11 грудня 2025 рокум. Ужгород№ 260/4755/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В., вирішуючи клопотання представника позивача про збільшення позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування довідки, визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - адвоката Кукареки Катерини Сергіївни (далі - представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_2 (третя особа 1), Військової частини НОМЕР_2 (третя особа 2),яким просить суд:
1) прийняти позовну заяву до розгляду, порушити судове провадження;
2. в порядку витребування доказів витребувати від Відповідача оригінали наступних документів:
- від Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 витребувати довідку ВЛК на підставі якої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_1 визнано придатним до проходження військової служби та наказ на підставі якого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_1 було мобілізовано;
- від Третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_5 витребували особову справи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_1 Дані документи є доказом перебування Позивача на військовому обліку у відповідному статусі згідно ст. 9 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу»;
- від Третьої особи ВЧ НОМЕР_3 витребувати документи, на підставі яких ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_1 зараховано до особового складу в якості доказу порушення права на відстрочку від мобілізації;
3) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_6 визнати протиправними дії співробітників ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо проведення медичного огляду ОСОБА_1 вчинені 20.06.2022 .
4) визнати протиправними та скасувати відповідну довідку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.06.2024 р.;
5) визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 та щодо мобілізації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.
09 вересня 2024 року представник позивача, через систему «Електрониий суд», подала до суду клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якому просить прийняти збільшення розміру позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 № 26 від 23.11.2021 р.
Вирішуючи питання щодо прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд виходить з наступного.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, процесуальним законом позивачу як ініціатору судового процесу надано широке коло процесуальних прав, у тому числі змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Водночас, суд акцентує увагу, що позивач може змінити або підставу або предмет позову, оскільки зміна одночасно підстави і предмету фактично є новим позовом.
Підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому, слід зауважити, що розмір позовних вимог це кількісна характеристика позовних вимог, оскільки у статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України йдеться саме про збільшення розміру позовних вимог, а не про збільшення їх кількості. Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі.
У постанові від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16 Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Так, суд зазначає, що порівняльний аналіз предмету та підстав позову, який подано позивачем первісно за позовною заявою у цій справі із заявою позивача про збільшення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 № 26 від 23.11.2021 р. дозволяє зробити висновок, що позивач фактично доповнює первісний позов новими позовними вимогами із зазначенням нових підстав, тобто пред'являє новий позов.
Заява позивача про збільшення позовних вимог фактично містить нові позовні вимоги, також враховуючи той факт, що позивачем не було подано заяви про залучення ІНФОРМАЦІЯ_5 в якості співвідповідача, що характеризуються самостійним предметом спору та правовими підставами для звернення до суду, що вказує на одночасну зміну предмета та підстави позову, що адміністративно-процесуальним законом не допускається на такій стадії судового розгляду.
В цьому випадку право позивача на доступ до суду в межах доповнених позовних вимог може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не зміною предмету та підстав первинного позову.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява позивача про збільшення позовних вимог, у вищевказаній частині подана без додержання вимог частини першої статті 47 та статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, тому така заява підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 44, 47, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву про збільшення розміру позовних вимог - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України. Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяД.В. Іванчулинець