26 листопада 2025 рокуСправа №160/25743/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгруп" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0313270415 від 05.06.2025 р. про застосування штрафних санкцій.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 10.06.2025 р. позивачем отримано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 05.06.2025 р. №0313270415 про застосування штрафних санкцій у розмірі 4 080 грн. за неподання декларації з плати за землю за 2020 рік, за неподання декларації з плати за землю за 2021 рік, за неподання декларації з плати за землю за 2022 рік, за неподання декларації з плати за землю за 2025 рік. Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ТОВ "Промгруп" не має обов'язку подавати до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. З 01.01.2016 р. ТОВ "Промгруп" перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку 3 групи, а тому на підставі п.п.4 п.297.1 ст.297 ПК України звільняється від обов'язку подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п.52 прим.1 підрозд.10 розд.ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, що також є підставою для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем 30.09.2025 року подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Промгруп" за договором оренди від 08.09.2020 р. №2020455 отримало в оренду земельну ділянку загальною площею 0,3843 га за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Халтуріна, буд.3/2, кадастровий номер 1211000000:08:654:0059 під розміщення комплексу будівель (колишній завод). Договір оренди укладено на 5 років, право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, інше речове право 22.09.2020 р. за № 38364772. Згідно із переліками договорів оренди землі, наданих виконавчим комітетом Криворізької міської ради відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України станом на 01.01.2023 р. вищевказаний договір є діючим. Інформація стосовно дострокового розірвання даного договору оренди землі в порядку, визначеному чинним законодавством, відсутня. Так, 25.04.2025 року відповідачем проведено камеральну перевірку з питання неподання податкової звітності по орендній платі за землю з юридичних осіб за 2020 р., 2021 р., 2022 р., 2025 р. ТОВ "Промгруп" та складено акт про результати камеральної перевірки від 25.04.2025 р. №23545/04-36-04-15/35747108, який направлено поштою рекомендованим листом про вручення. Отже, за порушення позивачем п.286.2 ст.286 ПК України відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений законодавством України винесено податкове повідомлення-рішення №0313270415 від 05.06.2025 р. Враховуючи викладене вище, відповідач проси суд відмовити у задоволенні позову повністю.
До суду 20.10.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем у відзиві не спростована жодна із зазначених у позові підстав для скасування спірного податкового повідомленні-рішення. Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Отже, подія порушення норм п.286.2 ст.286 ПК України відбулась якщо станом на 21 лютого поточного року податкова декларації з плати за землю не подана платником плати за землю до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки. Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень відбувається у разі якщо платник податків повторно вчинив таке саме правопорушення, за яке на нього вже накладено штраф в розмірі 340 грн., а вчинення такого самого правопорушення відбулось протягом року, відлік якого починається з дати застосування штрафу за таке порушення в розмірі 340 грн. Відповідач вказує, що податковим повідомленням рішенням №0098460415 від 24.02.2025 р. до ТОВ «Промгруп» було застосовувано штрафні санкції у розмірі 340 грн. за неподання декларації з плати за землю згідно із п.120.1 ст.120 ПК України, яке наразі оскаржується у справі №160/17494/25. Відтак, у відповідача не було навіть формальних підстав для застосування до ТОВ «Промгруп» штрафних санкцій у розмірі 1 020 грн. Враховуючи викладене, позивач просив суд позов задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в ньому.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ТОВ "Промгруп" (код ЄДРПОУ 35747108) знаходиться на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Відповідно до витягу №43038 з реєстру платників єдиного податку ТОВ "Промгруп" з 01.01.2016 року перебуває на спрощеній системі оподаткування. Дата застосування ставки та групи - 01.04.2019 року. Група - 3, ставка у відсотках з доходу - 3% із реєстрацією ПДВ.
На підставі п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2 п.19-1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І ПК України, у порядку визначеному п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст.76 глави 8 розділу ІІ ПК України, головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях будівництва, добувної промисловості і розроблення кар'єрів та класах ремонту і технічного обслуговування машин, устаткування, виробів, харчової промисловості управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, проведено камеральну перевірку щодо порушення правил (термінів) подання податкової звітності з орендної плати за землю.
Перевірка проводилася 25.04.2025 року.
За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт від 25.04.2025 №23545/04-36-04-15/35747108, яким встановлено, що в порушення вимог п.286.2 ст.286 ПК України ТОВ "Промгруп" не подано до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю за 2020 р., 2021 р., 2022 р., 2025 р.
На підставі акту перевірки від 25.04.2025 року №23545/04-36-04-15/35747108 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 05.06.2025 року сформувало оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0313270415, яким застосовано штрафні (фінансові) санкцій (штрафу) до ТОВ "Промгруп" у сумі 4 080 грн.
18.06.2025 року позивач звернувся до ДПС України зі скаргою на прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 05.06.2025 року №0313270415.
Рішенням ДПС України від 14.08.2025 року податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.06.2025 року №0313270415 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
У розумінні підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.
Так, відповідно до підпунктів 269.1.1 та 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
В силу вимог підпункту 270.1.1 та 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
Таким чином, обов'язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.
Між тим, за приписами пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку, є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку дані державного земельного кадастру.
Згідно із пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Положеннями пункту 269.2 статті 269 ПК України регламентовано, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачують земельний податок в особливому порядку, передбаченому главою 1 розділу XIV цього Кодексу (за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності).
За змістом пункту 291.2 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Положеннями підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України визначено, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
У значенні наведених норм права спрощена система оподаткування не звільняє суб'єкта господарювання від виконання податкових зобов'язань зі сплати податків, встановлених у пункті 297.1 частини 297 ПК України, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.
Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб'єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності.
Правове відношення між власністю на земельну ділянку чи користування нею та обов'язком сплати земельного податку не припиняється у разі набуття власником чи користувачем земельної ділянки статусу суб'єкта господарювання та обрання ним виду економічної діяльності і системи оподаткування, які не передбачають використання земельної ділянки в господарській діяльності. Тобто з набуттям ознак (якості) суб'єкта господарювання фізична особа, яка ним стала, не перестає бути власником чи користувачем земельної ділянки і не звільняється від обов'язку сплати земельного податку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.11.2015 року (справа № 826/14703/13-а) та у постановах Верховного Суду від 15.02.2019 року (справа № 826/9948/16), від 09.04.2019 року (справа №826/12960/16), від 13, 19 та 26 червня 2018 року (справи № 826/14615/16, № 814/3427/13-а та № 826/10930/13-а відповідно), від 05.11.2021 року (справа № 826/10983/18).
Позивач зазначає, що ТОВ "Промгруп" не веде господарської діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування та перебуває на спрощеній системі оподаткування і є платником єдиного податку третьої групи, а тому звільняється від обов'язку подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку.
Підставою ж для нарахування відповідачем спірного грошового зобов'язання по податку на землю за 2020 р., 2021 р., 2022 р., 2025 р. стала інформація, що ТОВ "Промгруп" не було надано податкової декларації по орендній платі за землю з юридичних осіб за 2020 р., 2021 р., 2022 р., 2025 р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 3%.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомості щодо суб'єкта, вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 1211000000:08:654:0059, площею 0,3843 га, реєстраційний номер 2177597712110; орендар: ТОВ "Промгруп"; орендодавець: - Територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради; вид іншого речового права: право оренди землі; зміст, характеристика іншого речового права: дата укладення договору - 08.09.2020 року, строк - 5 років.
В свою чергу видами економічної діяльності ТОВ "Промгруп" є: 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 28.92 Виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 52.10 Складське господарство; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
У даній справі відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, про не виконання умов договору, укладеного позивачем.
Отже, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не надано доказів того, що ТОВ "Промгруп" не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.
За таких обставин, суд вважає безпідставними доводи контролюючого органу про наявність підстав для нарахування грошових зобов'язань по даному податку на загальних підставах.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0313270415 від 05.06.2025 р. щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 080 грн. та, як наслідок, наявність підстав для його скасування.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 3028 грн.
У період з 09.11.2025 року по 25.11.2025 року (включно) суддя Кучма К.С. перебував у відрядженні, у зв'язку з чим рішення ухвалено у перший робочий день 26.11.2025 року.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0313270415 від 05.06.2025 р., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгруп" (вул.Халтуріна, буд.3/2, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000, код ЄДРПОУ 35747108) судові витрати по справі у розмірі 3 028 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма