Рішення від 10.12.2025 по справі 620/10191/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/10191/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 08.09.2025 через підсистему «Електронний Суд» звернувся до суду адміністративним позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач 2), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 11.07.2025 №ЦО 4101 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», яким скасовано другу групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС, безтермінова;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо припинення виплати пенсії з 01.08.2025, надіслане листом від 11.08.2025 № 9248-9352/П-02/8-2500/25;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області поновити нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість з 01.08.2025.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він є особою з інвалідністю ІІ групи та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Проте рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи йому з 11.07.2025 не встановлена група інвалідності.

Ухвалою судді від 30.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву. Також витребувано додаткові докази у справі.

Ухвалою суду від 31.10.2025 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 31.10.2025 у відповідача повторно витребувано додаткові докази у справі.

Ухвалою суду від 24.11.2025 у задоволенні клопотання позивача про застосування до відповідача заходів процесуального примусу відмовлено.

У встановлений судом строк від відповідача 1 відзив на позов не надійшов.

Від відповідача 2 надійшов відзив, у якому зазначено, що нарахування та виплата пенсії по інвалідності позивачу припинена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач позовні вимоги підтримав. Додатково просив не приймати до уваги відзив на позовну заяву надісланий ГУ ПФУ в Чернігівській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено такі обставини.

18.12.2019 ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності. Причина інвалідності: захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в ОВС (довідка до акту медико-соціальної комісії серії 12 ААБ №674527- а.с.7 зворот-8).

Позивачу була призначена пенсія по інвалідності.

06.08.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ ФПУ в Чернігівській області, у якій просив надати інформацію щодо припинення нарахування та виплати пенсії по інвалідності (а.с.9 зворот).

11.08.2025 на звернення позивача ГУ ФПУ в Чернігівській області листом повідомило, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні та з 29.10.2016 по 31.07.2025 отримував пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок захворювання, отриманого в період проходження військової служби відповідно до статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У зв'язку з надходженням акту приймання-передачі Витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медикосоціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» №729 від 23.07.2025 (вхідний №5174/9 від 28.07.2025), в якому зазначено, що ОСОБА_1 не встановлено групу інвалідності з 11.07.2025, виплату пенсії з серпня 2025 припинено. Також надіслали копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (а.с. 8- 9).

15.08.2025 позивач звернувся із запитом про надання інформації до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медикосоціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», у якому просив надати всю наявну інформацію щодо не встановлення групи інвалідності та надати належним чином завірені копії відповідних документів (а.с.10). Запит був направлений засобами поштового зв'язку, що підтверджується накладною АТ «Укрпошта» (а.с.11).

Відповідь на запит ОСОБА_1 не надійшла.

Вважаючи рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 11.07.2025 №ЦО 4101 та припинення виплати пенсії по інвалідності Головним управлінням протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Щодо визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 11.07.2025 №ЦО 4101, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ).

Відповідно до частини 1статті 2 Закону №875-ХІІ (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно зі статтею 3 Закону №875-ХІІ, інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2статті 6 Закону № 875-ХІІпередбачено, що особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров'я, та/або в судовому порядку.

За визначенням, наведеним в абзаці 4 частини 1статті 1 Закону №2961-IV, інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 року. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30 серпня 2023 року «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12 вересня 2023 року №576/2023, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто з 24.02.2022).

У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень визначено ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів (далі - Рішення РНБО від 22.10.2024), що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора. Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанови від 25.10.2024 № 1207 та 08.11.2024 №1276, якими було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

Законом України від 19.12.2024 № 4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»(далі - Закон № 4170-ІХ) внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб'єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно з абзацом першим пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 (окрім деяких пунктів).

Відповідно до абзаців 1-6 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-IX установлено, що:

- особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності;

- документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є:

1. видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;

2. витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;

3. рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначенихзаконами України «Про військовий обов'язок та військову службу'та «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування;

4. особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності);…

5. …На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-ІХ установлено, що повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України припиняються 31.12.2024.

З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

15.11.2024 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова №1338), якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до абзаців 7,8,10 пункту 3 Постанови №1338, визначено, що перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією Постановою.

Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду.

Отже, з наведеного правового врегулювання вбачається, що особам, яким встановлено інвалідність органами МСЕК, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України на встановлений строк інвалідності та рішення прийняті МСЕК є законними і чинними прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій, а особи, яким інвалідність встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням або за рішенням суду. Наявності вказаних вище підстав суд не встановив.

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338(далі - Порядок №1338).

Пунктом 10 Порядку №1338 визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Пунктом 51 Порядку № 1338 передбачено, що центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:

1. на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

2. за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);

3. за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.

До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об'єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.

Робоча група з моніторингу: здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону; формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.

Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Судом встановлено, що рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 11.07.2025 №ЦО-4101 відносно ОСОБА_1 встановлено, що перевірка проводилась, зокрема, на підставі: листа Державного бюро розслідувань від 06.11.2024 №10-2-02-01-27449; листа Служби безпеки України від 26.12.2024 №14/1-7801; постанови слідчого Головного слідчого управління ДБР від 31.01.2025 у межах кримінального провадження №62024000000000923. ЦРФСО здійснено належним чином повідомлення про необхідність прибуття особи для повного медичного обстеження з метою перевірки обґрунтованості рішення щодо визнання її особою з інвалідністю, яке було прийняте медико-соціальною експертною комісією. В повідомленні було зазначено інформацію про місце, дату та час, коли така особа мала прибути до ЦОФСО, про що в матеріалах медико-експертної справи особи наявні відповідні підтверджуючі документи й докази. У зв'язку з неприбуттям особи до ЦОФСО та відсутністю у особи виключних підстав для перенесення строків медичних обстежень, передбачених абз.3, п.8.5, абз.13, п.51 Положення, за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання прийнято рішення: скасувати попереднє рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення групи і терміну інвалідності особі з 11.07.2025 (а.с.73 зворот- 75, 76).

У додатках до відзиву на позовну заяву Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України) міститься лист від 18.02.2025 №763/03-19, у якому зазначено, що ОСОБА_1 викликається на обстеження до клініки Інституту, що знаходиться за адресою: провулок Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, 49005, до клініки Інституту в період з 18.02.2025 року по 18.03.2025 (а.с.77 зворот -77), проте доказів направлення вищезазначеного листа позивачу відповідачем не надано, як і не надано доказів вручення такого листа або відмови позивача від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень.

Відповідно до пункту 26 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338, визначено, що після прийняття адміністратором електронного направлення до розгляду інформація про форму, дату та час розгляду надсилається особі, щодо якої буде проводитися оцінювання, на адресу її електронної пошти (у разі відсутності електронної пошти протягом п'яти календарних днів шляхом надсилання особі в паперовій формі засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив (без зазначення персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання).

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, відповідно до яких суд не здійснює самостійно оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК з медичних критеріїв, адже суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері. Суд вправі перевірити законність висновків МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку/рішення на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

У контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, за умови протилежного нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.

Суд зазначає, що право особи на участь у процесі прийняття рішення (у тому числі і у формі участі у засіданні органу публічної адміністрації з приводу застосування міри юридичної відповідальності за звинуваченням у вчиненні протиправного діяння) передбачено пунктом 9 частини 2статті 2 КАС України і за своєю суттю є гарантією легітимних сподівань та розумних очікувань на те, щоби бути «почутим» органом влади чи управління, мати змогу подати документи у спростування події вчинку чи вини, а тому реалізація цього права особи не залежить від розсуду владного суб'єкта. При розв'язанні названої суперечності вирішальне значення має характер та зміст процедурної поведінки як органу публічної адміністрації, так і особи, котрій висунуто звинувачення у вчиненні правопорушення за критерієм доброчесності та фактор нездоланної дії чинників вимушеності органу публічної адміністрації на вчинення управлінського волевиявлення в умовах необізнаності приватної особи.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідачем не доведено дотримання законодавчих вимог щодо повідомлення позивача про проведення щодо нього оцінювання повсякденного функціонування особи, що за встановлених у справі обставин має суттєве значення для можливості прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення, оскільки саме у зв'язку з неприбуттям ОСОБА_1 до ЦОФСО скасоване рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення групи і терміну інвалідності особі з 11.07.2025.

На підставі вище викладеного, оскільки відповідач не повідомив належним чином позивача про проходження повторного повного медичного обстеження та не отримав відмови позивача від такого обстеження, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, оскільки відповідачем порушено процедуру оцінювання повсякденного функціонування особи.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо припинення виплати пенсії з 01.08.2025, надіслане листом від 11.08.2025 № 9248-9352/П-02/8-2500/25, та зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість з 01.08.2025, суд зазначає наступне.

Оскільки судом встановлено, що експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи порушено процедуру оцінювання повсякденного функціонування особи та 11.07.2025 протиправно скасоване рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення позивачу групи і терміну інвалідності, суд вважає за можливе задовольнити вищезазначені вимоги частково, щляхом зобов'язання відповідача 2 поновити нарахування та виплату пенсії з 01.08.2025.

При цьому, ухвалюючи таке рішення, суд враховує, що заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Таке твердження слідує із норм законодавства. Зокрема, згідно із статтею 1 Закону України №2235-III "Про громадянство України" заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" від 11.07.2025 №ЦО-4101 в особі експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, яким скасовано попереднє рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення групи і терміну інвалідності ОСОБА_1 з 11.07.2025.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.08.2025.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10 грудня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач 1: Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (ЄДРПОУ 03191673, пров. Феодосія Макаревського, буд. 1-А, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005).

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005).

Суддя С.В. Бородавкіна

Попередній документ
132521927
Наступний документ
132521929
Інформація про рішення:
№ рішення: 132521928
№ справи: 620/10191/25
Дата рішення: 10.12.2025
Дата публікації: 15.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (12.01.2026)
Дата надходження: 06.01.2026
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
02.03.2026 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
МЄЗЄНЦЕВ ЄВГЕН ІГОРОВИЧ
суддя-доповідач:
БОРОДАВКІНА С В
МЄЗЄНЦЕВ ЄВГЕН ІГОРОВИЧ
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України"
Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
позивач (заявник):
Паценко Микола Васильович
представник відповідача:
Левченко Юлія Анатоліївна
суддя-учасник колегії:
БУЖАК НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА
ФАЙДЮК ВІТАЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ