Провадження №1-кп/447/223/25
Справа №447/1902/25
11.12.2025 Миколаївський районний суд Львівської області
в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025141250000211 від 21.04.2025 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, Львівської області, українця, громадянина України, непрацевлаштованого, неодруженого, учасника бойових дій, особи з інвалідністю ІІІ групи, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Новоселівка, Стрийського району, Львівської області, українця, громадянина України, який працює на посаді водія міжнародних перевезень у ФОП « ОСОБА_5 », який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , учасника бойових дій, одруженого, раніше не судимого, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей, один з яких є дитиною з інвалідністю,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України
20.04.2025, у період часу з 19 год. 45 хв. до 20 год. 30 хв. ОСОБА_3 , діючи в групі осіб із ОСОБА_4 , перебуваючи у лісовому масиві по вул. Радів в м. Миколаїв, Стрийського району, Львівської області, в стані, викликаному вживанням алкогольних напоїв, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи загальноприйняті у суспільстві правила поведінки, бажаючи показати свою явну зневагу до існуючих правил і норм поведінки та бажаючи самоутвердитися за рахунок приниження працівників поліції, усвідомлюючи, що їх дії відбуваються в умовах очевидності для інших людей, а також протиправний характер своїх дій безпричинно розпочали хуліганські дії, які виразилися в умисному висловлюванні грубою нецензурною лайкою, у присутності сторонніх осіб, грубому порушенні громадського порядку, що супроводжувалося особливою зухвалістю, висловлюваннями погроз застосування насильства та активною протидією працівникам поліції.
Так, поліцейський - слідчий СВ Відділення поліції №2 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , який знаходився на службі та виконував службові обов'язки, знаходячись у форменому одязі (що передбачало розуміння його належності до працівників поліції), прибувши на виклик щодо отримання особою тілесних ушкоджень, розпочав з'ясовувати обставини виклику та необхідність надання допомоги особам, які викликали працівників поліції. Водночас, під час виконання своїх службових обов'язків, ОСОБА_6 почав припиняти протиправні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , В цей час ОСОБА_3 , діючи в групі осіб з ОСОБА_4 почали активну протидію спробам поліцейських припинити їх хуліганські дії, не реагуючи на законні вимоги представників влади, вчиняючи злісну непокору законному розпорядженню поліцейського, а саме ОСОБА_3 безпричинно замахнувся на поліцейського ОСОБА_6 , намагаючись нанести удар останньому. Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжуючи ображати грубою нецензурною лайкою працівників поліції, діючи з особливою зухвалістю, висловлювали погрози застосувати насильство до поліцейського ОСОБА_6 , розмахували перед ним руками та провокували останнього до бійки з ними, при цьому постійно порушуючи вимогу поліцейського не наближатись до нього, згідно вимог ст.36 Закону України «Про Національну поліцію», шляхом скорочення визначеної поліцейським відстані.
Зважаючи на агресивні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які супроводжувалися грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та особливою зухвалістю щодо працівників поліції, поліцейський ОСОБА_6 викликав на допомогу ще один екіпаж поліції з метою припинення хуліганських дій зазначеними особами.
В подальшому поліцейські Відділення поліції №2 Стрийського РУП ГУ НІ у Львівській області - слідчий ОСОБА_6 , інспектори СРПП ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які прибули на виклик ОСОБА_6 та знаходилися на службі, виконуючи свої службові обов'язки, знаходячись у форменому одязі (що передбачало розуміння їх належності до працівників поліції), продовжили припиняти протиправні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Однак, ОСОБА_3 , діючи в групі осіб з ОСОБА_4 , продовжили активну протидію спробам поліцейських припинити їх хуліганські дії, не реагуючи на законні вимоги представників влади, вчиняючи злісну непокору законним розпорядженням поліцейських, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжили ображати грубою нецензурною лайкою працівників поліції, діючи з особливою зухвалістю безпричинно висловлювали погрози застосувати насильство до поліцейських ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , розмахували перед ними руками, провокуючи останніх до бійки з ними, при цьому постійно порушуючи вимогу поліцейських не наближатись до них, згідно вимог ст.36 Закону України «Про Національну поліцію», шляхом скорочення визначеної поліцейським відстані.
З метою припинення протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на підставі ст.ст.44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», працівниками поліції було застосовано до підозрюваних фізичну силу та спеціальні засоби, а саме: газовий балон, споряджений речовиною сльозогінної та дратівної дії «Терен-4М» та кайданки, з огляду на вчинення останніми активної протидії, яка виразилась у невиконанні такими обмеження доступу до поліцейських, котрі прибули на виклик для забезпечення публічної безпеки і порядку, висловлюванні погроз та відштовхуванні поліцейських, які виконували свій службовий обов'язок з охорони громадського порядку відповідно до ст.ст.2, 18 Закону України «Про Національну поліцію».
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив хуліганство, тобто грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.296 КК України.
ОСОБА_4 , діючи в групі осіб із ОСОБА_3 , перебуваючи у лісовому масиві по вул. Радів в м. Миколаїв, Стрийського району, Львівської області, в стані, викликаному вживанням алкогольних напоїв, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи загальноприйняті у суспільстві правила поведінки, бажаючи показати свою явну зневагу до існуючих правил і норм поведінки та бажаючи самоутвердитися за рахунок приниження працівників поліції, усвідомлюючи, що їх дії відбуваються в умовах очевидності для інших людей, а також протиправний характер своїх дій безпричинно розпочали хуліганські дії, які виразилися в умисному висловлюванні грубою нецензурною лайкою, у присутності сторонніх осіб, грубому порушенні громадського порядку, що супроводжувалося особливою зухвалістю, висловлюваннями погроз застосування насильства та активною протидією працівникам поліції.
Так, поліцейський - слідчий СВ Відділення поліції N?2 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , який знаходився на службі та виконував службові обов'язки, знаходячись у форменому одязі (що передбачало розуміння його належності до працівників поліції), прибувши на виклик щодо отримання особою тілесних ушкоджень, розпочав з'ясовувати обставини виклику та необхідність надання допомоги особам, які викликали працівників поліції. Водночас, під час виконання своїх службових обов'язків, ОСОБА_6 почав припиняти протиправні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . В цей час ОСОБА_4 , діючи в групі осіб з ОСОБА_3 почали активну протидію спробам поліцейських припинити їх хуліганські дії, не реагуючи на законні вимоги представників влади, вчиняючи злісну непокору законному розпорядженню поліцейського, а саме ОСОБА_3 безпричинно замахнувся на поліцейського ОСОБА_6 , намагаючись нанести удар останньому. Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продовжуючи ображати грубою нецензурною лайкою працівників поліції, діючи з особливою зухвалістю висловлювали погрози застосувати насильство до поліцейського ОСОБА_6 , розмахували перед ним руками та провокували останнього до бійки з ними, при цьому постійно порушуючи вимогу поліцейського не наближатись до нього, згідно вимог ст.36 Закону України «Про Національну поліцію», шляхом скорочення визначеної поліцейським відстані.
Зважаючи на агресивні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які супроводжувалися грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та особливою зухвалістю щодо працівників поліції поліцейський ОСОБА_6 викликав на допомогу ще один екіпаж поліції з метою припинення хуліганських дій зазначеними особами.
В подальшому поліцейські Відлілення поліції №2 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області - слідчий ОСОБА_6 , інспектори СРПП ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які прибули на виклик ОСОБА_6 та знаходилися на службі, виконуючи свої службові обов?язки, знаходячись у форменому одязі (що передбачало розуміння їх належності до працівників поліції), продовжили припиняти протиправні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Однак, ОСОБА_4 , діючи в групі осіб з ОСОБА_3 продовжили активну протидію спробам поліцейських припинити їх хуліганські дії, не реагуючи на законні вимоги представників влади, вчиняючи злісну непокору законним розпорядженням поліцейських, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продовжили ображати грубою нецензурною лайкою працівників поліції, діючи з особливою зухвалістю безпричинно висловлювали погрози застосувати насильство до поліцейських ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , розмахували перед ними руками, провокуючи останніх до бійки з ними, при цьому постійно порушуючи вимогу поліцейських не наближатись до них, згідно вимог ст.36 Закону України «Про Національну поліцію», шляхом скорочення визначеної поліцейським відстані.
З метою припинення протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , на підставі ст.ст.44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», працівниками поліції було застосовано до підозрюваних фізичну силу та спеціальні засоби, а саме: газовий балон, споряджений речовиною сльозогінної та дратівної дії «Терен-4М» та кайданки, з огляду на вчинення останніми активної протидії, яка виразилась у невиконанні такими обмеження доступу до поліцейських, котрі прибули на виклик для забезпечення публічної безпеки і порядку, висловлюванні погроз та відштовхуванні поліцейських, які виконували свій службовий обов'язок з охорони громадського порядку відповідно до ст.ст.2, 18 Закону України «Про Національну поліцію».
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив хуліганство, тобто грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.296 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.296 КК України, щиро кається за вчинені хуліганські дії, просив суворо не карати.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.296 КК України, щиро кається за вчинені хуліганські дії, просив суворо не карати.
Суд, заслухавши позиції сторін, з яких вбачається, що вони не оспорюють обставини кримінального провадження, переконавшись у правильності розуміння сторонами змісту цих обставин та зважаючи на відсутність сумнівів у добровільності такої позиції визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України і обмежує судовий розгляд допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів що характеризують їх особу.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.296 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України, є нетяжким злочином.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.296 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України, є нетяжким злочином.
Відповідно до ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання обвинуваченим враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про осіб, обставину, яка пом'якшує покарання та обставину, яка обтяжує покарання.
Враховуючи вищенаведене, а також особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, типово характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, працевлаштований, учасник бойових дій, має на утриманні двох малолітніх дітей, обставину, яка пом'якшує, та обставину, яка обтяжує покарання, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.296 КК України у виді позбавлення волі.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_4 та інші фактичні обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який щиро розкаявся у вчиненому, обставину, яка пом'якшує, та обставину, яка обтяжує покарання, суд вважає за можливе, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 статтю 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, так як його виправлення можливе без реального відбування покарання.
Враховуючи вищенаведене, а також особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який є особою з інвалідністю ІІІ групи, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, типово характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, учасник бойових дій, має на утриманні одну неповнолітню дитину, обставину, яка пом'якшує, та обставину, яка обтяжує покарання, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.296 КК України у виді позбавлення волі.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та інші фактичні обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який щиро розкаявся у вчиненому, обставину, яка пом'якшує, та обставину, яка обтяжує покарання, суд вважає за можливе, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 статтю 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, так як його виправлення можливе без реального відбування покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.373,374,376,381,382 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому обвинувачені за ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробовуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Згідно з ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинувачені за ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробовуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Згідно з ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Миколаївський районний суд Львівської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1