11 грудня 2025 р. № 400/6414/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв, 54005,
провизнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУНП в Миколаївській області), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в Національній поліції України;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 26.07.2010 року по 27.07.2011 року - час проходження служби в секторі дільничних інспекторів міліції з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, з 17.04.2015 року по 17.05.2015 року, з 17.08.2015 року по 17.09.2015 року - час проходження служби в АТО та ООС на території Донецької та Луганської областей у складі сил та засобів з метою виконання службових завдань, а також у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України які дають право проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Ухвалою від 23.06.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно з положеннями Порядку № 393 він має право на зарахування до вислуги років для призначення пенсії в пільговому обчисленні періодів з 26.07.2010 року по 27.07.2011 року, з 17.04.2015 року по 17.05.2015 року, з 17.08.2025 року по 17.09.2025 року.
Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що виключне застосування положень ст. 17 Закону № 2262 лише при розрахунку вислуги років поліцейським під час призначення пенсій за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ». В свою чергу, з проведеного аналізу положень ст. 12 Закону №2262 вбачається, що призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону №2262 законодавець пов'язує з моментом звільнення особи зі служби у разі наявності необхідної вислуги років. А Постанова №393, яка встановлює порядок обчислення стажу (вислуги років) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону № 2262.
Предметом спору в даних правовідносинах є встановлення можливості зарахування до календарної кількості років позивача вислуги в пільговому обчисленні для встановлення наявності у нього права на призначення пенсії за вислугу років.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 26.07.2010 року по 06.11.2015 року та з 07.11.2015 по 21.12.2015 року - в Національній поліції України
Відповідно до довідки ГУНП в Миколаївській області від 05.06.2025 року № 100627-2025 під час проходження служби позивач перебував на посадах:
- з 26.07.2010 року по 01.09.2011 року - дільничний інспектор міліції сектору дільничних інспекторів міліції Центрального районного відділу Миколаївського міського управління УМІЗС України в Миколаївській області;
- з 01.09.2011 року по 25.06.2013 року - оперуповноважений сектору карного розшуку Корабельного районного відділу Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївській області;
- з 25.06.2013 року по 23.03.2015 року - оперуповноважений сектору карного розшуку Корабельного районного відділу Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївській області;
- з 23.03.2015 року по 06.11.2015 року - старший інспектор роти № 2 взводу № 3 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миколаїв» УМВС України в Миколаївській області;
- 06.11.2015 року - звільнений з органів МВС згідно пп. «з» п. 64 Положення про проходження служби рядовим 1 начальницьким складом органів внутрішніх справ України (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства);
- з 07.11.2015 року по 21.12.2015 року - старший інспектор батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області;
- 21.12.2015 року - звільнений зі служби в поліції у запас ЗС відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
Календарна вислуга років в ОВС та Національній поліції України, як зазначено в довідці, складає 05 років 04 місяці 25 днів.
До вислуги років на пільгових умовах зараховуються наступні періоди (до набрання чинності ПКМУ від 20.07.2011 року № 780):
- з 26.07.2010 року по 27.07.2011 року - дільничний інспектор міліції сектору дільничних інспекторів міліції Центрального районного відділу Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївській області (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі Порядку № 393);
- з 17.04.2015 року по 17.05.2015 року - брав участь в антитерористичній операції (стаж служби обчислювався з розрахунку 3 місяця за кожен місяць служби (на підставі наказу АТЦ при СБУ від 18.05.2015 року № 138 та Порядку № 393);
- з 17.08.2015 року по 17.09.2015 року - брав участь в антитерористичній операції (стаж служби обчислювався з розрахунку 3 місяця за кожен місяць служби, на підставі наказу АТЦ при СБУ від 17.09.2015 року № 260 та Порядку № 393).
В свою чергу, відповідно до наказу ГУНП в Миколаївській області від 14.12.2015 року № 15 о/с, календарна вислуга років позивача на час звільнення складала 14 років 03 місяці 28 д днів, з яких: ОВС - 05 років 03 місяці 10 днів; ЗСУ - 08 років 11 місяців 03 дні, Національна поліція - 00 років 01 місяць 15 днів.
Періоди проходження служби в ОВС на вищевказаних посадах, як вказано в довідці, зараховуються на пільгових умовах до вислуги років тільки для призначення пенсії.
Не погоджуючись з зазначеним, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі та раніше за текстом - Закон № 580), служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Положеннями ст. 78 Закону № 580 встановлено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Згідно ч. 2 ст. 78 Закону № 580, до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон № 2262.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Згідно п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 01.10.2016р. по 30.09.2017р. і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Частиною 1 ст. 17 Закону № 2262 визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону № 2262, при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 17-1 Закон № 2262).
На виконання зазначених вимог Закону № 2262 постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі та раніше за текстом - Порядок № 393).
Згідно з п. 1 Постанови № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2такогоЗакону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту; служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду; служба в Національній поліції.
Відповідно до п. 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції (абзац 7 підпункту «а»); один місяць служби за півтора місяця: у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств (абзац 9 підпункту «в»).
З Постанови № 393 слідує, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених посадах.
Зі змісту викладених положень наведеної Постанови вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262.
Відтак, положення усіх зазначених вище нормативно-правових актів не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги та не встановлюють те, що вислугу років у пільговому обрахуванні не можуть зараховувати до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.
Враховуючи вищевикладене, пільговий стаж є календарною одиницею виміру та повинен бути врахований до вислуги років, яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку ст.ст. 12, 17 та 17-1 Закону № 2262 та Постанови № 393.
Аналіз положень Закону № 2262 дають підстави для висновку про те, що законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». У той же час для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. Закон № 2262 не вказує, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах.
Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 року у справі № 295/6301/17 та від 20.01.2021 року у справі № 620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
У подальшому, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 року у справі № 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 року у справі № 295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262 у частині призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон № 2262. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Правова позиція підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі № 480/4241/18, від 09.06.2022 року у справі № 120/3521/20-а та від 27.07.2022 року у справі № 766/4549/17.
Верховний Суд сформував правовий висновок, що в цілях Закону № 2262 календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом № 2262 календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
Водночас, суд вважає помилковим посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393», яка набула чинності 19.02.2022 року (далі та раніше за текстом - Постанова № 119), та застосування її до спірних правовідносин з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 4 ст. 3 КАС України закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Судом встановлено, що запровадження нових умов врахування пільгової вислуги років при призначенні пенсії звузило право позивача.
Вказані доводи узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду щодо порядку тлумачення та застосування ст. 58 Конституції.
Так, в рішенні від 10.12.2024 року у справі №520/5695/23 Верховний Суд в абзацах 47-55 сформулював наступні правові висновки:
« 47. Розглядаючи питання розбіжностей у застосуванні норм матеріального права, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав бере до уваги, що різні аспекти дії закону у часі неодноразово досліджувалися Конституційним Судом України.
48. Зокрема, у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
49. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
50. У рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 №5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).
51. Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
52. Якщо під час вирішення суб'єктом владних повноважень певного питання (в даній справі щодо наявності підстав для направлення до пенсійного органу документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років), до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб'єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.
53. Такого ж висновку, вирішуючи можливість застосування до спірних правовідносин нормативно-правового акту, який зазнав змін з моменту звернення позивача до суб'єкта владних повноважень, до моменту прийняття останнім рішення за результатами розгляду такого звернення, дійшов Верховний Суд у складі у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №803/1541/16.
54. У вказаній постанові Судова палата також звернула увагу на те, що у теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб'єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.
55. Правова визначеність, як елемент верховенства права, не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. Як стверджує єдиний орган конституційної юрисдикції, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 №5-р/2018)».
Позиція Верховного Суду про неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, закріплену у ч. 1 ст. 58 Конституції України неодноразово виловлювалася і в інших рішеннях. Зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.09.2018 року у справі №816/1053/16, від 02.10.2020 року у справі № 826/1236/17, від 22.12.2020 року у справі № 817/856/16.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 10.07.2018 року у справі № 296/2634/16-а суд прийшов до висновку, що право на соціальний захист може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства.
Окремо суд зазначає і враховує при розгляді даної справи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 року у справі № 640/13694/22, якою визнано протиправними та нечинними: пункт 4, підпункт 1 пункту 5, пункти 6 та 7 Постанови № 119.
У постанові апеляційного суду наголошено: «… Отже, до 16 лютого 2022 абзац перший пункту 3 Порядку №393 звучав наступним чином: «До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах…»
Такий зміст цієї норми вказував на те, що пільгове обчислення вислуги років передбачене в цілях саме призначення пенсії, що відповідало вимогам ст. 17-1 Закону № 2262, на виконання якої і було затверджено Порядок № 393.
Водночас, постановою від 16 лютого 2022 року №119 Кабінетом Міністрів України до Порядку №393 внесено зміни.
Пунктом 4 Постанови №119 було доповнено Постанову №393 пунктом 2-1 такого змісту: "2-1. Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови".
Підпунктом 1 пункту 5 постанови №119 абзац перший пункту 3 постанови №393 був викладений у наступній редакції: "3. До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту І цієї постанови, зараховується на пільгових умовах".
Крім того, у Постанову №393 були внесені наступні похідні зміни.
Пунктом 6 Постанови №119 було доповнено Постанову №393 пунктом 3-1 такого змісту: "3-1. У разі наявності двох і більше підстав для зарахування на пільгових умовах до вислуги років, з якої визначається розмір пенсії, одного і того ж періоду служби вислуга років обчислюється за тією підставою, яка дає найбільші пільги".
Пунктом 7 Постанови №119 у пункті 4 Постанови №393 слова "до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні" замінено словами "на пільгових умовах до вислуги років, - у відповідному пільговому обчисленні для визначення розміру пенсії".
Внаслідок внесення Кабінетом Міністрів України зазначених змін, з 19 лютого 2022 року було скасовано зарахування відповідних періодів служби до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах. А замість цього введено зарахування відповідних періодів служби до вислуги років для визначення розміру пенсії на пільгових умовах.
Такими змінами запроваджено пільгове зарахування вислуги років уже в цілях визначення розміру пенсії…
… Зважаючи на наведені вище законодавчі приписи, висновки Верховного Суду та Конституційного Суду України, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що внесення Кабінетом Міністрів України постановою від 16 лютого 2022 року №119 змін до Порядку №393 призвело до звуження соціальних гарантій військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, в частині права на пенсійне забезпечення.
Крім того, внаслідок скасування порядку визначення пільгових умов призначення пенсій залишились невиконаними вимоги статті 17-1 Закону №2262-ХІІ, якими Кабінет Міністрів України зобов'язаний встановити такий порядок, що також обмежує соціальні права військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ…
… Підсумовуючи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що внаслідок внесених до Порядку №393 змін поняття пільгового обчислення вислуги років військової служби зазнало викривлення, а його значення для військовослужбовців нівелювалось, оскільки зміст оновленої "пільги" полягає в розмірі пенсії, до якої військовослужбовцю ще потрібно дослужити.
В той час як до внесених постановою від 16 лютого 2022 року №119 змін до Порядку №393 пільгове обчислення вислуги років дозволяло військовослужбовцю вийти на пенсію «достроково», що за своїм змістом, зважаючи на ризики і небезпеку, з якими пов'язана військова служба, до того ж в умовах воєнного стану, і було реальною пільгою, яка вирізняла військову службу з поміж інших видів служби…
… В свою чергу, пояснювальна записка до проекту оспорюваної позивачем Постанови №119 не містить жодного посилання на оскаржувані зміни, а також на мету та обґрунтування необхідності їх внесення.
Замість цього, зі змісту пояснювальної записки слідує, що метою змін є необхідність поширення дії Закону №2262 на осіб начальницького складу НАБУ та осіб зі спеціальними званнями БЕБ.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що під час підготовки проєкту оспорюваних змін був порушений Регламент Кабінету Міністрів України, оскільки у пояснювальній записці до проєкту змін не були викладені мета та обґрунтування необхідності їх внесення.
Так, Кабінетом Міністрів України не оприлюднені дані щодо мети, яку він переслідував під час зазначеного втручання. У зв'язку з цим, відсутня можливість встановити, чи було здійснено це втручання в інтересах суспільства…»
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо періодів участі в АТО та Операції об'єднаних сил на територіях Донецької та Луганської областей, суд зазначає наступне:
Згідно із підпунктом 1 пунктом 2.3 розділу II Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей затвердженим Наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 року № 530, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. «а» п. 3 Порядку № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, зокрема: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - один місяць служби за три місяці.
Вказані норми у їх взаємозв'язку із положеннями ст. 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Враховуючи вищевикладене, згідно положень Постанови № 393, позивач має право на зарахування до вислуги років для призначення пенсії в пільговому обчисленні періодів з 26.07.2010 року по 27.07.2011 року, з 17.04.2015 року по 17.05.2015 року, з 17.08.2015 року по 17.09.2015 року.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 40108735) - задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 за періоди за періоди з 26.07.2010 року по 27.07.2011 року, 17.04.2015 року по 17.05.2015 року, з 17.08.2015 року по 17.09.2015 року до його календарної вислуги років та до стажу служби в Національній поліції України.
3. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 26.07.2010 року по 27.07.2011 року - час проходження служби в секторі дільничних інспекторів міліції з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, з 17.04.2015 року по 17.05.2015 року, з 17.08.2015 року по 17.09.2015 року - час проходження служби в АТО та ООС на території Донецької та Луганської областей у складі сил та засобів з метою виконання службових завдань, а також у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України які дають право проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.12.2025 року.
Суддя О.В. Малих