Справа № 206/2527/25
Провадження № 2-п/206/30/25
10 грудня 2025 року суддя Самарського районного суду міста Дніпра Кушнірчук Р.О., розглянувши матеріали про прийняття заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
26 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення по справі від 26 серпня 2025 року.
Ухвалою суду від 30 вересня 2025 року дану заяву про перегляд заочного рішення від 26 серпня 2025 року по справі № 206/2527/25 було залишено без руху. Для виправлення зазначених в ухвалі недоліків встановлено позивачу строк, який не може перевищувати 5 (п'ять) днів з дня вручення копії вказаної ухвали.
Ухвала була надіслана судом до ЄДРСР 02 жовтня 2025 року, зареєстрована 02 жовтня 2025 року та оприлюднена 03 жовтня 2025 року, з якою можливо ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/130677335.
Крім того, заявнику (відповідачу) ОСОБА_1 було направлено ухвалу суду від 30 вересня 2025 року на електрону адресу, яка була зазначена в заяві про перегляд заочного рішення, та була отримана 02 жовтня 2025 року о 13:23 годині, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Також, ОСОБА_1 є зареєстрованим користувачем системи «Електронний суд» та має свій особистий кабінет в якому остання мала можливість ознайомитися зі змістом ухвали суду від 30 вересня 2025 року.
Станом на теперішній час ОСОБА_1 не усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 30 вересня 2025 року.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно ст. 121 ЦПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Верховний Суд у своїй ухвалі по справі № 560/5541/20 (провадження № К/9901/30825/21) від 17 листопада 2022 року звернув увагу на те, що якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи. Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Все безкоштовно і доступно. Однак поки що не обов'язкове.
Вищезазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 не є заінтересованою у як найшвидшому розгляді її заяви про перегляд заочного рішення від 26 серпня 2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач (заявник) не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні«Пономарьов проти України'від 03.04.2008 наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В той же час, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право звернення до суду. Проте, таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, також, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність повернення заяви заявнику у зв'язку із не усуненням зазначених її недоліків, визначених в ухвали суду про залишення заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 185, 260 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що за змістом ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається доДніпровського апеляційногосуду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розглядусправи апеляційним судом.
Суддя Р.О. Кушнірчук