Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 грудня 2025 року Справа № 520/24979/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
19.05.2025 представник позивача за довіреністю Соколова Н. Є. звернулась до суду із заявою у порядку ст. 383 КАС України щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 520/24979/24.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 заяву ОСОБА_1 подану у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 по справі № 520/24979/24 скасовано. Адміністративну справу № 520/24979/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі № 520/24979/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення головного управління ПФУ в Харківській області від 18.03.2024 № 20001-53637038-2024-1 про відмову в призначенні житлової субсидії; зобов'язано головне управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2024 про призначення житлової субсидії. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення ХОАС від 26.11.2024 залишено без змін.
Рішення набрало законної сили 10.02.2025.
Виконавчий лист по даній справі виданий 24.06.2025.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: “Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».
Отже, при розгляді заяв в порядку ст.383 КАС України суд повинен з'ясувати, чи були оскаржувані рішення, дії відповідача, пов'язані з виконанням судового рішення, та чи не утримує в собі звернення позивача до суду самостійні підстави та предмет спору.
Суд установив, 17.10.2025 на виконання судового рішення у справі № 520/24979/24 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа№ 79380551, видано Харківським окружним адміністративним судом.
Ухвалою суду від 25.11.2025 витребувано матеріали виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа № 520/24979/24.
17.10.2025 на адресу відділу надійшла заява від ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження разом із виконавчим документом по справі № 520/24979/24, виданого 24.06.2025 Харківським окружним адміністративним судом, згідно якого зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 лютого 2024 року про призначення житлової субсидії по сплаті житлово-комунальних послуг за місцем проживання ОСОБА_1 .
17.10.2025 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження», державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
17.10.2025 керуючись ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
17.10.2025 керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про стягнення виконавчого збору.
На момент 28.10.2025 на адресу відділу не надійшло жодної інформації від боржника, головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, стосовно стану виконання рішення суду по справі № 520/24979/24.
28.10.2025 державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн. та встановлено новий строк виконання рішення.
10.11.2025 на адресу відділу надійшла відповідь від головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.10.2025 за № 2000-0314-8/169508, згідно якої: «Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області добровільно виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 по справі № 520/24979/24.
На виконання зазначеного рішення суду, з датою набрання законної сили 10.02.2025, ОСОБА_1 проведено повторний розгляд заяви від 20.02.2024 про призначення житлової субсидії по сплаті житловокомунальних послуг за місцем проживання.
Надання житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива регулюється Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 (із змінами та доповненнями) "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного палива" (далі - Положення).
Відповідно до абз. 1 пп. 5 п. 14 Положення житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо уповноваженим органом отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житловокомунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії.
За результатом повторно розгляду заяви від 20.02.2024 житлову субсидію за вищезазначеним зверненням призначено з 01.02.2024 по 30.04.2024 при наявності заборгованості 23202,30 грн. Розмір субсидії склав: - з 01.02.2024 по 31.03.2024 - 1383,67 грн щомісяця; - з 01.04.2024 по 30.04.2024 - 946,31 грн. Звернення опрацьовано за екстериторіальним принципом в порядку єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.
Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку».
11.11.2025 державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до вимог п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», рішення суду виконано боржником.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що 10.11.2025 державним виконавцем отримано відповідь ГУ ПФУ, що рішення суду добровільно виконано, проведено повторний розгляд заяви від 20.02.2024, субсидію призначено з 01.02.2024 по 31.03.2024 - 1383,67 грн щомісяця та з 01.04.2024 по 30.04.2024 - 946,31 грн при наявності заборгованості 23202,30 грн. 11.11.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Суд повторно відмічає, що зміст резолютивної частини рішення суду від 26.11.2024 № 520/24979/24 чітко обмежується зобов'язанням відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20.02.2024 з урахуванням мотивувальної частини рішення. Суд не зобов'язував головне управління призначити субсидію за будь-який період і не визначав розмір субсидії.
Дії відповідача повністю відповідають покладеному на нього судом обов'язку повторному розгляду заяви з урахуванням вимог чинного законодавства.
На час повторного розгляду на квітень 2025 року у відповідача була актуальна інформація про прострочену понад три місяці заборгованість позивача в сумі 23202,30 грн, яка перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абзацу 1 підпункту 5 пункту 14 Положення № 848 (в редакції, чинній на момент розгляду) житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період) за наявності такої заборгованості, якщо особа не підтвердила її сплату, реструктуризацію або судове оскарження.
Позивач при повторному розгляді не подав жодного з документів, передбачених зазначеною нормою, що усував би дію обмеження.
Відповідно до частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Враховуючи наведене вище суд прийшов переконання про необґрунтованість заяви позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду у справі №520/24979/24, адже не подано доказів та судом не встановлено, що боржник вчинив бездіяльність за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення такої заяви.
Керуючись ст. ст. 241-243, 248, 256, 293, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У заяві ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала складена та підписана суддею 11.12.2025.
Cуддя М. І. Садова