465/1563/25
2/465/2132/25
Іменем України
(заочне)
09.12.2025 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Баран О.І.,
з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу
позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ: 14360570, електронна адреса: 14360570@mail.gov.ua, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС),
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв'язку: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2025 року уповноважений представник позивача звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.08.2020 у розмірі 120 573,11 грн, що складається із:
97 349,03 грн - заборгованості за тілом кредиту,
23 224,08 грн - заборгованості за простроченими відсотками.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписавши Анкету-Заяву 31.08.2020, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складають між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
В процесі користування кредитним рахунком відповідач не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку, відповідно до яких, станом на 28.01.2025, заборгованість становить 120 573,11 грн та складається із: 97 349,03 грн - заборгованості за тілом кредиту, 23 224,08 грн - заборгованості за простроченими відсотками.
Позовна заява з додатками скерована позивачем відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) за штрихкодовим ідентифікатором ПАТ «Укрпошта» 0505252864770 (а.с. 83-85).
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 10.03.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи. (а.с. 88-89).
Ухвала Франківського районного суду м. Львова від 10.03.2025 направлена відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, скерованим за його зареєстрованим місцем проживання. Однак, повернулася на адресу суду без вручення (штрихкодовий ідентифікатор ПАТ «Укрпошта» 0610243123669), із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 91).
Згідно з повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 указана справа передана до провадження судді Баран О.І. (а.с. 93).
Із відповіді № 1932329 від 24.10.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, а також інформації відділу обліку та моніторингу про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області (вх. 35773/25 від 11.11.2025) встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.09.1985 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 96, 106).
Відповідач у встановлений строк правом на подання відзиву не скористався, заяви про поновлення строку для подання такого до суду також не надав.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У чергове судове засідання, призначене на 09.12.2025, сторони не з'явились.
2 грудня 2025 року, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, та відсутність заперечень проти ухвалення заочного рішення (вх. № 38048/25 від 02.12.2025) (а.с. 110-121).
Відповідач про час і місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, скерованими за його зареєстрованим місцем проживання (штрихкодові ідентифікатори ПАТ «Укрпошта» R067032510750, R067032510806), які повернулися на адресу суду без вручення у зв'язку із відсутністю адресата за указаною адресою (а.с. 107-109).
Між тим, неможливість вручення судової повістки у зв'язку відсутністю адресата за вказаною адресою, відповідно до постанови Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відтак, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Крім цього, відповідно до п. 31, 32 рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2021 у справі «Сидоренко Світлана Василівна проти України», заява №73193/12 («Svitlana Vasylivna Sydorenko against Ukraine», https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-208971%22]}), хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов'язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені.
Для належного повідомлення відповідача про час і місце судових засідань суд також скерував їх на відомі суду засоби зв'язку «ironvaldemar@gmail.com», які доставлені йому, відповідно до довідок про доставку електронного листя, як і ухвала Франківського районного суду м. Львова від 24.10.2025 (а.с. 101-102, 104-105).
Крім цього, відповідач про час і місце розгляду справи повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 99-100).
Відтак, судом створено всі можливості для належної реалізації відповідачем своїх процесуальних прав і обов'язків. Однак, він такими не скористався, відзиву на позовну заяву не подав та допустив повторну неявку, при цьому заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що позивач щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, з'ясувавши доводи на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
З матеріалів справи вбачається, що 31.08. 2020 відповідач власноруч підписав Анкету-заяву клієнта - фізичної особи про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 33-34), заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг (а.с. 35-42, 43-54).
Судом встановлено, що 31.08.2020 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № б/н, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 33-34).
У відповідній анкеті відповідачем зазначено персональні дані:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Франківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 18.06.2003, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв'язку: НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідно до Анкети-заяви, відповідач, підписанням цього документа, на підставі ст. 634 ЦК України приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг, розміщених в мережі Інтернет https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цього документа, згоден з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг складають договір про надання банківських послуг.
Ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, які розміщено на офіційному сайті банку https://privatbank.ua/terms/, пам'яткою клієнта, тарифами та отримав їх примірник (шляхом самостійного роздрукування/в електронній формі шляхом власноручного підписання електронним підписом та направленням повідомлення про одержання).
Зобов'язався виконувати умови договору про надання банківських послуг і, підписавши цю анкету-заяву, підтвердив укладення договору про надання банківських послуг, зобов'язався не використовувати поточний рахунок, що відкривається для власних потреб, для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Зобов'язався повідомляти АТ КБ "ПриватБанк" про будь-які зміни в наданій в цій анкеті-заяві інформації, які можуть статися в період обслуговування в Банку, впродовж трьох робочих дні в з дня настання таких змін.
З даної заяви про приєднання до Умов та Правил убачається, що в ній наведено узгоджений розмір відсотків за картками «Універсальна» та «Універсальна Голд».
Позивач посилався на те, що відповідач отримав кредитну карту «Універсальна».
У підписаній 31.08.2020 відповідачем заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг наявні умови щодо розміру кредитного ліміту, строку кредитування, процентна ставка 42,0 % річних - для карт Універсальна [42 / 12 місяців = 3,5 % місячна процентна ставка], процентна ставка 40,8% річних - для карт Універсальна Gold (а.с. 35 зворот, 43 зворот).
З долученого банком розрахунку заборгованості за договором №б/н від 31.08.2020 убачається, що заборгованість, станом на 28.01.2025 становить 120 573,11 грн та складається із:
97 349,03 грн - заборгованості за тілом кредиту,
23 224,08 грн - заборгованості за простроченими відсотками (а.с. 21 - 32).
З наявної у матеріалах справи виписки за договором №б/н за період 01.08.2020-28.01.2025 вбачається, що відповідач упродовж всього періоду активно користувався кредитними коштами, здійснював часткове погашення заборгованості у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яку банк просить стягнути в судовому порядку (а.с. 55-76 зворот).
Остання активність клієнта щодо користування рахунком відбулась 01.06.2024 шляхом поповнення абонентського телефону.
Оцінка суду.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За змістом ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норма якої застосовується й до кредитних правовідносин, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до ч. 1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Звертаючись до суду з позовом, АТ «КБ «Приватбанк» просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 120 573,11 грн, що складається із:
97 349,03 грн - заборгованості за тілом кредиту,
23 224,08 грн - заборгованості за простроченими відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі у дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Звертаючись до суду з цим позовом, Банк надав достатньо доказів на підтвердження правомірності своїх вимог, які досліджено судом. Наявність згаданих доказів є такими, що підтверджують розмір заборгованості за тілом кредиту та заборгованість за простроченими процентами, які банк, звернувшись до суду з указаним позовом, просить стягнути з відповідача.
Доказів повернення відповідачем позивачу заборгованості матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено 2 422,40 грн. судового збору (а.с. 82).
Позовні вимоги задоволені у повному обсязі, а тому судовий збір потрібно покласти на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 120 573 (сто двадцять тисяч п'ятсот сімдесят три) гривні 11 копійок заборгованості за кредитним договором №б/н від 31.08.2020 та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 11.12.2025.
Суддя: Баран О.І.