10 грудня 2025 р. № 400/12580/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008
прозобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
зобов'язати ГУПФ України в Миколаївській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 11 червня 2024 року, обчисливши його розмір виходячи із розміру суддівської винагороди позивача на час виходу у відставку, встановленої судовими рішеннями у справах №400/1502/24 та № 400/7811/24, тобто з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 в сумі 3028,00 грн., із врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 27.11.2025 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу конкретизувати, які саме рішення, дії чи бездіяльність відповідача є предметом оскарження.
На виконання зазначеної ухвали позивачем подано заяву, в якій зазначено, що перше Рішення, яке позивач просить визнати протиправним, є Рішення від 04.10.2024 року №143250004017. Друге - «рішення(відповідь, чи як би воно не називалось) ПФУ від 20.10.2025 року, на моє звернення від 06.10.2025 року(додано до позову), яким мені відмовлено в перерахунку довічного утримання згідно судових рішень адміністративних судів у справах №400/1502/24 та № 400/7811/24»
В зв'язку з цим суд зазначає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 04.10.2024 року №143250004017 вже було предметом судового розгляду в межах адміністративної справи № 400/8774/24, за результатами якого воно визнано протиправним та скасовано в частині розрахунку тривалості стажу на посаді судді і розміру довічного утримання. З огляду на приписи ст. 170 суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Вирішуючи питання щодо відповідності частині 1 ст. 5 КАС України, пункту 4 ч. 5 ст. 160 КАС України позовних вимог про визнання протиправним рішення відповідача від 06.10.2025 року, яким позивачу відмовлено в перерахунку довічного утримання згідно судових рішень адміністративних судів у справах №400/1502/24 та № 400/7811/24, суд встановив, що суть цих вимог полягає у спонуканні відповідача виконати зазначені рішення.
При цьому суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.08.2019 року про справі № 295/13613/16-а, за яким: «Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 267 до 15 грудня 2017 року, стаття 382 після 15 грудня 2017 року), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження».
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які вчинені або не вчинені на виконання судових рішень у справі №400/1502/24 та № 400/7811/24, шляхом ініціювання провадження за новим адміністративним позовом, не відповідають вимогам КАС України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
З огляду на викладене, позивачу слід обрати належний спосіб судового захисту порушеного права та привести зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у відповідність до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
За таких обставин суд доходить висновку про надання позивачу додаткового строку для усунення недоліків позову.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позову до 10 від дня одержання цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом приведення позовних вимог у відповідність до вимог ст. 5, 160, 245 КАС України.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Л. Дерев'янко