05 грудня 2025 року справа № 580/10513/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії коменданта НОМЕР_1 прикордонної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) підполковника ОСОБА_2 щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення “догана" 30.06.2025 року, вчинені без проведення службового розслідування, без складання матеріалів перевірки та без письмового наказу;
- визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до службової картки ОСОБА_1 неправдивих або спотворених відомостей про накладення дисциплінарного стягнення "догана" без зазначення реквізитів відповідного наказу.
- зобов'язати відповідача вилучити зазначений запис із особової справи як такий, що не відповідає вимогам ст. 84-87 Дисциплінарного статуту ЗСУ та пунктам 5-7 глави 14 розділу III Інструкції № 558.
- визнати протиправним та скасувати рішення (наказ, запис у службовій картці) про накладення дисциплінарного стягнення "догана" від 30.06.2025.
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1208-ОС від 13.07.2025 у частині позбавлення премії за червень 2025 року.
- зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за червень 2025 року в повному розмірі; вилучити з особової справи ОСОБА_1 усі матеріали, пов'язані з незаконним накладенням стягнення та позбавленням премії.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що оскаржений наказ прийнято без належних підстав та з грубим порушенням процедури, без проведення службового розслідування та без складання будь-яких матеріалів, передбачених Дисциплінарним статутом ЗСУ та Порядком №815. Це стало підставою неправомірного позбавлення позивач премії та внесення недостовірних відомостей до особової справи позивача.
У відзиві на адміністративний позов відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що відповідно до службової картки позивача 30.06.2025 ним порушено правила несення служби в прикордонному наряді « ІНФОРМАЦІЯ_3 », тому комендантом ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) підполковником ОСОБА_3 30.06.2025 накладено дисциплінарне стягнення «догана». Службове розслідування відносно позивача не проводилося, оскільки його проведення не є обов'язковим. Дане дисциплінарне стягнення оголошено комендантом в усній формі із записом у службову картку позивача. Наявність догани стало підставою для позбавлення позивача премії за червень 2025 року у розмірі 99% від нарахованої суми.
На підставі наведеного відповідач вважає, що накладення дисциплінарного стягнення відбулось правомірно, тому позбавлення премії також відповідає вимогам закону.
У відповіді на відзив представник позивача не погодилась із викладеними у відзиві доводами, зазначивши, що усне накладення дисциплінарного стягнення без розслідування, пояснень, доказів є свавільними та суперечить вимогам закону.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI “Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній (их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 прибув для подальшого проходження служби з ІНФОРМАЦІЯ_5 та зарахований 05.06.2025 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 . Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 17.06.2025 №979-ОС позивач приступив до виконання обов'язків за посадою 12.06.2025. В червні 2025 року йому здійснено перерахунок грошового забезпечення за період з 12.06.2025 по 30.06.2025.
30.06.2025 комендантом ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) накладено дисциплінарне стягнення «догана» на інспектора прикордонної служби 3 категорії - санітарного інструктора третьої групи інспекторів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_6 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) солдату ОСОБА_1 .
Дисциплінарне стягнення оголошено комендантом в усній формі із записом у службову картку позивача.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.07.2025 №1208-ОС, керуючись пунктом 5 глави 14 розділу ІІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 25.06.2018 № 558, та на підставі рапорту начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) старшого лейтенанта ОСОБА_4 від 09.07.2025 №4.14/58462/25-Вн, у зв'язку з накладеним у червні 2025 року дисциплінарним стягненням «догана», вирішено позбавити інспектора прикордонної служби 3 категорії - санітарного інструктора третьої групи інспекторів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_6 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) солдата ОСОБА_1 (П-133973) премії за червень 2025 року у розмірі 99 % від нарахованої суми.
У зв'язку з виплатою грошового забезпечення за червень 2025 року, вирішено утримання провести у липні 2025 року.
Не погоджуючись із правомірністю накладення дисциплінарного стягнення та позбавленням премії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
У зв'язку з військовою агресією РФ Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, та Указом від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).
Згідно зі ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Статтею 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
Згідно із статтею 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат зобов'язаний серед іншого під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків, додержуватися військової дисципліни.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).
Згідно зі ст.ст. 1, 2, 3 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст. 83 Дисциплінарного статуту ЗСУ прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Згідно ст. 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
За змістом положень ст. 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
За змістом положень ст. 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371 (далі - Порядок №608).
Цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України визначає Порядок №608.
За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І Порядку №608 (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин):
виконавська дисципліна - належне, своєчасне та якісне виконання військовослужбовцями службових обов'язків, наказів Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, командирів (начальників), доручень, рішень, планів, програм, які затверджуються в органах військового управління або надходять для виконання до Міністерства оборони України або інших органів військового управління (військових частин);
службова перевірка - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення;
службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку №608, службове розслідування не призначається, зокрема, якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №608).
Пункт 1 розділу VІІ Порядку №608 передбачає, що з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, проводиться службова перевірка.
Відповідно до пункту 2 розділу VІІ Порядку №608 під час службової перевірки встановлюються:
особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни;
обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення виконавської дисципліни;
не виконані або неналежно виконані військовослужбовцем розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов'язки;
наявність чи відсутність події, з приводу якої призначалась перевірка.
Пунктами 8-10 розділу VІІ Порядку №608 передбачено, що результати службової перевірки оформлюються доповідною запискою на ім'я посадової (службової) особи, яка призначила перевірку, та підписуються посадовою (службовою) особою, яка провела її одноособово, або головою комісії. У доповідній записці зазначаються підстави та мета проведення службової перевірки, службові особи, які її проводили, вжиті заходи та отримані результати, висновки і пропозиції та інші відомості, необхідні для прийняття посадовою (службовою) особою, яка призначила перевірку, законного рішення. Одночасне проведення службової перевірки та службового розслідування не допускається.
Відповідно до статті 97 Дисциплінарного статуту, про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.
Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку (стаття 98 Дисциплінарного статуту).
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що кожен військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бездоганно та неухильно додержуватись порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, що становить сутність військової дисципліни. При цьому, суть дисциплінарного правопорушення полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушенні військової дисципліни чи громадського порядку.
У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку, на військовослужбовця може бути накладено владою командира дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, призначення якого є правом командира, а не його обов'язком.
Притягнення особи до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення без проведення службового розслідування можливо у разі, якщо її вину повністю доведено, тобто за наявності беззаперечних фактів, що підтверджують вчинення особою дисциплінарного правопорушення, якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення).
Подібний підхід застосовано Верховним Судом в постанові від 04 березня 2020 року у справі №817/1221/16.
Слід зазначити, що Дисциплінарний статут не містить обов'язкових вимог щодо необхідності проведення службової перевірки та оформлення її наслідків у виді доповідної записки у випадку виявлення факту порушення військовослужбовцем військової дисципліни.
Проведення службової перевірки передбачено положеннями Порядку №608, який визначає саме підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України.
Отже, службова перевірка є етапом (стадією) в механізмі проведення службового розслідування, який слугує меті перевірки інформації про вчинення правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення.
При цьому, правила поведінки, передбачені Дисциплінарним статутом, у тому числі щодо наявності у командира дискреції при вирішенні питання щодо призначення службового розслідування, не можуть встановлюватися, змінюватися або припинятися нормами Порядку №608 з огляду на ієрархію нормативно-правових актів, оскільки Дисциплінарний статут, затверджений Законом України, є актом вищої юридичної сили, а Порядок №608 прийнятий на його виконання.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень представника позивача щодо протиправності накладення на позивача спірного дисциплінарного стягнення без проведення службового розслідування.
Крім того, суд відхиляє посилання позивача на неможливість накладення дисциплінарного стягнення «Догана» в усній формі, оскільки стаття 97 Дисциплінарного статуту передбачає кілька допустимих способів оголошення військовослужбовцю дисциплінарного стягнення: - усно (особисто, на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення); - письмово (у письмовому наказі (розпорядженні).
Отже, накладення дисциплінарного стягнення шляхом особистого усного доведення командиром (оголошення), здійснюється в межах наданої йому дисциплінарної влади.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 98 Дисциплінарного статуту ЗСУ під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд звертає увагу, що справах адміністративної юрисдикції обов'язок доказування правомірності ухваленого рішення покладається на відповідача. Однак, заперечуючи проти позову, відповідач не надав жодних пояснень чи доказів на підтвердження того, які саме порушення службової дисципліни допустив позивач. Одне лише твердження про порушення позивачем правил несення служби в прикордонному наряді «Секрет» не розкриває суті виявленого порушення, оскільки є загальним твердженням, без опису дійних обставин. Це становить пряму перешкоду в оскарженні військовослужбовцем застосованого дисциплінарного стягнення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що до позивача необґрунтовано застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, тому суд дійшов висновку визнати протиправними дії коменданта НОМЕР_1 прикордонної комендатури (з місцем дислокації н.п. Висоцьк) підполковника ОСОБА_2 щодо накладення 30.06.2025 на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Відповідно, службова картка позивача повинна бути відкорегована шляхом внесення запису про незаконність накладення дисциплінарного стягнення «догана» від 30.06.2025.
Щодо перерахунку та утримання з позивача премії за червень 2025 року, суд виходить з такого.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі -Порядок № 260).
Відповідно до пункту 2 розділу І Наказу № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Пунктом 8 розділу І Наказу № 260 встановлено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Згідно з пунктами 1, 3 Розділу XVI Порядку № 260, командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служба) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання.
Відповідно до абз. 3 п. 4 Розділу XVI Порядку № 260, в редакції чинній на дату видачі оскаржених наказів, при порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов'язків виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:
При порушенні військової дисципліни або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, незадовільному виконанні службових обов'язків, виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше одного до чотирьох прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
З наведеного правового регулювання спірних правовідносин вбачається, що у накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана» виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється у розмірі 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Отже, відповідач не має права за наявності застосованого стягнення у вигляді догани виплачувати премію в розмірі, що становить менше ніж 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Всупереч наведеному, відповідач оскарженим наказом застосував позбавлення премії за червень 2025 року у розмірі 99 % від нарахованої суми, що суперечить наведеним нормам Порядку № 260. Більш того, за відсутності законних підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, останнього не може бути позбавлено премії, що є підставою для визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1208-ОС від 13.07.2025 у частині позбавлення позивача премії за червень 2025 року.
Враховуючи, що у липні 2025 року відповідач здійснив відрахування з грошового забезпечення позивача премії за червень 2025 року в сумі 13589,66 грн., що підтверджується розрахунковим листом за липень 2025 року, як наслідок, для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу премію за червень 2025 року в сумі 13589,66 грн., з відрахуванням передбачених законодавством податків зборів та обов'язкових платежів.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність видачі оскаржених наказів, тому адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для розподілу судових витрат у цій частині відсутні.
Що стосується витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 цього ж Кодексу).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката представник позивача надала до суду попередній розрахунок витрат та акт приймання-передачі наданих послуг від 17.09.2025. Однак наведені документи не містять відомостей про пов'язаність цих витрат із розглядом даної справи, тому витрати на правничу допомогу адвоката стягненню з відповідача не підлагають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії коменданта НОМЕР_1 прикордонної комендатури (з місцем дислокації н.п. Висоцьк) підполковника ОСОБА_2 щодо накладення 30.06.2025 на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «догана».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити коригування службової картки військовослужбовця ОСОБА_1 шляхом внесення запису про незаконність накладення дисциплінарного стягнення «догана» від 30.06.2025.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1208-ОС від 13.07.2025 в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за червень 2025 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) премію за червень 2025 року в сумі 13589,66 грн., з відрахуванням передбачених законодавством податків зборів та обов'язкових платежів.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО