженні відсутні.
Судові витрати по даному кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов по даному провадженню не заявлявся.
Підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись статтями 349, 369-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання за частиною 1 статті 337 КК України у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень 00 копійок.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 - не обирати.
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_1