09 грудня 2025 року справа 160/30698/24
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
при секретарі Личкатій Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 (суддя Ремез К.І.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду
ОСОБА_1 17.11.2024 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому вказує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №160/914/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024, визнаний протиправним і скасований наказ №595-к від 11.12.2023 про звільнення; він поновлений на посаді начальника Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації, еміграції; на його користь стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.12.2023 по 23.04.2024 в сумі 226' 705гр15коп; рішення звернуто до негайного виконання в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць. При визначені середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом розрахована середньоденна заробітна плата 1704гр55к у відповідності до абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення. На посаді він поновлений 26.06.2024. Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №160/914/24 за період з 24.04.2024 по 25.06.2024 в сумі 107' 386гр65к (ас1,8-38).
У відзиві на позовну заяву ГУ ДМС в Дніпропетровській області проти позову заперечувало, посилаючись на те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №160/914/24 ними 26.06.2024 виданий наказ №381-к від 26.06.2024 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації, еміграції. Позивачем пропущений місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, передбачений частиною 5 статті 122 КАС України. Після поновлення ОСОБА_1 на посаді, йому виплачена вихідна допомога в зв'язку із звільненням 17.07.2024 на пенсію 14200гр, компенсація за невикористані 3 дні відпустки 1781гр86к, заробітна плата за період з 24.04.2024 по 17.07.2024 в сумі 32246гр35к, всього на рахунок ОСОБА_1 19.07.2024 переведено 48753гр23к (ас52,71,77-84,103).
У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначив, що після поновлення на посаді наказом №381-к від 26.06.2024, він на картковий рахунок отримував кошти: 15.07.2024 зарплата 20659гр18к; 19.07.2024 зарплата 39246гр35к; 23.08.2024 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.12.2023 по 23.04.2024 в сумі 9643гр57к. Він 04.09.2024 направив запит про надання інформації про виплачені суми. Листом ЗП-Б/7/1201-17-24/1201.7/12172-24 від 10.09.2024 ГУ ДМС в Дніпропетровській області повідомило що йому виплачені відпускні 9000гр; допомога на оздоровлення 16663гр58к, вихідна допомога в зв'язку із звільненням 17.07.2024 на пенсію 14200гр, компенсація за невикористані 3 дні відпустки 1781гр86к, заробітна плата за період з 24.04.2024 по 17.07.2024 в сумі 32246гр35к. Отже, про порушення своїх прав дізнався з листа ГУ ДМС в Дніпропетровській області Б/7/1201-17-24/1201.7/12172-24 від 10.09.2024 (ас86-93).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025, прийнятому в письмовому провадженні, позов задоволений частково. Стягнуто з ГУ ДМС в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №160/914/24 за період з 24.04.2024 по 25.06.2024 в сумі 76704гр75к (ас107).
В апеляційній скарзі ГУ ДМС в Дніпропетровській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що суд першої інстанції не дав оцінку їх доводам про пропущення місячного строку звернення до суду та що ОСОБА_1 виплачена заробітна плата за період з 24.04.2024 по 25.06.2024 (ас113).
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним в заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 3 статті 246 КАС України, в описовій частині рішення зазначаються: 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; 2) заяви, клопотання учасників справи; 3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
Відповідно до частини 4 статті 246 КАС України, в мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування; 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія, бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини 2 статті 2 цього Кодексу.
В описовій частини судового рішення окружний суд не зазначив що відповідач наполягав на пропущені строку звернення з позовною заявою. В мотивувальній частині судового рішення не дана оцінка аргументам відповідача щодо пропущення строку звернення з позовною заявою.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.11.2025 у справі №306/2708/23 дійшла висновку що перевірка строку звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск строку звернення до суду.
Відповідно до статті 236 КЗпП України, в разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Верховний Суд в постанові від 14.07.2021 у справі №1340/4393/18 вказав, що за змістом статті 236 КЗпП України, затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі є невидання негайно після проголошення судового рішення наказу про поновлення на роботі без поважних причин. Середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника. У відповідності до частини 5 статті 122 КАС України, строк пред'явлення позову про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються місячним строком з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права, тобто з часу видачі наказу про поновлення на роботі.
Колегія суддів не вбачає поважних причин, які б перешкоджали ОСОБА_1 звернутись з позовом в місячний строк з дня прийняття наказу №381-к від 26.06.2024 про поновлення на посаді начальника Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації, еміграції ГУ ДМС в Дніпропетровській області, з яким він в цей же день був ознайомлений під розпис (ас71-73).
Посилання ОСОБА_1 на те, що він 04.09.2024 направив запит про надання інформації про виплачені суми та отримав лист ЗП-Б/7/1201-17-24/1201.7/12172-24 від 10.09.2024 про виплачені йому суми не змінює момент, з якого почався відлік строку звернення до суду, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права. Сам запит був направлений вже після спливу місячного строку звернення до суду.
Керуючись статтями 241 - 244, 315, 319, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області задовольнити.
Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 та прийняти нову постанову.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з 09.12.2025 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повна постанова складена 10.12.2025.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко