11 грудня 2025 рокусправа № 380/21251/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики ЛМР в особі відділу «Служба у справах дітей» Сихівського району ( 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 42430417), Сихівської районної адміністрації ЛМР ( 79012, Львів, пр. Червоної Калини, 66, ЄДРПОУ 25258931) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики ЛМР в особі відділу «Служба у справах дітей» Сихівського району, Сихівської районної адміністрації ЛМР, у якій просить суд:
- зобов'язати відділ «Служба у справах дітей» Сихівського р-ну при Сихівській районній адміністрації ЛМР розглянути по суті звернення щодо внесення змін до розпорядження Сихівської РА № 735 від 13.12.2024 на підставі поданої ОСОБА_1 через центр надання адміністративних послуг ЛМР заяви від 02.09.2025 зареєстрованого за № 3-С-52541-34.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1 (далі -позивач) є батьком малолітньої ОСОБА_2 . У зв'язку з перешкоджанням з боку матері дитини його спілкуванню з донькою позивач 02.09.2025 звернувся до відділу «Служба у справах дітей» Сихівського району Сихівської районної адміністрації ЛМР із заявою про зміну встановленого графіку побачень, у якій просив збільшити час, який він може проводити з дитиною. Листом відповідача позивача було повідомлено, що аналогічне питання нібито вже розглядалося комісією з питань захисту прав дитини 03.07.2025 та що йому була надана відповідь. Позивач зазначає, що його звернення від 11.06.2025 та 02.09.2025 є різними за змістом і предметом, а тому така відповідь є необґрунтованою. Фактично відповідач не розглянув заяву від 02.09.2025 та не надав належної відповіді, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді від 27 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики ЛМР в особі відділу «Служба у справах дітей» Сихівського району ( далі - відповідач 1) подало до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що відповідно до ст. 158 СК України орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні та спілкуванні з дитиною батька, який проживає окремо, на підставі оцінки умов проживання батьків та інших істотних обставин; рішення органу є обов'язковим до виконання. Під час розгляду звернення позивача 05.12.2024 (протокол №25) обидва батьки узгодили режим зустрічей з дитиною, що було оформлено розпорядженням голови Сихівської районної адміністрації №735 від 13.12.2024, яким позивачу визначено конкретні дні та години побачень. Позивач не оскаржив розпорядження та не скористався правом звернення до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною чи встановлення іншого способу участі у її вихованні, хоча така можливість прямо передбачена. Відтак позивач обрав неналежний спосіб захисту, а чинне розпорядження є обов'язковим для виконання. У зв'язку з цим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач подав до суду відповідь на відзив у якому зазначає про наступне. Відзив відповідача не містить фактичних заперечень проти позову. Посилання на «неналежний спосіб захисту» є безпідставними, оскільки звернення від 02.09.2025 було спрямоване не на оскарження розпорядження Сихівської РА №735 від 13.12.2024, а на внесення до нього змін, зокрема щодо збільшення часу спілкування з дитиною та усунення недоліків графіка. Відповідач був зобов'язаний розглянути заяву за процедурою, передбаченою для прийняття розпоряджень: призначити засідання, дослідити подані докази та заслухати сторони. Натомість звернення розглянуто формально, без оцінки нових обставин, які не могли бути враховані під час прийняття первісного розпорядження у 2024 році.
Сихівська районна адміністрація ЛМР у встановлений судом строк відзив на позов не подала. Про розгляд справи повідомлялася належним чином, що підтверджується довідками про доставку копії ухвали від 27.10.25 до електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Станом на момент розгляду цієї справи жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
Відповідно до свідоцтва про народження від 26.01.2021 Серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Розпорядженням про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні гр. ОСОБА_4 з дочкою, ОСОБА_2 від 13.12.2024 №735 визначено час зустрічей ОСОБА_1 з дитинок ОСОБА_2 , в присутності матері:
1. Понеділок з 17:00 год до 19:00 год.
2. П'ятниця з 15:30 год до 19:00 год.
3. Перша та третя субота з 09:30 год до 12:30 год.
4. Друга та четверта неділя з 16:30 год до 19:30 год.
5. В інші дні за домовленістю з матір'ю.
Позивач звернувся до Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики ЛМР, в особі відділу «Служба у справах дітей», із заявою від 17.12.2024, у якій повідомив про перешкоди, що створюються матір'ю дитини у здійсненні ним права на спілкування з дочкою, та просив ініціювати подання щодо перевірки виконання матір'ю її обов'язків із виховання малолітньої ОСОБА_2 .
Листом від 03.01.2025 №260001-вих-998 відділ «Служба у справах дітей» Сихівського району надав відповідь на заяву від 17.12.2024.
Позивач звернувся до Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики ЛМР, в особі відділу «Служба у справах дітей», із заявою від 11.06.2025 у якому просив призначити додатковий час для зустрічі із дитиною малолітньою ОСОБА_2
Повторно Позивач звернувся до Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики ЛМР, в особі відділу «Служба у справах дітей», із заявою від 02.09.2025 у якому просив призначити додатковий час для зустрічі із дитиною малолітньою ОСОБА_2 , долучивши додаткові докази.
Листом від 01.10.2025 №260001-вих-140894 повідомлено про те, що згідно з ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» повторні звернення з одного й того ж питання не розглядаються. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про адміністративну процедуру» провадження підлягає закриттю у разі наявності чинного адміністративного акта щодо того ж предмета, за участю тих самих осіб і за тих самих підстав. Оскільки звернення позивача від 11.06.2025 вже розглядалося комісією 03.07.2025 та відповідь була надана, а нові істотні підстави не наведені, адміністративне провадження за заявою від 02.09.2025 закрито.
Позивач вказує про те, що позивач не розглянув заяву від 02.09.2025 належним чином адже він не отримував жодної відповіді за результатами розгляду його заяви від 11.06.2025, що свідчить про неналежне виконання посадовими особами відділу «Служба у справах дітей» Сихівського району своїх обов'язків та про допущену протиправну бездіяльність, а також у заяві від 02.09.2025 позивач навів нові обставини та долучив письмові докази, які не подавалися та не могли бути досліджені під час розгляду звернення від 11.06.2025, а тому не були предметом розгляду комісії 03.07.2025. У зв'язку із цим позивач звернувся із цим позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Суд зазначає про те, що предметом розгляду цієї справи є правомірність розгляду заяви позивача від 02.09.2025 року.
Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Частиною першою статті 3 Закону № 393/96-ВР передбачено, що як звернення громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. (ч. 3 Закону № 393/96-ВР).
Відповідно до статті 8 Закону № 393/96-ВР письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
За частиною першою статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до норм статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
За приписами ст. 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Статтею 19 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Згідно з частиною 1 статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
З аналізу вказаних норм випливає, що згідно з ст. 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані всебічно перевірити викладені у зверненні факти, прийняти мотивоване рішення та забезпечити його виконання. Обов'язковою складовою цього є повідомлення заявника про результати розгляду. Стаття 15 Закону №393/96-ВР прямо вказує, щоб відповідь має бути надана тим органом, який отримав звернення, за підписом керівника або уповноваженої особи. У разі відмови в задоволенні вимог орган зобов'язаний надати письмове рішення з: посиланням на норми закону, викладенням мотивів відмови, роз'ясненням порядку оскарження. Орган владних повноважень зобов'язаний надати заявнику повну, мотивовану та письмову відповідь у встановлені строки. Ненадання будь-якої відповіді або ігнорування звернення прямо суперечить вимогам ст. 15, 18, 19 та 20 Закону №393/96-ВР та є протиправною бездіяльністю, що порушує право заявника на доступ до інформації про результати розгляду його звернення та право на ефективний захист.
У Листі від 01.10.2025 №260001-вих-140894 повідомлено про те, що згідно з ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» повторні звернення з одного й того ж питання не розглядаються. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про адміністративну процедуру» провадження підлягає закриттю у разі наявності чинного адміністративного акта щодо того ж предмета, за участю тих самих осіб і за тих самих підстав. Оскільки звернення позивача від 11.06.2025 вже розглядалося комісією 03.07.2025 та відповідь була надана, а нові істотні підстави не наведені, адміністративне провадження за заявою від 02.09.2025 закрито.
Проаналізувавши матеріали справи суд зазначає, що заяви позивача від 11.06.2025 та 02.09.2025 стосуються врегулювання порядку та тривалості періодів спілкування позивача з його малолітньою дочкою ОСОБА_2 . Водночас зміст зазначених заяв є різним, оскільки в них різні за змістом питання щодо часу перебування позивача з дитиною, а також подано різні за характером та змістом докази.
Зокрема, у заяві від 11.06.2025 позивач просить внести зміни до розпорядження Сихівської районної адміністрації № 735 від 13.12.2024 та: «Встановити для позивача додатковий день побачення з дочкою - щосереди орієнтовно з 17:00 до 19:00 год. Визначити можливість проведення зустрічей між позивачем і дитиною без участі матері дитини із зазначенням місця проведення таких зустрічей: за адресою реєстрації позивача ( АДРЕСА_2 ) або фактичного проживання ( АДРЕСА_3 ). Зобов'язати ОСОБА_3 у разі її виїзду за межі м. Львова строком від однієї доби та більше без дитини передавати дитину позивачу, а не своїм батькам, які, на думку позивача, мають можливість проводити з онукою значно більше часу, ніж він». До зазначеної заяви долучено: копію свідоцтва про народження дитини; копію звернення від 17.12.2024 та відповідь на нього; копії розписок ОСОБА_3 про отримання коштів (4 арк.); копії касових чеків; роздруківки скриншотів із мобільного телефона з фіксацією повідомлень та телефонної розмови від 09.06.2025 (2 арк.).
Натомість у заяві позивача від 02.09.2025 заявлено інші вимоги щодо внесення змін до того ж розпорядження Сихівської районної адміністрації № 735 від 13.12.2024, а саме: «Встановити порядок побачень з дочкою щосуботи з 09:30 до 12:30 год. та щонеділі з 16:30 до 19:30 год. Збільшити тривалість побачень щопонеділка на одну годину, визначивши час їх проведення з 16:00 до 19:00 год. Встановити додатковий день для побачення - щосереди з 16:00 до 19:00 год. Визначити можливість проведення зустрічей позивача з дитиною без участі матері. Зобов'язати ОСОБА_3 завчасно, не менш ніж за 2 доби, повідомляти позивача про виїзд за межі м. Львова строком від однієї доби і більше без дитини та передавати дитину позивачу на час такого виїзду, а не своїм батькам». До заяви додано: копію свідоцтва про народження дитини; копію довіреності від 04.07.2025; роздруківки скриншотів із мобільного телефона з повідомленнями від ОСОБА_3 за 29.08.2025 (2 арк.).
Таким чином, суд встановлює, що обидві заяви позивача спрямовані на врегулювання порядку його спілкування з малолітньою дочкою, однак містять різні за змістом вимоги та різні підтвердні матеріали, що має значення для їх окремого правового аналізу та оцінки.
Відтак, суд робить висновок, що відмова у розгляді заяви від 02.09.2025 у їх належному розгляді та внесенні відповідних змін до розпорядження Сихівської районної адміністрації № 735 від 13.12.2024 є протиправною, оскільки суперечить вимогам законодавства щодо обов'язку органу опіки та піклування повно і всебічно розглядати звернення громадян, забезпечувати найкращі інтереси дитини та надавати вмотивовані рішення за результатами розгляду таких заяв.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики ЛМР в особі відділу «Служба у справах дітей» Сихівського району ( 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 42430417), Сихівської районної адміністрації ЛМР ( 79012, Львів, пр. Червоної Калини, 66, ЄДРПОУ 25258931) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати відділ Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики ЛМР в особі відділу «Служба у справах дітей» Сихівського району розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики ЛМР в особі відділу «Служба у справах дітей» Сихівського району ( 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 42430417) 605 грн 60 коп сплаченого судового збору.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Сихівської районної адміністрації ЛМР ( 79012, Львів, пр. Червоної Калини, 66, ЄДРПОУ 25258931) 605 грн 60 коп сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович