11 грудня 2025 рокусправа № 380/21366/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні відстрочки позивачу, оформлене повідомленням від 19.08.2025 № 444/6 (на підставі протоколу № 95);
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у: неоформленні та невидачі довідки про відстрочку від призову за п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону, невнесенні відомостей про відстрочку до військово-облікових документів позивача та до відповідних інформаційних систем («Резерв+», ЄДР «Оберіг»);
- зобов'язати відповідача: надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону як батькові трьох дітей віком до 18 років; оформити і видати довідку про відстрочку за встановленою Постановою №560 формою; внести відповідні відомості до військово-облікових документів та до інформаційних систем («Резерв+», ЄДР «Оберіг»);
- на підставі ст 382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення: зобов'язати Відповідача подати до суду звіт про виконання у зазначений судом строк.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 ( далі - позивач) у серпні 2025 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання йому відстрочку, як батьку трьох дітей, які знаходяться на його утриманні. Повідомленням відповідача від 19.08.2025 йому було відмовлено у наданні відстрочки. Причиною відмови зазначено ненадання «письмового договору» щодо того, з ким проживають діти, то про участь другого з батьків у їх виконанні. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Ухвалою судді від 28 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 11 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ( далі - відповідач) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що на адресу Центру надійшла заява ОСОБА_1 б/н від 22.08.2025, зареєстрована №6830/в від 15.09.2025, про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зазначена норма передбачає звільнення від призову військовозобов'язаних, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, за умови відсутності значної заборгованості зі сплати аліментів. Перелік документів, необхідних для підтвердження підстав для відстрочки, визначений п.п. 1 п. 3 Додатка 5 до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, зокрема: свідоцтва про народження дітей, документи щодо встановлення місця їх проживання, письмовий договір між батьками про проживання дітей та участь другого з батьків у вихованні, інші документи, що підтверджують обов'язок утримання, а також інформація з Єдиного реєстру боржників та пред'явлення військово-облікового документа відповідно до п. 58 Порядку. До заяви ОСОБА_1 долучено нотаріальну заяву ОСОБА_2 від 01.04.2025 щодо проживання та утримання дитини, нотаріальну заяву ОСОБА_3 від 20.08.2025 щодо утримання двох дітей, а також копію свідоцтва про шлюб. Подані документи не підтверджують визначення місця проживання неповнолітніх дітей та участі другого з батьків у їх вихованні, що є обов'язковою умовою відповідно до Додатка 5 до Порядку. Крім того, до заяви не долучено письмового договору між батьками та військово-облікового документа. На підставі протоколу №95 від 19.09.2025 комісією прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки у зв'язку з відсутністю підстав. Заявнику направлено повідомлення вих. №7474/в від 19.09.2025 за місцем проживання. Вважає, що комісією дотримано вимог законодавства при розгляді заяви ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
Відповідно до Свідоцтва про шлюб від 17.09.2016 Серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі.
У шлюбі наробилися двоє спільних дітей. А саме:
- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 ( Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 від 31.01.2017);
- ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 ( Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 від 13.06.2019).
У ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спільна дитина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 ( Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 від 16.10.2024).
22.08.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки від призову на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як чоловік, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. До вказаної заяви про надання відстрочки позивач долучив: паспорт громадянина України, Резерв +, Інформацію з Єдиного реєстру боржників, Свідоцтво про шлюб, Свідоцтво про народження ( ОСОБА_5 ), Свідоцтво про народження ( ОСОБА_4 ), Свідоцтво про народження ( ОСОБА_2 ), заява зареєстрована в реєстрі 798 від 01.04.2025, заява зареєстрована в реєстрі 798 від 20.08.2025.
Повідомленням від 19.09.2025 №7474/в проінформовано позивача про те, що за результатами розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, протоколом №95 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причина відмови : до заяви на відстрочку не долучено письмовий договір про те, з ким будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні.
Вважаючи вказану відмову комісії протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України визначено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).
У статті 1 Закону України №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно з частини 2 статті 4 Закону № 3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону № 3543-XII.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Відповідно до частина 7 статті 23 Закону № 3543-ХІІ перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Відповідно до п. 56 Порядку № 560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
Згідно з п. 57 Порядку № 560, для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
За змістом п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Згідно з п. 59 Порядку № 560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов'язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Додатком 5 до Порядку №560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абз. 3 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов'язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов'язаного виник обов'язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів:
свідоцтво про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше);
рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним;
рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним;
письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні;
свідоцтво про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим;
вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі;
висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду;
рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);
інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов'язаного за категорією стягнення (характером зобов'язання) “стягнення аліментів» з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п'ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки
Відтак, основними умовами для можливості одержати відстрочку з підстави, на яку покликається позивач, є наявність не менше трьох неповнолітніх дітей, які перебувають на утриманні військовозобов'язаного. При цьому, положення пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII не ставить право військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу у залежність від того, чи є він батьком таких дітей (тобто від батьківства), водночас вирішальне значення має саме факт перебування дітей (трьох і більше дітей віком до 18 років) на його утриманні.
Таким чином, Постановою №560 (в редакції на час спірних правовідносин) було визначено альтернативні документи які б підтверджували перебування на утриманні військовозобов'язаного трьох і більше дітей віком до 18 років, а саме, один із документів:
- свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше):
- рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю);
- рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з тим із батьків, який є військовозобов'язаним;
- письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні;
- рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
З матеріалів справи суд встановив, що 22.08.2025 позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки від призову на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особа, на утриманні якої перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. До заяви були додані документи, зокрема: паспорт громадянина України, Резерв+, інформація з Єдиного реєстру боржників, свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей ( ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ), а також заяви, зареєстровані у реєстрі за №798 від 01.04.2025 та №798 від 20.08.2025.
Разом із цим, будь-якого з вказаних документів передбачених Додатком 5 позивачем не було долучено до заяви про надання відстрочки.
Суд зазначає про те що нотаріально завірені заяви від 01.04.2025 №798 та від 20.08.2025 №2179 не є належними доказами передбаченими Додатком 5, адже не містить не містить визначення місця проживання дітей з батьком.
Відтак, з аналізу випливає, що позивачем до заяви від 22.08.2025 не додано визначених законодавством документів на підтвердження факту перебування на його утриманні трьох і більше неповнолітніх дітей.
Враховуючи викладене, відсутні підстави для визнання протиправним і скасування оскарженого рішення оформленого протоколом №95 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позов слід відмовити повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович