11 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/15168/25
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкудування витрат,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Військова академія (м. Одеса) із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 1 154 853,31 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач після його відрахування з навчального закладу, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, у добровільному порядку не сплатив відшкодування витрат на його утримання у цьому навчальному закладі, а тому такі витрати підлягають стягненню у судовому порядку.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.
Відповідач у відзиві на позов просить у його задоволенні відмовити, оскільки відрахований з навчання незаконно. Оскільки він був курсантом другого навчального курсу, тому для його відрахування необхідний дозвіл Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.
У відповіді на відзив позивач вказує, що 08.05.2025 відповідача відраховано з числа курсантів за невиконання освітньої програми. Відповідно до укладеного контракту, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання відшкодувати витрати на його утримання у разі дострокового відрахування.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що між Міністерством оборони України в особі начальника Військової академії (м.Одеса) бригадного генерала ОСОБА_2 та відповідачем укладено контракт від 25.08.2022 про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти. Відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов'язувався проходити військову службу (навчання) у Військовій академії (м. Одеса).
08.05.2025 на підставі наказу начальника Військової академії №49-РС від (по особовому складу) відповідача відраховано з числа курсантів "через невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за наявності)".
Відповідно до наказу начальника Військової академії № 132 від 08.05.2025 відповідача знято з всіх видів забезпечення за курсантськими нормами, зі списків особового складу Військової академії (м. Одеса). Також цим наказом оголошено суму, яка підлягала відшкодуванню відповідачем за час його навчання, у розмірі 1 154 853,31 грн.
08.05.2025 відповідач ознайомлений з довідкою-розрахунком суми відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у даному вищому військовому навчальному закладі, однак добровільно їх відшкодувати відмовився, про що свідчить його підпис.
Як вказує представник позивача, наявна заборгованість завдає шкоди державному бюджету та тягне за собою порушення економічних та оборонних інтересів держави, а тому просить стягнути таку заборгованість з відповідача у примусовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII).
Частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів) (ч.6 ст.2 Закон №2232-XII).
Частиною 1 статті 25 Закону №2232-XII передбачено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.
Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань (ч.3 ст.25 Закон №2232-XII).
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону (ч.5 ст.25 Закон №2232-XII).
При цьому, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", «з», "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", «з» пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (ч.10 ст.25 Закону №2232-XII).
Аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку, що дострокове розірвання контракту курсанта з Міністерством Збройних Сил України, тягне за собою обов'язок відшкодування Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрат пов'язаних з утриманням таких курсантів у вищому навчальному закладі.
Як свідчать матеріали справи, підставою для розірвання контракту від 25.08.2022 слугувало невиконання відповідачем освітньої програми.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах (далі - Порядок №964), який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).
Витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ та Службі зовнішньої розвідки (п.2 Порядку №964).
У даному випадку витрати мають бути відшкодовані Міністерству оборони України.
Відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки (п.3 Порядку №964).
Розрахунок фактичних витрат здійснюється закладом вищої освіти згідно з нормами утримання курсантів (п.4 Порядку №964).
Пунктом 5 Порядку №964 передбачено, що витрати відшкодовуються у повному розмірі: курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у заклад вищої освіти, курсантами жіночої статі - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк; особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", «з», "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", «з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", - за весь період навчання.
При цьому, згідно з пунктом 6 Порядку №964, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби, - за період навчання, який відповідає строку строкової військової служби.
У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Як свідчать матеріали справи, у добровільному порядку витрати відповідачем не відшкодовані, зокрема у довідці - розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта від 08.05.2025, ОСОБА_1 висловив свою незгоду з таким розрахунком.
У ході судового розгляду справи встановлено, що утримання відповідача у Військовій академії (м. Одеса) у період з 25.08.2022 по 08.05.2025 здійснювалось шляхом грошового, продовольчого, речового, медичного забезпечення, оплатою комунальних послуг та енергоносіїв та оплатою транспортних послуг, що становить 1154853,31 грн.
Таким чином, враховуючи викладені норми та невиконання відповідачем освітньої програми під час навчання у Військовій академії (м. Одеса), він зобов'язаний компенсувати витрати, пов'язані з його утриманням у зазначеному навчальному закладі вищої освіти у вказаному розмірі.
Щодо розміру витрат, пов'язаних з утриманням позивача у вищому навчальному закладі, слід зазначити наступне.
У разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.
Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу вищого навчального закладу.
У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на утримання відповідача витрачено 1154853,31 грн. Докази про їх відшкодування ОСОБА_1 суду не надано.
При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що основним джерелом її фінансування позивача є Державний бюджет України, а тому непогашена заборгованість відповідачем по відшкодуванню витрат на утримання у вищому навчальному закладі, яка виникла через невиконання освітньої програми, призводить до порушення ефективності витрачання бюджетних коштів.
Більш того, слід вказати, що заборгованість по відшкодуванню витрат на утримання у вищому навчальному закладі, відповідачем не оскаржувалась. При цьому, позивач ознайомлений із розміром коштів, які необхідно відшкодувати за його утримання, як курсанта вищого навчального закладу, про що свідчать матеріали справи.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на вищевикладені обставини та наявність заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на його утримання у вищому навчальному закладі, яка підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи та у добровільному порядку ним не сплачена, суд вважає, що вона підлягає стягненню у судовому порядку.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Військової академії (м. Одеса) (дорога Фонтанська, 10, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 24983020) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м. Одеса) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 1 154 853 (один мільйон сто п'ятдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят три) грн 31 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов
11.12.25