10 грудня 2025 рокусправа № 380/17003/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.08.2025 № 930040320877 щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 28 липня 2025 року перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 “Про державну службу», п.п. 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 “Про державну службу», на підставі довідки про складові заробітної плати державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 07 липня 2025 року № 2121-12/110 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) від 07 липня 2025 року № 2121-12/111.
Ухвалою судді від 20.08.2025 позовна заява залишена без руху, встановивши позивачу строк.
Ухвалою від 22.08.2025 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивачу відмовлено в перерахунку пенсії державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки проведення перерахунків пенсії держслужбовцям чинним законодавством не передбачено.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 09.09.2025 (вх. № 16143ел), у якому зазначає, що Закон 889 не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. Більш того, з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865, якою передбачено умови та порядок проведення перерахунку, втратила чинність. При цьому, відповідно до підпункту І пункту 2 розділу XI Закону 889, Закон 3723, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, визнаний таким, що втратив чинність. Крім того, що чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, які втратили чинність. Таким чином, чинним законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям. Відповідно до п. 5 Порядку № 622 довідки про заробітну плату держаних, службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Просить відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача подав відповідь на відзив від 09.09.2025 (вх. № 72034), у якій зазначає, що беручи до уваги юридичні позиції, викладені у Рішеннях Конституційного Суду України від 06.07.99 № 8-рп/99 та від 20.03.2002 № 5-рп/2002, відсутність нормативного документу, регулювання умов і порядку перерахунку пенсій не може позбавити позивача, гарантованого Конституцією права, оскільки встановлене та наявне право на перерахунок призначених пенсій не може бути нівельоване у зв'язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана та реалізована. Також звертає увагу, що застосування правових позицій, які вкладені у постановах Верховного Суду, на які здійснює посилання відповідач, є необґрунтованим, адже всі вони були прийняті до ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3-р/2022.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу».
ОСОБА_1 звернулася із заявою щодо проведення перерахунку пенсії. До такої додала довідки видані Міністерством економіки України від 07.07.2025 № 2121-12/110 про складові заробітної плати державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 07.07.2025 № 2121-12/111 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд).
За принципом екстериторіальності документи позивачки розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.08.2025 № 930040320877 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
У рішенні, зокрема, вказано, що проведення перерахунків пенсії державним службовцям чинним законодавством не передбачено.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 року визначалися Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон № 3723-ХІІ).
Частина перша статті 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній до 01.01.2015, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015 законодавець делегував Уряду.
Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 01 січня по 01 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України № 865 перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінсоцполітики.
З 01.05.2016 постанова Кабінету Міністрів України № 865 втратила чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до пункту 6 застосовується з 01.12.2015, виключено пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
Вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого державного службовця.
Таким чином, з 01.12.2015 по 01.05.2016 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону №3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.
10.12.2015 прийнято Закон України «Про державну службу» №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням. Закон №889-VIII набув чинності 01.05.2016, а положення Закону № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII).
У статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих, державних службовців до яких не віднесено.
Тому, підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні, позаяк законодавство не регламентує ані права особи на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.
Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 555/2183/16-а, від 26.02.2020 у справі № 508/808/16-а, від 28.10.2020 у справі № 826/16182/18, від 22.04.2021 у справі № 712/10182/17, від 03.11.2021 у справі № 373/2149/16-а.
Відсутність механізму перерахунку пенсії державним службовцям призначених за статтею 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ була також предметом розгляду Конституційного Суду України.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3-р/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) положення підпункту 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII зі змінами.
В абзаці 4 пункту 5.6 мотивувальної частини даного рішення Конституційний Суд України також констатував, що розміри пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723, на відміну від розмірів пенсій, призначених на підставі інших нормативних актів, не підлягають перерахуванню.
Суд встановив, що позивачці призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
У спірному рішенні від 04.08.2025 № 930040320877, відповідач зазначив, що проведення перерахунків пенсії державним службовцям чинним законодавством не передбачено.
Суд погоджується із твердженням відповідача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідок виданих Міністерством економіки України від 07.07.2025 № 2121-12/110 про складові заробітної плати державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 07.07.2025 № 2121-12/111 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд), так як чинним законодавством України не передбачено перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Згідно з пунктами 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Приписи пунктів 10 - 12 розділу ХІ Закону №889-VIII на спірні у цій справі правовідносини не поширюються, позаяк позивачем уже було використано право на призначення пенсії за нормами ст.37 Закону № 3723-ХІІ. Крім того, пунктами 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII регулюються виключно питання призначення пенсій відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ для осіб, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII мають необхідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а не питання проведення перерахунку пенсій колишніх державних службовців.
Таким чином, суд вважає, що позивач уже реалізувала своє право на призначення пенсії державного службовця на підставі п. 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII, яким надано право реалізувати своє право на призначення пенсії відповідно до норм Закону № 3723-ХІІ за певних умов після 01.05.2016.
Як зазначено (з урахуванням рішення Конституційного суду України) прогалина в перерахунку розмірів пенсій державних службовців в залежності від дати призначення пенсії, обов'язково має бути внормована в законі, ухваленому Верховною Радою, а не за рахунок рішення суду у справі, оскільки законодавчо визначених підстав для цього немає.
Згідно з пунктом 13 розділу XV Прикінцеві положення № 1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
Порядок та умови перерахунку пенсій регулюється статтями 41-45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак перерахунок у зв'язку з наданням довідок про заробітну плату працюючого державного службовця відсутній.
Тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця 07.07.2025 № 2121-12/110 та від 07.07.2025 № 2121-12/111.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення відповідача є правомірним та таким, що відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування наявності в діях позивача ознак неправомірності, а відтак і правомірності вчинених ним дій та прийняття оскарженого рішення.
Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо судового збору, то такий на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 10.12.2025.
Суддя Кедик М.В.