10 грудня 2025 року м. Київ № 320/52543/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши позовну заяву гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Сквира) щодо внесення та підтримання у його відомостях військового обліку у тому числі в інформаційних системах «Оберіг» та «Резерв+» позначки « ІНФОРМАЦІЯ_3 : порушення військового обліку»;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що полягає у нерозгляді по суті його заяви від 05.09.2025 та ненаданні мотивованої відповіді у строки, встановлені законом;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що полягає у ненаданні відповіді на адвокатський запит від 06.10.2025;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Сквира) вилучити позначку «розшук/порушення військового обліку» щодо нього в усіх облікових документах та інформаційних системах, у тому числі в електронному військово-обліковому документі («Резерв+»), і привести відомості про нього у відповідність до закону, направивши оновлені дані адміністратору/розпоряднику відповідного реєстру;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) розглянути його заяву від 05.09.2025 та прийняти мотивоване рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку зі спливом строків, передбачених ст. 38 КУпАП (з наданням йому копії такого рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суд виходить з наступного.
Як слідує з позовної заяви позивач, зокрема, просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Сквира), що полягає у ненаданні відповіді на адвокатський запит адвоката Касянчука С.В. від 06.10.2025.
Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Таким чином, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору. Наявність у суб'єкта владних управлінських функцій означає, що він наділений адміністративною правосуб'єктністю, яка реалізується через певний обсяг конкретних прав і обов'язків (повноважень), необхідних для здійснення управлінської діяльності в тій чи іншій сфері публічної влади.
Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
- спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України);
- спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації (п. 7 ч. 1 ст.1 9 КАС України).
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначені Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939).
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (ч.1 ст.1 Закону № 2939).
Таким чином, суб'єкти владних повноважень та їх посадові особи, реалізуючи свої повноваження, наділені правом вчиняти певні дії на підставі та в межах чинних норм законодавства України, зокрема, надавати інформацію на звернення громадян у порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Між тим, правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076).
Закон визначає, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту (ч.1 ст.24 Закону № 5076).
За змістом ч. 2 ст. 24 Закону № 5076 орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Розглянувши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що спірні правовідносини у цій частині позовних вимог виникли саме з підстав ненадання відповіді на адвокатський запит.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2019 у справі № 686/23318/13-а сформований правовий висновок, згідно з яким адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб'єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту, у зв'язку з чим відносини не є публічно-правовими у розумінні КАС України.
Вказана правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 821/429/17 та від 06.02.2020 у справі № 640/16398/19.
За змістом ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З огляду на заявлені вимоги позивача, фактичні обставини справи, судову правозастосовну практику, яка склалася за наслідками розгляду справи за подібних спірних правовідносин, суддя дійшов висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та з огляду на суб'єктний склад має розглядатись за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, позивачу слід відмовити у відкритті провадження у цій частині позовних вимог.
Щодо інших позовних вимог, суд зазначає таке.
Як слідує із змісту позовної заяви, позивач просить, зокрема:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Сквира) щодо внесення та підтримання у його відомостях військового обліку у тому числі в інформаційних системах «Оберіг» та «Резерв+» позначки « ІНФОРМАЦІЯ_3 : порушення військового обліку»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Сквира) вилучити позначку «розшук/порушення військового обліку» щодо нього в усіх облікових документах та інформаційних системах, у тому числі в електронному військово-обліковому документі («Резерв+»), і привести відомості про нього у відповідність до закону, направивши оновлені дані адміністратору/розпоряднику відповідного реєстру.
Вказані вимоги мають розглядатися у порядку адміністративного судочинства окружними адміністративними судами.
Також позивач просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) розглянути його заяву від 05.09.2025 та прийняти мотивоване рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку зі спливом строків, передбачених ст. 38 КУпАП (з наданням йому копії такого рішення).
Ця позовна вимога обґрунтована тим, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку зі спливом граничного строку для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Таким чином, позивачем оскаржуються бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Сквира) щодо незакриття справи про адміністративне правопорушення згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Пунктом 2 частини 1 статті 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, даний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним у порядку адміністративного судочинства.
Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
У даному випадку підстави для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки ані підстави виникнення, ані подані докази не є спільними (не є пов'язаними) щодо одночасно заявлених позивачем вимог.
З огляду на те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Отже, передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.
Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному (встановленому законом) порядку.
Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18, від 27.02.2019 у справі №922/2225/18, від 14.08.2018 у справі №910/3569/18.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Натомість, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись з окремими позовами до відповідача.
Керуючись статтями 4, 169, 170, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом гр. ОСОБА_1 в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що полягає у ненаданні відповіді на адвокатський запит від 06.10.2025.
Позовну заяву гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Сквира) про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Лапій С.М.