Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
"11" грудня 2025 р. № 520/32352/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О. розглянувши заву Комунального підприємства "Харківводоканал" про забезпечення позову до подання позовної заяви по адміністративній справі за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд зупинити стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців КП «Харківводоканал» у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/ емітентах електронних грошей в рахунок погашення податкового боргу підприємства на підставі рішення №15/4-3500 від 03.12.2025.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову до подача позовної заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті визначено два випадки, при яких допускається забезпечення позову, як до його пред'явлення, так і на будь-якій стадії розгляду справи: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.04.2023 по справі №300/4615/22, від 11.01.2023 по справі №640/10679/22.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб-позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
У заяві про забезпечення позову до подачі позовної заяви Комунальне підприємство "Харківводоканал" просить зупинити стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців КП «Харківводоканал» у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей в рахунок погашення податкового боргу підприємства на підставі рішення №15/4-3500 від 03.12.2025, яке винесене податковим органом відповідно до п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави. У таких випадках, зокрема: рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.
Отже, вказане вище рішення контролюючого органу є підставою для стягнення з КП "Харківводоканал" безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу шляхом складення та направлення платіжних доручень, інкасових доручень до банків, які обслуговують вказане підприємство.
У поданій заяві Комунальне підприємство "Харківводоканал" зазначає, що в умовах воєнного стану робота КП "Харківводоканал", як об'єкту критичної інфраструктури, набула особливого значення. Функціонування таких підприємств, особливо в умовах воєнного стану, відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру», є елементом національної безпеки України. КП "Харківводоканал" знаходиться в критичних умовах фінансування, коли значна частина споживачів виїхала, не працюють підприємства, тобто витрати, які Підприємство несе, надаючи в місто воду - не компенсуються відповідними оплатами. Скрутне фінансове становище КП "Харківводоканал" посилюється також й тим, що до теперішнього часу підприємство надає послуги фізичним особам, які становлять 95% абонентів, за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП ще у 2022 році (постанова від 22.12.2021 №2894). Рішеннями від 08.06.2022 №163 та від 11.08.2022 №237 міськвиконком звільнив від оплати навіть тих мешканців, хто залишався у місті і користувався послугами. Ситуація також критично ускладнюється цільовими руйнуваннями та пошкодженнями технологічних об'єктів підприємства в період обстрілів та бомбардувань. Вказані об'єкти потребують негайного оперативного відновлення, на що використовуються усі наявні у позивача кошти, які отримуються з різних додаткових джерел, як-то кошти місцевого бюджету, волонтерські допомоги, допомоги закордонних партнерів та ін.
КП "Харківводоканал" у 2021 році здійснило дії, пов'язані з оформленням договору про організацію взаєморозрахунків від 21.12.2021 №1/14-С до постанови КМУ від 15.12.2021 №1340 в рахунок погашення податку на додану вартість для погашення податкового боргу на загальну суму 382241407,53 грн, проте фактичного фінансування не відбулося. Також, не були отримані підприємством суми субвенцій у розмірі 66180803,94 грн, виділених йому п.26 ст.14 Закону України від 02.12.2021 №1928 "Про Державний бюджет України на 2022 рік". Протоколом засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Харківської обласної військової адміністрації від 04.11.2022 № 1 борг держави перед позивачем лише за рік (01.06.2021 - 30.06.2022) зафіксований на рівні 91937700 грн. Аудиторським звітом від 27.02.2024 №000600-22/9 про результати державного фінансового аудиту діяльності КП "Харківводоканал" за період з 01.09.2020 по 30.06.2023 роки встановлено збільшення дебіторської заборгованості КП "Харківводоканал" з бюджетом в 2022 році на 554138,0 тис. грн, в порівнянні з 2021 роком, з 1350500,0 тис. грн станом на 31.12.2021 до 1904638,0 тис. грн станом на 31.12.2022 року; за шість місяців 2023 року дебіторська заборгованість бюджету збільшилась на 396731,0 тис. грн з 1904636,0 тис. грн станом на 31.12.2022 до 2301367,0 тис. грн. станом на 30.06.2023. Тобто, за останні 1,5 роки заборгованість держави перед підприємством зросла на 950,9 млн. грн.
Таким чином, КП "Харківводоканал" в умовах воєнного стану знаходиться у складному фінансовому стані, коли підприємство несе витрати, які не компенсуються, тому здійснення вказаних стягнень з рахунків підприємства у банках в рахунок погашення податкового боргу може унеможливити його поточну діяльність, як об'єкту критичної інфраструктури, призвівши до зупинки об'єктів водопостачання та водовідведення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки стягнення на підставі рішення контролюючого органу здійснюються у безспірному порядку, невжиття заходів забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, або привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся із позовною заявою до суду у даній справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №520/12248/22, від 05.06.2025 у справі №520/2073/25 та від 26.08.2025 у справі №520/4893/25.
Отже, обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
У даному випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, і не є вирішенням спору по суті.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладені у постановах від 14 грудня 2021 року у справі № 240/16920/21 та від 15 квітня 2022 року у справі №440/6755/21.
Таким чином, заява Комунального підприємства "Харківводоканал" про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 152, 154, 166 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Комунального підприємства "Харківводоканал" про забезпечення позову до подання позовної заяви по адміністративній справі за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Конторська, буд. 90, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61052, ЄДРПОУ 03361715) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61052, ЄДРПОУ 44131658) - задовольнити.
Зупинити стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців КП «Харківводоканал» у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/ емітентах електронних грошей в рахунок погашення податкового боргу підприємства на підставі рішення №15/4-3500 від 21.11.2025 до набрання законної сили рішенням суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Спірідонов М.О.