Справа № 444/4673/25
Провадження № 3/444/2378/2025
м. Жовква
11 грудня 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Оприск З. Л. розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Відділу поліції № 2 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника Козакевича Р.В.
До суду надійшли матеріали адміністративної справи, відповідно до яких ОСОБА_1 11.11.2025 року о 01:56 год. в с. Потелич, вул. Зелена, 3, Львівський район, Львівська область, керував транспортним засобом Форте 300 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Захисник в судовому засіданні просив закрити справу за відсутністю події і складу правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку захисника. Подав письмові пояснення, в яких вказав наступне.
11 листопада 2025 року він керував мотоциклом Форте, з ним був ще пасажир. Службовий автомобіль працівників поліції почав переслідувати їх. Він розумів, що не має право керування таким видом транспортного засобу як мотоцикл, оскільки в нього відсутня в посвідченні водія відповідна категорія, крім того була комендантська година, боявся відповідальності за порушення такої. А тому намагався втекти, однак працівники поліції його наздогнали. В подальшому працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою технічного засобу «Драгер» та в медичному закладі. Він запитував, для чого проходити такий огляд, він не відмовлявся від проходження огляду, однак фактично такий не пройшов. Працівник поліції почав заявляти, що буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, після цього працівники поліції сіли у службовий автомобіль. Додзвонившись до юриста, останнім йому було повідомлено, що в нього є обов'язок, а не право пройти огляд на стан сп'яніння, якщо така вимога заявлена працівником поліції, а у разі відмови від проходження огляду, буде вважатися, що він фактично визнає факт перебування в стані сп'яніння. Коли поліцейський, знає його ім'я, ОСОБА_2 , вийшов із службового автомобіля, проходити огляд на стан сп'яніння в медзакладі, оскільки «Драгеру» не довіряє, так як неодноразово чув, що такий показує хибні результати». Однак почув від поліцейського по імені ОСОБА_2 , що пізно вже, що раніше йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння як на місці за допомогою приладу «Драгер», так і в медичному закладі, однак він відмовився, тому в медзаклад вже його ніхто доставляти не буде. При цьому наголошує, що від моменту зупинки транспортного засобу до моменту, коли він висловив бажання працівнику поліції пройти огляд на стан сп'яніння в медзакладі минуло близько пів години.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він поліцейський. Він був на нічній зміні, патрулював. Близько 2 год. ночі вони з напарником заїхали в с. Потелич, де ними було виявлено мотоцикл, який рухався по дорозі під час комендантської години. Під час зупинки даного мотоциклу близько 2 год. ночі ними було встановлено, що мотоциклом керував ОСОБА_1 , який не мав категорії на керування мотоциклами. В ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки і в медичному закладі, але він відмовився від обох варіантів. Потім, десь за пів години після цього, ОСОБА_1 підходив до нього з проханням пройти медичний огляд в лікарні, однак він йому повідомив, що вже пізно, бо вже оформляються матеріали щодо адміністративного правопорушення, оскільки йому неодноразово пропонували пройти огляд. Коли після цього він повернувся до службового автомобіля, то його напарник якраз роздруковував постанову по ст. 126 КУпАП. Протокол по ч.1 ст.130 КУпАП його напарник складав після складення цієї постанови.
Суддя дослідив матеріали адміністративної справи та прийшов до наступного висновку.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 509550 від 11.11.2025 року ОСОБА_1 11.11.2025 року о 01:56 год. в с. Потелич, вул. Зелена, 3, Львівський район, Львівська область, керував транспортним засобом Форте 300 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 509550 від 11.11.2025 року його складачем додано акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 11.11.2025 року та рапорт інспектора від 11.11.2025 року. Також до матеріалів справи додано відеозапис події.
ОСОБА_1 в своїх поясненнях вказує на те, що «коли поліцейський, знає його ім'я, ОСОБА_2 , вийшов із службового автомобіля, проходити огляд на стан сп'яніння в медзакладі, оскільки «Драгеру» не довіряє, так як неодноразово чув, що такий показує хибні результати». Однак почув від поліцейського по імені ОСОБА_2 , що пізно вже, що раніше йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння як на місці за допомогою приладу «Драгер», так і в медичному закладі, однак він відмовився, тому в медзаклад вже його ніхто доставляти не буде».
Свідок ОСОБА_3 також надав покази, згідно яких «десь за пів години після цього, ОСОБА_1 підходив до нього з проханням пройти медичний огляд в лікарні, однак він йому повідомив, що вже пізно».
Однак на відеозаписі, наданому поліцейськими не зафіксовано обставин даної розмови, оскільки як пояснив свідок ОСОБА_3 , коли він виходив з машини, то вимкнув свою боді-камеру.
Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Однак, в даному випадку поліцейський отримавши незгоду особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів та прохання пройти огляд в закладі охорони здоров'я ще до складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, вимог ч.3 ст.266 КУпАП не виконав та не забезпечив проведення огляду ОСОБА_1 в медичному закладі, як цього вимагав закон.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, враховуючи порушення в даному випадку вимог ч.3 ст.266 КУпАП, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння вважається недійсним відповідно до вимог ч.5 ст.266 КУпАП.
Будь-яких інших достатніх належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 11.11.2025 року о 01:56 год. в с. Потелич, вул. Зелена, 3, Львівський район, Львівська область, керував транспортним засобом Форте 300 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, судді не надано.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 509550 від 11.11.2025 року, спростовується поясненнями ОСОБА_1 та не підтверджується іншими достатніми доказами.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином прямих, безспірних і безсумнівних доказів вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в ході судового засідання не здобуто та вини в судовому засіданні не встановлено, а сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачаться на його користь.
Відповідно до вимог п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, за відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення провадження по справі потрібно закрити.
Керуючись статтями 130, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках здійснення нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Суддя Оприск З. Л.