11 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/2150/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року (суддя Кисіль Роман Валерійович) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій та бездіяльності протиправним, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (в тому числі щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 15.06.2022 по 14.03.2025 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з відповідними додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 провести щодо періоду з 15.06.2022 по 14.03.2025 перерахунок грошового забезпечення (в тому числі щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) шляхом урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з відповідними додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та виплатити недоотриману частину; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо оподаткування військовим збором доходів позивача у вигляді грошового забезпечення за період безпосередньої участі останнього в антитерористичній операції та/ або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з 15.06.2022 по 14.03.2025 та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити утримане оподаткування у вигляді військового збору з доходів позивача у вигляді грошового забезпечення за період безпосередньої участі останнього в антитерористичній операції та/ або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення та інші додаткові виплати за зазначений період із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо утримання військового збору з грошового забезпечення позивача; зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу утримані суми військового збору; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 15.06.2022 по 14.03.2025 відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078; зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за зазначений період відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про здійснення перерахування та виплату грошового забезпечення, а також всіх інших додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, тощо), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року замінено відповідача - Військову частину НОМЕР_2 на правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 .
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 159 від 08.06.2023 молодшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 командира 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 30 травня 2023 року № 197 на посаду помічника командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_2 , зарахувати до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з 08 червня 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Позивач вважає, що під час перебування на службі відповідач протиправно не здійснив виплату належного грошового забезпечення, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись до суду з позовом, позивач просив (крім визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача): зобов'язати в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення та інші додаткові виплати за період з 15.06.2022 по 14.03.2025 із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; зобов'язати в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому утримані суми військового збору; зобов'язати в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за зазначений період. При цьому в якості нормативного та документального обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на невиплату йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 у розмірі до 100 000 гривень за період з 05.08.2022 по 25.03.2024 та з 07.04.2024 по 14.03.2025. Будь-яких письмових заяв від позивача про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, поданих у порядку частини першої статті 47 КАС України, матеріали справи не містять. Суд зазначив, що виплата (не виплата) додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 у розмірі до 100 000 гривень, жодним чином не впливає на розрахунок грошового забезпечення, утримані суми військового збору та індексацію. З огляду на викладене, суд вважає заявлені вимоги не обґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції, позивач зменшив обсяг заявлених вимог та просить нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення та інші додаткові виплати із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Разом з цим колегія суддів звертає увагу апелянта, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 1 ст. 47 КАС України).
Відтак, зменшення розміру позовних вимог не допускається на стадії апеляційного розгляду справи.
Також колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарги не містять обґрунтованих доводів щодо невідповідності висновків суду обставинам справи або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
У свою чергу суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що між учасниками справи виникли спірні правовідносини, так само з матеріалів справи не можливо встановити, яким чином нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення ОСОБА_1 .
Подана позивачем апеляційна скарга зводиться до цитування норм законодавства, проте не містить обґрунтованих доводів з підтвердженням належними доказів, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законом під час нараховування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 .
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем вимоги є не обґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року в адміністративній справі № 280/2150/25 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 11 грудня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 11 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров