справа №380/18220/25
провадження № П/380/19490/25
про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог
10 грудня 2025 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.
Встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
1) визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті індексації (підвищення) пенсії за віком ОСОБА_1 :
- з 01 березня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» із застосуванням коефіцієнта індексації 1,140;
- з 01 березня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта індексації 1,197;
- з 01 березня 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із застосуванням коефіцієнта індексації 1,0796;
- з 01 березня 2025 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» із застосуванням коефіцієнта індексації 1,115;
2) зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату індексації (підвищення) ОСОБА_1 пенсії за віком:
- з 01 березня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» із застосуванням коефіцієнта індексації 1,140;
- з 01 березня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта індексації 1,197, без обмеження індексації;
- з 01 березня 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із застосуванням коефіцієнта індексації 1,0796, без обмеження індексації;
- з 01 березня 2025 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25,02.2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» із застосуванням коефіцієнта індексації 1,115, без обмеження індексації.
Ухвалою від 11 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року позов залишено без руху, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позивач подав заяву про усунення недоліків в якій зокрема вказує, що 05 серпня 2025 року подав до ГУ ПФУ у Львівській області заява про перерахунок та виплату індексації (підвищення) до пенсії за віком, з урахування коефіцієнтів індексації встановлених постановами КМУ №118, №168, №185 та №209. 30 серпня 2025 року отримав поштою письмову відповідь із ГУ ПФУ у Львівській області листом №17049-17968/Д-52/8-1300/25 від 21.08.2025 з відмовою в перерахунку на виплаті мені індексації (підвищення) пенсії за вказані періоди з мотивацією того, що розмір моєї пенсії обчислено відповідно до норм чинного законодавства та з посиланням при цьому на пункт 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058- IV, який затверджений Постановою КМУ від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Порядок №124). Зазначає, що при проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з індексацією з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 Головне Управління ПФУ у Львівській області не направляло протоколів про перерахунок пенсії і ніяким іншим чином не повідомляло про такий перерахунок. Вказує, що неправильність застосування Головними управліннями ПФУ, і в тому числі у Головним управлінням ПФУ у Львівській області, коефіцієнтів індексації встановлених постановами КМУ у 2022, 2023, 2024 та у 2025 роках була встановлена Верховним Судом тільки 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24, тому позивачу не могло бути відомо і не було відомо про незастосування розміру коефіцієнта індексації при перерахунку моєї пенсії, що є поважною причиною того, що позовна заява подана тільки 03 вересня 2025 року.
Суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо застосування строків у подібних спорах суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 24.04.2025 у справі №380/9172/24. У цій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що у справах, де пенсіонери оскаржують бездіяльність пенсійного органу щодо ненарахування індексації, застосовується загальний шестимісячний строк звернення до суду. Норми щодо необмеження строком виплати пенсії стосуються лише тих сум, які вже були нараховані пенсійним органом, але не виплачені.
Позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.
Суд виходить із правових позицій Верховного Суду, сформованих у постановах від 28.05.2021 у справі №380/2355/20, від 21.02.2020 у справі №340/1019/19, від 21.02.2024 у справі №240/27663/23 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, а також врахував позицію Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, яка відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.
Так, початок шестимісячного строку законодавцем визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. При визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: «…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року».
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 522/5974/17 та від 27 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.005964.
Водночас, Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №9901/325/19 вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Такої ж позиції дотримався Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №520/1353/17.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
До того ж, суд зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу.
Так, у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 зокрема вказано, що загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з'ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Таким чином, ураховуючи сформовану Верховним Судом позицію, суд не визнає поважними доводи позивача про те, що про порушення свого права дізнався лише з моменту отримання відповіді ГУ ПФУ у Львівській області, а також з постанови Верховного Суду від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.
Так, Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23 предмет спору у якій стосувався перерахунку пенсії, зазначив, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Верховний Суд наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Таким чином, з огляду на те, що позивач просить провести перерахунок пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, а з цим позовом звернувся лише 03.09.2025 (згідно штампу поштового відправлення), беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат та наведені вище правові висновки Верховного Суду у постанові від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду в частині позовних вимог за період з 01 березня 2022 року по 03.03.2025, при цьому не навів жодних поважних причин пропуску такого строку.
Положеннями ч. 13 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 171, 240, 248, 256 КАС України КАС України суд, -
постановив :
Адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду в частині позовних вимог про перерахунок пенсії за період з 01 березня 2022 року до 03.03.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 10.12.2025.
Суддя Коморний О.І.