11 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/4867/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Виноградової Д.О.,
за участі секретаря Годун Т.Ю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву представника позивача про зміну способу виконання рішення суду у справі № 620/4867/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/4867/25.
03.12.2025 (згідно вхідного штампу суду) через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява, у якій просить:
здійснити зміну способу виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі №620/4867/25 в частині стягнення судових витрат, шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень).
В обгрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що оскільки боржник - ІНФОРМАЦІЯ_3 не має власних рахунків в органах казначейства Житомирської області, тоді стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом безспірного списання витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, на користь ОСОБА_1 не має можливості.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 призначено судове засідання у порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України на 11 грудня 2025 року о 10:30 год, у приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: 14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23, зал судового засідання № 9.
Заявник та учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Представник заявника просила розгляд заяви проводити без участі позивача та його представника, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 пояснення та або заперечення по вказаній заяві до суду не надходили.
Приписами частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вищевикладене, судове засідання здійснювалось у порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 КАС України.
Розглянувши заяву про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у ній, та матеріали адміністративної справи, суд дійшов до таких висновків.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі № 620/4867/25 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць часу перебування на стаціонарному лікуванні у період з 15.04.2024 по 30.04.2024, з 30.04.2024 по 15.05.2024, 19.08.2024 по 09.09.2024, а також за час перебування у відпустках для лікування після тяжкого поранення згідно висновку ВЛК Військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» № 12219 від 15.05.2024 у період з 16.05.2024 по 14.06.2024, висновку ВЛК військової частини НОМЕР_2 № 5702 від 17.06.2024 у період з 18.06.2024 по 17.07.2024, та висновку ВЛК військової частини НОМЕР_2 № 6952 від 17.07.2024 у період з 18.07.2024 по 16.08.2024. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, збільшеної до 100000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць часу перебування на стаціонарному лікуванні у період з 15.04.2024 по 30.04.2024, з 30.04.2024 по 15.05.2024, 19.08.2024 по 09.09.2024, а також за час перебування у відпустках для лікування після тяжкого поранення згідно висновку ВЛК Військово медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» №12219 від 15.05.2024 у період з 16.05.2024 по 14.06.2024, висновку ВЛК військової частини НОМЕР_2 № 5702 від 17.06.2024 у період з 18.06.2024 по 17.07.2024, та висновку ВЛК військової частини НОМЕР_2 № 6952 від 17.07.2024 у період з 18.07.2024 по 16.08.2024. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили 24.07.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128360927).
14.08.2025 Чернігівським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 620/4867/25 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, який позивач пред'явив до виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області.
Листом від 25.09.2025 № 04-08-1-10/10140 Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області повідомило, що в процесі опрацювання поданих документів, встановлено, що у виконавчому листі у полі «Боржник» зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ». Наразі ІНФОРМАЦІЯ_3 не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Тобто боржник не перебуває на обслуговуванні в органах Казначейства Житомирської області, рахунки боржника в Казначействі відсутні. Також повідомив, що Головним управлінням Казначейства відкрито рахунки на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Таким чином рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі № 620/4867/25 у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн залишається без виконання, у зв'язку з чим позивач звернувся з вказаною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склались, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У силу частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Суд звертає увагу, що відповідно до положень частини третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 1 статті 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина 2 статті 14 КАС України).
Частиною 1 статті 370 КАС України зазначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України», пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України, тощо).
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналіз вищевикладеного, дає підстави для висновку, що завданням адміністративного судочинства, є зокрема своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, виконання судового рішення є завершальною стадією судового процесу, в якій остаточно реалізується завдання адміністративного судочинства - ефективний захист та поновлення порушених прав.
Приписами частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Належних і достовірних доказів, які би підтверджували наявність визначених вказаною нормою обставин, суду не надано.
Спосіб та порядок виконання судового рішення є заходами його реалізації. Тому суд акцентує увагу сторін, що у порядку застосування статті 378 КАС України суд не уповноважений прийняти додаткове рішення за вимогами, що не були заявлені предметом спору, або змінити особу боржника, якщо належність відповідача встановлена судом.
ІНФОРМАЦІЯ_3 , як боржник виконавчого провадження зі статусом юридичної особи, є єдиним відповідальним у цій справі. Питання належної організації та порядку його фінансування головними розпорядниками належать до заходів, які виходять за межі судового контролю визначеної судової справи. У заяві заявник фактично просить замінити особу боржника (а не порядок і спосіб виконання рішення суду), що не є правонаступником і на стадії примусового виконання рішення не допускається.
При цьому, заявник посилається зокрема на те, що виконання рішення суду неможливе через відсутність відкритих рахунків, з яких можливе безспірне списання коштів в органах Казначейства.
Водночас, підпунктом 2 пункту 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів та боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 передбачено, що органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.
Також орган Казначейства відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 845 під час виконання виконавчих документів наділений повноваженнями безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію.
Суд зазначає, що реалізація гарантій держави з виконання судових рішень щодо списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, покладається на органи казначейства, які зобов'язані в кожному випадку, незалежно від заходів, учинених стягувачем, застосувати весь спектр наданих їм повноважень для невідкладного виконання судового рішення про стягнення коштів із вказаного суб'єкта. А отже, Головне управління Державної казначейської служби у Житомирській області має вживати всіх заходів з виконання рішення суду, встановлених Порядком № 845.
Відтак, у спірних правовідносинах, управління органу казначейства є встановленою Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів з державних органів.
За положеннями Порядку № 845 безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов'язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.
Отже, управління Державної казначейської служби України повинно вживати всіх заходів по виконанню вищевказаного рішення суду, встановлених Порядком № 845.
У постанові від 16.04.2020 у справі № 804/5950/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що за відсутності в законодавстві України такої підстави (у даній справі - не знаходиться на обслуговуванні та не має відкритих рахунків) для повернення виконавчого документа, з якої виконавчі листи суду були повернуті стягувачу без виконання, дії ГУДКС України щодо повернення без виконання наказів про примусове виконання рішень судів є протиправними.
Таким чином, виконання рішення суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду у справі.
Крім того, зміна способу виконання судового рішення у частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн на стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, є зміною судового рішення по суті та суперечить нормам КАС України щодо порядку розподілу судових витрат.
Невиконання судового рішення відповідно до частини 2 статті 370 КАС України тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відтак рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Тому особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити дії встановлені Законом для його виконання.
Враховуючи вищевикладене та наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви представника позивача про зміну способу виконання рішення суду у справі № 620/4867/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити
Керуючись статтями 241-242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про зміну способу виконання рішення суду у справі № 620/4867/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 11.12.2025.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА