Справа № 278/989/21
Провадження по справі №2/276/702/25
11 грудня 2025 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Бобра Д.О.,
при секретарі судового засідання Свиридок А.В.,
за участю:
представника позивача Гусєва П.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в с-щі Хорошів, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу-
19.05.2021 на адресу Хорошівського (раніше Володарсько-Волинського) районного суду Житомирської області за підсудністю надійшла цивільна справа №278/989/21 за позовною заявою Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(далі - АТ «СК «Країна») до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 67933 грн.та судовий збір в сумі 2270 грн за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 17.02.2018 року за участю транспортного засобу Porshche, держаний № НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу Daewoo, державний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Крім того, 12.11.2021 на адресу Хорошівського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа №276/1903/21 за позовною заявою Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(далі - АТ «СК «Країна») до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 237771,7 грн.та судовий збір в сумі 3566,58 грн. за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 17.02.2018 року за участю транспортного засобу Porshche, держаний № НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу Daewoo, державний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 09.11.2017 року між ОСОБА_4 та АТ «СК «Країна» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № УА/165206 відносно транспортного засобу Porshche, держаний № НОМЕР_1 . 17.02.2018 року відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу Porshche, держаний № НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу Daewoo, державний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 17.05.2018 року по справі № 278/537/18, відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14.05.2018 року по справі № 278/535/18, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі заяви про виплату страхового відшкодування, АТ «СК «Країна» здійснило виплату страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_4 в загальному розмірі 611409,39 грн, зокрема за страховим актом № 36/48706/2.1.5.1 від 29.03.2018 врозмірі 135866 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі угоди від 20.04.2018 року, а також за страховим актом № 36/48706/Д/2.1.5.1 врозмірі 475543,39 грн. шляхом перерахування на банківський рахунок страхувальника. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Daewoo, державний № НОМЕР_2 , на момент ДТП не була застрахована, тому, з урахуванням вини обох учасників дорожнього руху, до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, у розмірі 67933,00 грн. (135866,00 - 50%), та у розмірі 237771,70 грн (475543,39 - 50%), яка відповідачем у добровільному порядку не відшкодована. Зазначені обставини стали підставою звернення до суду з відповідними позовами на підставі ст.ст. 993, 1191 ЦК України та Закону України «Про страхування».
Заочними рішеннями суду від 30.09.2021 по справі №278/989/21 та від 04.07.2022 по справі №276/1903/21 позовні вимоги АТ «СК «Країна» задоволено у повному обсязі.
У подальшому ухвалами Хорошівського районного суду Житомирської області від 28.07.2025 заочні рішення у справах №278/989/21 та №276/1903/21 скасовані, справи призначені до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 30.07.2025 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 188 ЦПК України об'єднано в одне провадження справу №278/989/21 (провадження 2/276/702/25) за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 67933,00 грн. разом зі справою №276/1903/21 (провадження 2/276/703/25) за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 237771,70 грн. Об'єднаній цивільній справі присвоєно номер №278/989/21 (провадження 2/276/702/25). Представником відповідача 11.08.2025 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що наявні обгрунтовані сумніви в укладенні між ОСОБА_4 та АТ «СК «Країна» договору добровільного страхування наземного транспорту № УА/165206 відносно транспортного засобу Porshche, держаний № НОМЕР_1 до скоєння 17.02.2018 дорожньо-транспортної пригоди, посилається на недоведеність належними і допустимими доказами розміру збитків, завданих транспортному засобу Porshche, держаний № НОМЕР_1 , зокрема, недопустимість ремонтної калькуляції № 48706 від 12.03.2018. Також представник відповідача просив застосувати строк позовної давності до вимог позивача, зазначаючи, що дорожньо-транспортна пригода трапилася 17.02.2018, а позовну заяву АТ «СК'Країна» про стягнення з ОСОБА_2 завданої шкоди в сумі 237771, 7 грн. подано лише 12.11.2021 року.
Представником позивача до суду 13.08.2025 подано відповідь на відзив, в якому він просив позовні вимоги задовільнити у повному обсязі, зазначивши, що розмір збитку було визначено позивачем на підставі ремонтної калькуляції, складеної за допомогою системи «Audatex», що є офіційною комп'ютерною базою для складання кошторису відновлювального ремонту КТЗ, що затверджено наказом №142/5/2092 від 24.11.2003. Також, представник позивача заперечив проти застосування строків позовної давності, оскільки такі строки продовжувалися на строк дії карантину, що передбачалося п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 23.10.2025 закрито підготовче провадження у справі, витребувано в порядку ст.ст. 84, 95 ЦПК України у Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (ЄДРПОУ 20842474, адреса: 04176, Україна, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 29а) для дослідження в судовому засіданні оригінали письмових доказів, копії яких подано до суду, а саме:
1) договору добровільного страхування наземного транспорту №УА/165206 від 09.11.2017, укладений між АТ «СК'Країна» та ОСОБА_4 з додатковою угодою №1 до вказаного договору;
2) платіжних доручень №3850 від 03.05.2018, №3747 від 02.05.2018, №3115 від 13.04.2018, №3238 від 18.04.2018, №3359 від 20.04.2018, №2978 від 10.04.2018;
3) акту огляду транспортного засобу Porshche Panamera, д.н. НОМЕР_1 з описом пошкоджень, складеного представником АТ «СК'Країна».
На виконання ухвали Хорошівського районного суду Житомирської області від 23.10.2025 представником позивача 17.11.2025 надано до суду оригінали платіжних доручень. Разом з тим, щодо оригіналу договору добровільного страхування наземного транспорту №УА/165206 від 09.11.2017 повідомлено, що згідно п.51 Акту про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 01.09.2024 №3 договори про автострахування за 2014-2017 роки у кількості 1310 одиниць було знищено шляхом спалення. Також стороною позивача не надано оригінал акту огляду транспортного засобу Porshche Panamera, д.н. НОМЕР_1 з описом пошкоджень, складеного представником АТ «СК'Країна», оскільки він не зберігся.
02.12.2025 представником позивача подано до суду клопотання, в якому він просить не брати до уваги як докази копії договору добровільного страхування наземного транспорту №УА/165206 від 09.11.2017 та акту огляду транспортного засобу Porshche Panamera, д.н. НОМЕР_1 з описом пошкоджень, складеного представником АТ «СК'Країна», у зв'язку з ненаданням позивачем оригіналів вказаних документів, існування яких стороною відповідача ставиться під сумнів.
Також, 02.12.2025 представником позивача подано до суду додаткові пояснення, в яких він додатково зазначив, що позивач не довів те, що договір добровільного страхування наземного транспорту №УА/165206 від 09.11.2017 набув чинності та вступив в дію на час ДТП, яке відбулося 17.02.2018 за участю ТЗ Porshche, д.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , оскільки позивачем не надано доказів сплати страхувальником 100% страхової премії або її першої частини, як це передбачено розділом 8 Договору «Строк дії договору та умови сплати страхового платежу», оскільки надані позивачем копії платіжних доручень про сплату ОСОБА_4 страхової премії від 28.11.2017 на суму 24619,00 грн., від 20.02.2018 на суму 21803,00 грн., від 21.02.2018 на суму 43604,00 грн. стосуються інших договорів страхування ( СП/456 від 15.11.2017 та УА/135308 від 11.11.2017). При цьому згідно платіжних доручень за 2018 рік АТ «СК'Країна» безпідставно перерахувала ОСОБА_4 300000,00 грн. на підставі Страхового акту № 36/48706/2.1.5.1 від 05.04.2018 із сумою відшкодування 135 866,00 грн., що свідчить про неузгодженість наданих позивачем документів та введення суду в оману з метою безпідставного отримання грошових коштів з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за двома поданими позовами підтримав у повному обсязі, зазначивши, що відповідач не є стороною договору добровільного страхування наземного транспорту №УА/165206 від 09.11.2017 та не може оспорювати його дійсність, розмір завданого збитку підтверджено ремонтною калькуляцією № 48706 від 12.03.2018, яка складена на підставі акту огляду транспортного засобу Porshche Panamera, д.н. НОМЕР_1 з описом пошкоджень, долученого до позову, та фотокарток пошкодженого автомобіля Porshche.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив у повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві та додаткових поясненнях, наданих до суду, до закінчення судових дебатів зробив заяву про те, що розрахунок і докази судових витрат будуть надані у встановлений строк після прийняття рішення у справі.
Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, дослідивши докази у справі, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 17.02.2018 року о 13:30 на автодорозі «Київ-Чоп» 129 км, відбулася ДТП за участю транспортного засобу Porshche, держаний № НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу Daewoo, державний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується: копією протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 192972 від 17.02.2018; копією схеми місця ДТП від 17.02.2018; копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії БР № 226551 та довідкою про ДТП № 30180505209180004 від 13.03.2018.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14.05.2018 року по справі № 278/535/18, яка набрала законної сили 25.05.2018 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Указаною постановою встановлено, що ОСОБА_5 17.02.2018 року о 13-30 год. АД «Київ-Чоп» 129 км. на дорозі з двостороннім рухом, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, при перестроюванні, не переконався, що це буде безпечно, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, не врахував дорожню обстановку та зіткнувся із автомобілем, що рухався попереду, здійснюючи розворот, а саме «Деу-ланос» д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_5 порушив п.10.1, 14.1 ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП (Т.1, а.сп. 35).
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 17.05.2018 року по справі № 278/537/18, яка набрала законної сили 29.05.2018 року, відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_2 17.02.2018 року о 13-30 год. на авт. дор. Київ-Чоп 129 км на дорозі з двостороннім рухом, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, керуючи автомобілем Daewoo Lanos, державний № НОМЕР_2 , здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги, здійснюючи розворот, зіткнувся з автомобілем Porshche Panamera, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , який рухався слідом під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.11.4 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (т.1 а.сп. 34).
Цивільно-правова відповідальність відповідача, на час ДТП, не була застрахована, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 30180505209180004 від 13.03.2018 та не заперечується сторонами (Т.1 а.сп. 33).
Відносини у сфері страхування регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ЦК України та іншими законодавчими актами.
Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією, а не правом вимоги в порядку регресу, як помилково зазначає про це у своєму позові АТ «СК «Країна».
Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження №14-176цс18.
Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 980 ЦК України (в редакції чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:
1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);
2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);
3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності)..
Згідно з ч.1 ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним (ч.2 ст. 981 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Статтею 983 ЦК України визначено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з положеннями Закону України «Про страхування» №85/96-ВР (в редакції чинній на час спірних правовідносин) добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (ст.6 Закону).
Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування (ст. 17 Закону №85/96-ВР ).
Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування (ст. 18 Закону №85/96-ВР ).
Відповідно до ст. 29 Закону №85/96-ВР договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню також у разі, якщо його укладено після страхового випадку.
На обгрунтування позовних вимог позивачем надано копію Договору добровільного страхування наземного транспорту № УА/165206, укладеного 09.11.2017 року між АТ «СК «Країна» та ОСОБА_4 (далі Договір № УА/165206 від 09.11.2017), предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Porshche Panamera, державний реєстраційний № НОМЕР_1 (Т.1 а.сп. 6).
Згідно копії додаткової угоди №1 до Договору добровільного страхування наземного транспорту № 36/УА/165206/2.1.5. від 09.11.2017 сторони домовилися з 09 листопада 2017 р внести наступні зміни у графік платежів по полісу № 36/УА/165206/2.1.5. від 09.11.2017: 1.1. перша частина страхової премії в сумі 21803 грн сплачується до 30 листопада 2017 року (т.1 а.сп. 8).
19.03.2021 року та 26.03.2018 ОСОБА_4 зверталася до АТ «СК «Країна» із заявами на виплату страхового відшкодування, зазначаючи різні способи виплати страхового відшкодування (Т.1 а.сп.27, Т.4 а.сп. 208).
За результатами розгляду заяв ОСОБА_4 позивачем складено страховий акт №36/48706/2.1.5.1 про виплату ОСОБА_4 страхового відшкодування на суму 135866,00 грн. та страховий акт №36/48706/Д/2.1.5.1 про виплату ОСОБА_4 страхового відшкодування на суму 475543,39 грн. (Т.1 а.с. 42, Т.3 а.сп. 47).
Згідно копії угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.04.2018 року, ОСОБА_4 за цією угодою є кредитором, а АТ «СК «Країна» є боржником на загальну суму 135866,00 грн. та вище вказані зобов'язання для сторін припиняються (Т.1 а.сп.43).
Також АТ «СК «Країна» перераховано ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 475543,39 грн. на підставі платіжних доручень №3850 від 03.05.2018, №3747 від 02.05.2018, №3115 від 13.04.2018, №3238 від 18.04.2018, №3359 від 20.04.2018, №2978 від 10.04.2018, в призначені платежу яких зазначений як страховий акт №36/48706/2.1.5.1, так і страховий акт №36/48706/Д/2.1.5.1, хоча виплата грошових коштів передбачалася лише страховим актом №36/48706/Д/2.1.5.1 (Т.3 а.сп. 48-53).
Проте, судом встановлено, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами існування між АТ «СК «Країна» та ОСОБА_4 правовідносин майнового страхування щодо транспортного засобу Porshche Panamera, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , станом на момент настання дорожньо-транспортної пригоди 17.02.2018 року о 13-30 год. за участю вказаного транспортного засобу.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Положеннями ст.ст. 78-79 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Крім того, ст. 95 ЦПК передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги ( ч.6 ст. 95 ЦПК України).
Однак, позивачем на вимогу суду, яким в порядку ч. 6 ст. 95 ЦПК України витребувано оригінал письмового доказу - Договору № УА/165206 від 09.11.2017, копія якого не безпідставно ставиться під сумнів відповідачем, не надано оригіналу Договору №УА/165206 від 09.11.2017, а тому його копія не береться судом до уваги.
При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що оригінал вказаного доказу було знищено відповідно до наказу Міністерства юстиції України №578/5 від 12.04.2012 року, яким затверджено «Перелік типових документів, що cтворюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів» (далі - Перелік №578/5), на підтвердження чого позивачем надано оригінал Акту про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 01.09.2024 №3, згідно якого договори про автострахування за 2014-2017 роки у кількості 1310 одиниць було знищено шляхом спалення.
Так, відповідно до п. 1.7 Переліку №578/5строки зберігання документів, визначені в цьому Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати. Продовження в організаціях строків зберігання документів, передбачених цим Переліком, допускається у випадках, якщо ця потреба спричинена специфічними особливостями роботи конкретної організації.
Примітки, що застосовуються у цьому Переліку (графа 5), коментують і уточнюють строки зберігання документів. У примітках зазначено ознаки виокремлення певних видів документів або конкретних документів, строки зберігання яких відрізняються від указаних у графах 3, 4 цього Переліку (п. 2.11 Переліку №578/5).
Так, статтею 1067 Переліку №578/5 (в редакції станом на час складення Акту про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 01.09.2024) передбачено строки зберігання договорів про автострахування, зокрема, встановлено строк зберігання 5 років після закінчення строку дії договору, а також відповідно до приміток 2 та 3 до вказаної статті зазначено, що у разі настання страхового випадку щодо заподіяної шкоди життю та здоров'ю строк зберігання - 75 р., у разі настання страхового випадку щодо заподіяної шкоди майну - 10 р.
Оскільки за доводами позивача за договором добровільного страхування наземного транспорту № УА/165206, укладеного 09.11.2017 року, настав страховий випадок, яким заподіяно шкоду майну - автомобілю Porshche Panamera, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , строк його зберігання становить 10 років, а тому він не підлягав знищенню у 2024 році. Наданий позивачем Акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 01.09.2024 не містить відомостей про знищення саме Договору № УА/165206 від 09.11.2017, інших доказів, які б підтверджували вказану обставину, позивачем суду не надано.
Додатково про не доведеність існування між АТ «СК «Країна» та ОСОБА_4 правовідносин майнового страхування щодо транспортного засобу Porshche Panamera, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , станом на момент настання дорожньо-транспортної пригоди 17.02.2018 року свідчать також наступні обставини.
Так, розділом 8 Договору № УА/165206 від 09.11.2017 «Строк дії договору та умови сплати страхового платежу» передбачено, що вказаний договір набуває чинності та вступає в дію з моменту сплати страхового платежу за перший період страхування в повному розмірі, але не раніше 00.00 год дати, зазначеної як початок першого періоду страхування та діє до 24.00 годин дати закінчення періоду страхування, за який сплачено страховий платіж в повному розмірі. Другий та наступні страхові платежі страхувальник зобов'язаний сплачувати до початку чергового періоду страхування. Перший період страхування визначений з 20.11.2017 по 19.02.2018, страховий платіж складає 21803 грн.
Аналогічні положення щодо набуття чинності договором добровільного страхування наземного транспорту передбачені пунктами 8.2. - 8.4 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), затверджених рішенням Правління ПАТ «СК «Країна», протокол №33 від 28.12.2012 (Том 1, а.сп. 10).
Сторона позивача на підтвердження набрання чинності Договору № УА/165206 від 09.11.2017 надала до суду копії платіжних інструкцій від ОСОБА_4 про сплату страхової премії, зокрема: @2PL925504 від 28.11.2017, @2PL485449 від 20.02.2018, @2PL417745 від 21.02.2018, реквізити яких також зазначені в страхових актах №36/48706/2.1.5.1 та №36/48706/Д/2.1.5.1 на підтвердження сплати ОСОБА_4 страхових платежів за договором страхування № УА/165206 від 09.11.2017 (Т.5 а.сп. 149-151).
Разом з тим, вказані платіжні інструкції не підтверджують сплату ОСОБА_4 страхових платежів за договором страхування № УА/165206 від 09.11.2017, зокрема, в призначені платежу по платіжній інструкції @2PL925504 від 28.11.2017 передбачено сплату страхової премії ОСОБА_4 по договору СП/456 від 15.11.2017, при чому в сумі 24619 грн, що не відповідає сумі страхового платежу за перший період страхування (21803 грн), визначений розділом 8 Договору № УА/165206 від 09.11.2017 «Строк дії договору та умови сплати страхового платежу» та сумі, зазначеній в страхових актах №36/48706/2.1.5.1 та №36/48706/Д/2.1.5.1 по вказаній платіжній інструкції на підтвердження сплати ОСОБА_4 страхових платежів за договором страхування № УА/165206 від 09.11.2017.
Призначеннями платежу по платіжним інструкціям №@2PL485449 від 20.02.2018 та №@2PL417745 від 21.02.2018 передбачено сплату страхової премії ОСОБА_4 по договору УА/135308 від 11.11.2017, а не по договору № УА/165206 від 09.11.2017, на підставі якого АТ «СК «Країна» пред'явлено позовні вимоги.
При цьому суд враховує, що надана позивачем угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.04.2018 року (Т.1 а.сп.43) свідчить про наявність значної кількості договорів страхування, як добровільного так і обов'язкового, укладених між АТ «СК «Країна» та ОСОБА_4 .
Відповідно пунктів 1, 3 частини першої статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 48706 від 12.03.2018, якою позивач обгрунтовує вартість завданої відповідачем шкоди, загальна вартість ремонту транспортного засобу Porshche Panamera, державний реєстраційний № НОМЕР_1 з ПДВ складає 764261.74 грн, а без ПДВ 636884.78 грн.
Положеннями ст.ст. 78-79 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка згідно п.п. е п. 1.4 Методики застосовується, зокрема, з метою визначення вартості відновлювального ремонту колісних транспортних засобів (далі - КТЗ).
Пунктом 5.1. Методики (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що Технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.
Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.
У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку (пункт 5.2 Методики).
При цьому пунктом 8.5. Методики визначено, що калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ.
Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.
Однак, позивачем на вимогу суду, яким в порядку ч. 6 ст. 95 ЦПК України витребувано оригінал доказу, копія його ставиться під сумнів, не надано оригіналу акту огляду транспортного засобу, на підставі якої складено ремонтну калькуляцію №48706 від 12.03.2018, а надана копія акту огляду транспортного засобу,складена представником АТ «СК'Країна» взагалі не містить дати і місця огляду; ідентифікаційних ознак транспортного засобу, його комплектність, укомплектованість; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна, а тому такий доказ в порушення вимог ст.ст. 78-79 ЦПК України є недопустимим та недостовірним, а тому не береться судом до уваги.
При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 686 Переліку №578/5 строк зберігання акту огляду транспортного засобу становить 10 років, він на даний момент не підлягає знищенню, проте позивачем оригінал такого акту суду не надано.
Про порушення порядку проведення технічного огляду автомобіля Porshche Panamera свідчить і той факт, що позивачем не здійснювався виклик відповідача шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату, хоча обов'язковість проведення огляду пошкодженого ТЗ за участю особи, винної у заподіянні збитків, передбачена п. 13.9. Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), затверджених рішенням Правління ПАТ «СК «Країна», протокол №33 від 28.12.2012.
Відповідно недопустимим та недостовірним доказом, який не береться судом до уваги, є ремонтна калькуляція №48706 від 12.03.2018, складена на підставі такого акту огляду транспортного засобу (без дати складення та ідентифікаційних ознак транспортного засобу, що оглядався, та без наявності оригіналу акту огляду).
Інших належних доказів, які б підтверджували розмір завданого збитку або вартість відновлювального ремонту автомобіля Porshche Panamera, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , позивачем суду не надано, в зв'язку з чим позивачем не доведено обставину щодо розміру шкоди, завданої діями відповідача.
Положення статті 27 Закону України «Про страхування» №85/96-ВР (в редакції чинній на час спірних правовідносин), якими передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, свідчать, що підставою для стягнення з винної особи завданого збитку є не сам факт перерахування страховиком грошових коштів особі, яка зазнала збитку, а відшкодування такій особі збитку в межах діючого договору майнового страхування та в межах фактичних затрат.
Проте, позивачем в порушення свого обов'язку, передбаченого ст. 81 ЦПК України, не доведено належними, достовірними ідопустимими доказами існування між АТ «СК «Країна» та ОСОБА_4 правовідносин майнового страхування щодо транспортного засобу Porshche Panamera, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , станом на момент настання дорожньо-транспортної пригоди 17.02.2018 року за участю вказаного транспортного засобу, а також розміру завданих внаслідок ДТП збитків вказаному транспортному засобу.
Таким чином, враховуючі встановлені судом обставини, та здійснивши повний аналіз і оцінку доказів у контексті вище перелічених норм законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «СК «Країна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу в загальному розмірі 305704,7 (67933 + 237771,7) гривень.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог по суті спору, підстави для розгляду заяви відповідача про застосування строку позовної давності відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, то на підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача, зокрема, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання ним заяв у справах №278/989/21 та №276/1903/21 про перегляд заочних рішень, в загальній сумі 1211,2 гривень.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу в загальному розмірі 305704 (триста п'ять тисяч сімсот чотири) гривні 70 копійок - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», місцезнаходження: 04176, м. Київ, вул. Електриків, будинок 29-А; код ЄДРПОУ: 20842474; МФО 380838.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Д.О. Бобер