11 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3905/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, а також зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Єрьоміну Вікторію Анатоліївну, звернулась до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточненим, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність 2 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Кіровоградській області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 14 травня 2021 та з 31 серпня 2021 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати 2 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС України у Кіровоградській області, здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 14 травня 2021 та з 31 серпня 2021 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність 2 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Кіровоградській області, щодо не підготовки та не направленні до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії за вислугою років оновлених грошового атестату та довідки на ім'я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати 2 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС України у Кіровоградській області видати на ім'я ОСОБА_1 оновлених грошового атестату та довідки на ім'я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В обґрунтування позовних вимог позивача її представник вказує, що вона проходила службу цивільного захисту у 2 Державному пожежно-рятувальному загоні ГУ ДСНС України у Кіровоградській області, під час якої, а саме в період з 29 січня 2020 року по 14 травня 2021 та з 31 серпня 2021 року по 18 липня 2022 року, грошове забезпечення позивача обраховувалось без використання показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., у зв'язку із чим, нарахування і виплата грошового забезпечення, а також додаткових видів грошового забезпечення були нараховані у меншому розмірі. Крім того, зазначає про протиправну відмову у видачі оновлених грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суддя ухвалою від 16.06.2025 залишила без руху позовну заяву та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою судді від 07.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій. Вказаною ухвалою суддя встановила відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У період з 23.07.2025 по 25.07.2025, з 11.08.2025 по 29.08.2025, 29.10.2025 суддя Казанчук Г.П. тимчасово не здійснювала правосуддя у зв'язку з перебуванням у відпустці, з 08.12.2025 по 10.12.2025 - у відряджені.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, -
ОСОБА_1 з 26.03.1997 по 14.05.2021 та з 31.08.2021 по 25.10.2024 проходила службу цивільного захисту у 2 Державному пожежно-рятувальному загоні ГУ ДСНС України у Кіровоградській області (а.с.13).
Наказом т.в.о. начальника ГУ ДСНС України у Кіровоградській області (про кадрові питання) від 25.10.2024 №495 ОСОБА_1 звільнена зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 1 (у зв'язку із закінченням строку контракту) та виключена з кадрів Державної служби Країни з надзвичайних ситуацій (а.с.11).
Проте, як стверджує позивач, при звільненні їй не виплачена сума грошового забезпечення та інші додаткові види грошового забезпечення та компенсацію за відпустки із застосування розміру прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 .
19.02.2025 представник позивача, адвокат Єрьоміна В.А., звернулась до відповідача із заявою в якій просила здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача та видати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (а.с.14).
Листом від 26.03.2025 відповідач повідомив, що підстав для проведення перерахунку грошового забезпечення та видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відсутні (а.с.15-16). Також вказав, що розмір грошового забезпечення за період з 2020 року розраховувався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відтак, наявність протиправної бездіяльності щодо виплати грошового забезпечення без застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та видача оновлених грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Статтею 101 Кодексу цивільного захисту України визначено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків.
Розміри, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 р. №704 (далі за текстом - Постанова №704) затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Ця постанова набрала чинності з 1 березня 2018 року.
На момент набрання чинності Постанови №704 (01.03.2018) пункт 4 цього нормативно-правового акту було викладено в редакції пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова №103), а саме: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися. Вказані недоліки виправлені постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 №1038, яка застосовується з 01.10.2020.
Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Водночас постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704. Тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка була чинною до зазначених змін.
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Проте зазначена норма не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.
Таким чином, оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до пункту 4 Постанови №704 були визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, але з умовою, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Отже, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, являється розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року.
Водночас, 01.01.2017 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VІІІ (далі Закон №1774-VІІІ). Положеннями пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» цього закону встановлено, що після набрання чинності цим законом мінімальна заробітна плата не застосовуються як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Законом №1774-VІІІ вносились зміни до низки законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Отже, зазначеними змінами законодавець заборонив застосовувати розмір мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів осіб, які отримують заробітну плату (грошове забезпечення) за рахунок коштів Державного бюджету України.
Тобто при обчисленні розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням не може братися такий показник як мінімальна заробітна плата (з урахуванням пункту 3 розділу II Закону № 1774-VII).
Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 (адміністративне провадження №К/9901/43174/21).
Слід зазначити, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 - 1762 грн.
В свою чергу, Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2102 грн, Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2270 грн та Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року - 2481 грн.
Отже, зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, впливає на визначення розміру посадового окладу та з 29.01.2020, тобто з моменту набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, наявні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Посадові оклади виплачуються у розмірах, визначених додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704).
Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
1) установлювати:
- надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;
3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно пункту 7 Постанови №704 видатки, пов'язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів.
Відповідно до вказаних пунктів Постанови № 704 з метою визначення умов та розмірів виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року №623 затверджено Інструкцію «Про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» (далі - Інструкція №623).
Пунктами 2, 3 розділу І Інструкції №623 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пункту 1 розділу II Інструкції від 20.07.2018 року №623 посадові оклади особам рядового і начальницького складу виплачуються за займаними посадами відповідно до тарифних розрядів, передбачених у штаті органу управління (підрозділу).
Пунктом 1 розділу III Інструкції від 20.07.2018 року №623 визначено, що особам рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) виплачуються оклади за присвоєними їм спеціальними званнями рядового і начальницького складу в розмірі, визначеному у додатку 14 до постанови №704.
У відповідності із пунктом 1 розділу IV зазначеної Інструкції особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за вислугу років у таких розмірах посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням: 25 років і більше - 50 відсотків.
Приписами пункту 1 розділу V цієї Інструкції передбачено, що особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за вислугу років.
У відповідності до п.1 Розділу XVI згаданої Інструкції керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).
Згідно із п.1 Розділу XXIX зазначеної Інструкції особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу управління (підрозділу), один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п.1 Розділу XXX вказаної Інструкції особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням керівника органу управління (підрозділу) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірах їх місячного грошового забезпечення.
З огляду на вище викладене, суд доходить висновку, що в межах спірних правовідносин розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням позивача має визначатися виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не 01.01.2018 року, як помилково вважає відповідач.
Про правильність наведеного висновку також свідчать положення статті 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», відповідно до якої базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.
На підставі частини третьої статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
При цьому відповідно до пунктів 1,3 частини другої статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України, порядок встановлення державних стандартів (п. 3).
Отже, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів (окладів за військове (спеціальне) звання) із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили - закону.
Разом з тим, слід зазначити, що прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Так, приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.
Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.
У відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 грн.
Отже, враховуючи, що з 29 січня 2020 року положення п. 4 Постанови КМУ №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 Постанови КМУ №704 в частині, що не суперечить Законам України « Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та «Про Державний бюджет України на 2022 рік».
Тобто, розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Отже, з 29.01.2020 по 14.05.2021 та з 31.08.2021 по 18.07.2022 відповідач був зобов'язаний обчислювати розміри посадового окладу та окладу за військове звання позивача з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, як було передбачено п. 4 Постанови №704 в редакції зі змінами, які визнані протиправними та скасовані.
Разом з тим, суд установив, що у ці періоди (з 29.01.2020 по 14.05.2021 та з 31.08.2021 по 18.07.2022) позивачу у складі щомісячного грошового забезпечення були встановлені та виплачувалися такі щомісячні основні види грошового забезпечення:
- посадовий оклад,
- оклад за спеціальним званням,
- надбавка за вислугу років (50% від посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням).
Також позивачу у цей період були встановлені та виплачувалися щомісячні додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби (50% від посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років),
- щомісячна премія (134% від посадового окладу у 2020 році, 154% від посадового окладу у 2021 та 2022 роках) (а.с.17зв).
Крім того, у спірний період (з 29.01.2020 по 14.05.2021 та з 31.08.2021 по 18.07.2022) позивачу також виплачені:
- індексація (з січня по грудень 2020 року у загальному розмірі 2664,32 грн; з січня по травень 2021 року у загальному розмірі 1597,27 грн; з вересня по грудень 2021 року у загальному розмірі 2183,28 грн; та з січня по липень 2022 року у загальному розмірі 5576,46 грн);
- премія згідно наказу (у березня 2020 у розмірі 1000 грн, у травні 2020 - 3605 грн, у березні 2021 - 1000 грн);
- матеріальна допомога на оздоровлення (у березні 2020 в сумі 11781 грн та у січні 2021 в сумі 12327 грн) (а.с.19-20зв).
Так, відповідач визначав розміри посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018 року (1762 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14, як це передбачено пунктом 4 постанови КМУ №704 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб") та Інструкції №623.
З огляду на вище зроблені судом висновки, починаючи з 29.01.2020 по 14.05.2021 та з 31.08.2021 по 18.07.2022 для обрахунку грошового забезпечення позивача мав би бути застосований прожитковий мінімум для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року та який мав застосовуватись для визначення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, грошове забезпечення яких регулюється постановою КМУ №704.
Попри зростання у 2020, 2021 та 2022 роках за законами України про Державний бюджет України на відповідний рік розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та окладів за спеціальними званнями осіб служби цивільного захисту, розміри цих щомісячних основних видів грошового забезпечення для позивача не переглядалися, а обрахунок грошового забезпечення проведений протиправно із бази посадового окладу 1762 грн.
Отже дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період служби з 29.01.2020 по 14.05.2021 та з 31.08.2021 по 18.07.2022 (день, про який просить позивач) без застосування належної розрахункової величини для обчислення окладів слід визнати протиправними.
Суд вважає, що у цей період служби позивач мав гарантоване право на отримання щомісячних основних видів грошового забезпечення, постійні/сталі розміри яких встановлені/затверджені Кабінетом Міністрів України в залежності від посади, звання та тривалості служби (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років), обчислених із застосуванням належної розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами про Державний бюджет України на 1 січня відповідного календарного року.
Права позивача як колишнього працівника служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій на належне грошове забезпечення за період служби з 29.01.2020 по 14.05.2021 та з 31.08.2021 по 18.07.2022 у розмірах, гарантованих законодавством, мають бути захищені/поновлені шляхом проведення нового перерахунку цих щомісячних основних видів грошового забезпечення, які належать до його сталих складових, із застосуванням належної розрахункової величини.
Встановлена тоді позивачу надбавка за вислугу років, відсотковий розмір якої затверджений Інструкцією №623, має бути перерахована із збільшених (переглянутих на виконання рішення суду у цій справі) посадового окладу та окладу за спеціальним званням.
Крім того, перерахунку підлягає виплачена позивачу грошова допомога на оздоровлення у березні 2020 та у січні 2021, гарантована частиною 2 статті 129 Кодексу цивільного захисту України у розмірі місячного грошового забезпечення, яка носить обов'язковий характер. Вона має бути перерахована із переглянутого місячного грошового забезпечення, до складу якого мають бути враховані посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років (у нових/збільшених розмірах, переглянутих на виконання рішення суду у цій справі), та інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував за займаною посадою на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно довідки про нараховане грошове забезпечення (а.с.19-20зв), суд убачає, що за період з 29.01.2020 по 14.05.2021 та з 31.08.2021 по 18.07.2022 позивачу виплачена індексація грошового забезпечення з січня по грудень 2020 року; з січня по травень 2021 року; з вересня по грудень 2021 та з січня по липень 2022 року. Водночас, з огляду на розмір підвищення грошового забезпечення слід вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його індексації у вказаний період (у зв'язку зі зміною базового місяця підвищення доходу підвищення окладів, з 01.01.2020 , з 01.01.2021 та з 01.01.2022), скоригувавши суму, належну позивачу до виплати, зокрема за рахунок сум виплаченої поточної індексації.
Принагідно, суд зазначає, що протягом спірного періоду позивачу була нарахована та виплачена поточна індексація (місяць підвищення посадового окладу - березень 2018).
Так, згідно інформації розмірів індексів інфляції у 2022 роки лише у квітні 2022 року та у червні 2022 року відбулось перевищення 103%.
З огляду на те, що судом констатований факт необхідності перерахунку розміру посадового окладу позивача станом на 2020, 2021 та 2022 роки, відтак і розмір поточної індексації за цей період має бути коригований, за правилами постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 ''Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення'', з урахуванням місяця підвищення посадового окладу місяця підвищення посадового окладу у 2020, 2021 та 2022.
Тобто, відповідачу слід визначити, чи має право позивач за цей період на виплату індексації грошового забезпечення, скоригувавши суму грошового забезпечення (у разі переплати) з урахуванням виплаченої суми індексації з січня по грудень 2020 року; з січня по травень 2021 року; з вересня по грудень 2021 та з січня по липень 2022 року.
Щодо інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби та премія), то їх розмір не встановлений актами Кабінету Міністрів України і не є постійним.
Згідно з пунктом 5 постанови КМУ №704 право установлювати розміри цих видів грошового забезпечення працівникам служби цивільного захисту надано керівнику державного органу - Державної служби України з надзвичайних ситуацій у межах бюджетних асигнувань, що виділяються на грошове забезпечення військовослужбовців, та за рахунок економії фонду грошового забезпечення.
Фактичне встановлення надбавки та премії індивідуально кожному працівнику служби цивільного захисту здійснювалося наказом керівника відповідного структурного підрозділу, в залежності від особливостей проходження служби, складності та показників виконуваних обов'язків, тощо.
Статтею 15 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Спірні правовідносини виникли через неправильне застосування відповідними розпорядниками бюджетних коштів в Державній службі України з надзвичайних ситуацій норм пункту 4 постанови КМУ №704 при визначенні окладів військовослужбовців у період з 29.01.2020 по 14.05.2021 та з 31.08.2021 по 18.07.2022.
У цій справі суд зобов'язує відповідача здійснити перерахунок окладів, раніше виплачених позивачу у складі щомісячного грошового забезпечення, обчисливши їх із застосуванням іншої (більшої) розрахункової величини (прожиткового мінімуму), яка на момент виплати позивачу грошового забезпечення не застосовувалася для нарахування грошового забезпечення і не закладалася у бюджет України, призначений для утримання та забезпечення діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій, та в її кошторис.
У спірних правовідносинах такий перерахунок окладів не тягне перегляд для позивача сум раніше виплачених йому надбавок за особливості проходження служби та премій і не є підставою для спонукання відповідача здійснити їх повторний перерахунок із нових/збільшених окладів з одночасним застосуванням тих відсоткових розмірів надбавок та премій, які були визначені виходячи з наявного тоді фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Державної служби України з надзвичайних ситуацій на відповідний рік, та в межах утвореного тоді фонду преміювання.
Суд вважає, що у зв'язку з переглядом окладів новому перерахунку підлягають лише ті похідні від окладів щомісячні та одноразові види грошового забезпечення, постійні/сталі розміри яких безпосередньо визначені/затверджені актами Кабінету Міністрів України (зокрема постановою КМУ №704), а також ті виплати, розміри яких законодавчо прив'язані до суми місячного грошового забезпечення.
У випадку позивача це встановлені йому відсоткові надбавка за вислугу років та грошова допомога для оздоровлення.
У прохальній частині позову вказано про зобов'язання провести перерахунок грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні.
Предмет спору обмежений календарними строками з 29.01.2020 по 14.05.2021 та з 31.08.2021 по 18.07.2022, а відтак, суд досліджує, які саме виплати у цей період були проведені відповідачем.
Згідно довідки про нараховане грошове забезпечення (а.с.19-20зв) у період з 29.01.2020 по 14.05.2021 та з 31.08.2021 по 18.07.2022 позивачу не нараховувались такі види грошового забезпечення, як матеріальна допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки та одноразова грошова допомога при звільненні, а тому у задоволенні цих вимог слід відмовити.
У частині позовних вимог щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 слід відмовити, з огляду на таке.
Згідно з пунктами 2-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 276) (далі - Порядок № 44) грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Вимога про компенсацію ПДФО є передчасною, оскільки така компенсація передбачена законодавством і відсутні докази того, що відповідач буде порушувати приписи Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання видати оновлені грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд зазначає наступне.
Станом на день звернення до суду, існував спір щодо розміру грошового забезпечення. В обґрунтування цієї частини позовних вимог представник позивача покликається на пункт 7 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби та деяких інших осіб'', затвердженого постановою правління ПФУ від 30.01.2007 №3-1, у якому вказано, що для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються серед інших грошовий атестат або довідка про розмір грошового забезпечення і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільнення з військової служби.
Представник позивача зазначає, що вказана вимога є похідною від попередніх вимог.
Надаючи правову оцінку цій частині позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» від 17.07.1993 №393 пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Суд бере до уваги, що позивач та її представник, обґрунтовуючи вимоги про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання видати оновлені грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, посилалися на те, що грошове забезпечення позивача було неправильно обчислено. Зазначає, що після проведення перерахунку грошового забезпечення за рішенням суду відповідні показники мали б вплинути на зміст грошового атестату та довідки, а тому виникла необхідність у видачі оновлених грошового атестату та відповідної довідки для призначення пенсії.
Однак зазначені доводи позивача та його представника суд відхиляє з таких підстав.
Як встановлено судом вище та відображено у цьому ж рішенні, перерахунку підлягає грошове забезпечення позивача за періоди з:
- 29.01.2020 по 14.05.2021,
- 31.08.2021 по 18.07.2022.
Разом з тим, оскільки позивача звільнено зі служби 25.10.2024, то 24 останні календарні місяці служби перед його звільненням охоплюють період з 25.10.2022 по 25.10.2024.
Тобто, спірні періоди, за які суд зобов'язує відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача, не перетинаються та не охоплюють період із 25.10.2022 по 25.10.2024, який є єдиним періодом, значущим для оформлення грошового атестату та довідки відповідно до Постанови №393. При цьому, вимоги Постанови №393 визначають грошові кошти, які були реально виплачені військовослужбовцю, тобто, до довідки вноситься інформація про реальний розмір грошового забезпечення, який отримував позивач за 24 місяці, що передували звільненню.
Навіть у разі зміни (перерахунку) грошового забезпечення за спірні періоди 2020- 2022 років, ці зміни не впливають на показники грошового забезпечення за останні 24 місяці служби, а тому не можуть бути підставою для видачі оновлених документів (грошового атестату та довідки).
Матеріали справи також не містять жодних доказів, що у період з 25.10.2022 по 25.10.2024 відбувалися нарахування, перерахунки або будь-які зміни у складових грошового забезпечення позивача, які вимагали б коригування (оновлення) інформації, що підлягає внесенню до атестату чи довідки.
Таким чином, твердження представника позивача про необхідність видачі оновлених документів ґрунтується на помилковому припущенні, що перерахунок грошового забезпечення за спірні періоди може впливати на розрахункові показники 24-місячного періоду, який згідно з Постановою № 393 використовується виключно для визначення середнього розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії перед звільненням.
Суд зазначає, що нормативне регулювання не передбачає формування узагальненого грошового атестату з урахуванням усієї служби за окремими несуміжними періодами, а визначає чітко обмежений часовий інтервал 24 останні місяці служби, які мають бути безперервними та безпосередньо передувати звільненню.
Відтак вимоги позивача щодо видачі оновленого грошового атестату та довідки є юридично необґрунтованим та таким, що суперечить механізму обчислення грошового забезпечення для призначення пенсії, визначеному Постановою № 393.
З огляду на викладене, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи викладені висновки суду, вказаний адміністративний позов слід задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 90, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 262, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 2 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Кіровоградській області (вул. Жуковського, буд.13, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28006; ЄДРПОУ 38127319) про визнання бездіяльності протиправною, а також зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії 2 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Кіровоградській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період служби з 29.01.2020 по 14.05.2021 та з 31.08.2021 по 18.07.2022 без застосування належної розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.
Зобов'язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС України у Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виплачених за період служби з 29.01.2020 по 14.05.2021 та з 31.08.2021 по 18.07.2022, обчисливши їх із застосуванням належної розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 29.01.2020 року установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 року та установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 року, а також перерахувати похідні види грошового забезпечення (надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, грошову допомогу на оздоровлення) за цей період та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Зобов'язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС України у Кіровоградській області здійснити перерахунок грошового забезпечення з урахуванням зміни "місяця підвищення доходу" та раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення з січня по грудень 2020 року; з січня по травень 2021 року; з вересня по грудень 2021 та з січня по липень 2022 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК