11 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 638/3715/21
провадження № 61-15048ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради, в інтересах якої діє представник Марченко Марина Сергіївна, на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова
від 10 жовтня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року
у цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департамент реєстрації Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович про визнання недійсним договору купівлі-продажу, свідоцтва про право на спадщину за законом, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування записів про право власності на нерухоме майно державних реєстраторів речових прав,
1. 26 листопада 2025 року представник Харківської міської ради (далі - позивач) - Марченко М. С. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року у цивільній справі № 638/3715/21.
2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
І. Щодо сплати судового збору
3. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону(пункт 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)).
4. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон від 08 липня 2011 року № 3674-VI)).
5. У даній справі позивач звернувся до суду з позовом у березні 2021 року, у якому заявлено 3 вимоги немайнового характеру та 1 вимогу майнового характеру.
6. За змістом підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
7. За змістом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
8. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону від 08 липня 2011 року
№ 3674-VI).
9. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності -дійсною вартістю майна.
10. Згідно зі статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IХ«Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2021 року становив 2 270,00 грн.
11. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
12. З урахуванням наведеного судовий збір за подання цієї касаційної скарги становить 1,5% ціни позову (вартості спірної квартири) х 200%, що не може становити менше 4 540,00 грн (із розрахунку 2 270 х 200%) та більше 1 589 000,00 грн (із розрахунку 2 270,00 х 350 х 200%), а в частині вимог немайнового характеру становить 13 620,00 грн (із розрахунку 2 270,00 х 3 х 200%).
13. Представником позивача до касаційної скарги додана платіжна інструкція про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 22 700,00 грн, проте належного обґрунтування такої сплати не наведено.
14. Згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення судів першої та апеляційної інстанцій відомостей про вартість спірної квартири не містять. Матеріали справи № 638/3715/21 на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження в розпорядженні Верховного Суду відсутні.
15. Таким чином, чином, позивач має обґрунтувати розмір сплаченого судового збору, виходячи із ціни позову, та з урахуванням роз'яснень, викладених в цій ухвалі, а у разі, якщо розмір сплаченого судового збору не відповідає вказаним вимогам закону, - доплатити судовий збір, а також надати суду докази вартості спірного майна (зокрема, позовну заяву з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна, тощо).
16. Верховний Суд звертає увагу відповідачки на те, що відповідно до вимог Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично нею була сплачена.
17. Ціна позову також є визначальною при вирішенні питання про те, чи підлягають касаційному оскарженню судові рішення у цій справі (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
ІІ. Щодо підстав касаційного оскарження
18. У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
19. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК, як на підставу касаційного оскарження, відповідачу необхідно зазначити: 1) норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання відповідача є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку відповідача відповідна норма повинна застосовуватися.
20. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
21. Так, у касаційній скарзі представник позивача узагальнено посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зазначає постанови Верховного Суду, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
22. Враховуючи викладене, позивач повинен чітко зазначити підстави касаційного оскарження та навести відповідне обґрунтування з посиланням на конкретні пункти частини другої статті 389 ЦПК.
23. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК).
ІІІ. Щодо надання доказів надсилання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалівіншим учасникам справи
24. За змістом пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.
25. До копії касаційної скарги для позивача у справі представник відповідача не додав копій доданих до скарги матеріалів, а саме: квитанції про сплату судового збору, копії договору про надання правової допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оригіналу Ордеру, копій оскаржуваних судових рішень. Надав їх виключно для суду. Проте ЦПК не передбачає для особи, яка подає касаційну скаргу, можливості визначати, які додані до цієї скарги матеріали не надавати іншим учасникам справи.
26.
ІІІ. Недоліки, які необхідно усунути
27. Таким чином недоліки касаційної скарги відповідачем мають бути усунені шляхомподання до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд»:
1) документа, що підтверджує сплату судового збору з обґрунтуванням сплати такого збору в частині вимог майнового характеру, виходячи із ціни позову, та з урахуванням роз'яснень, викладених в цій ухвалі;
2) уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК, з урахуванням роз'яснень, викладених в цій ухвалі;
3) копій доданих до касаційної скарги матеріалів, яких представник відповідача не надав раніше, відповідно до кількості інших учасників справи.
28. За змістом частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
29. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).
30. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Харківської міської ради, в інтересах якої діє представник Марченко Марина Сергіївна, на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року у цивільній справі № 638/3715/21 залишити без руху.
2. Запропонувати Харківській міській раді, в інтересах якої діє представник Марченко Марина Сергіївна в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 Цивільного процесуального кодексу України шляхом усунення вищевказаних недоліків.
3. Роз'яснити, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко