08 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 536/1874/24
провадження № 61-14960ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду
від 27 жовтня 2025 року у справі за позовом заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Піщанської територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки,
27 листопада 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Савєльєв М. В., через підсистему «Електронний суд» надіслав
до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року у зазначеній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду
та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження,
з огляду на наступне.
У статті 392 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги заявником додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги у 9 689,60 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору заявниками у повному розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму
для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зважаючи на те, що позов було подано у липні 2024 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2024 року.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб
був встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 3 028,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 059 800,00 грн).
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 3 028,00 грн).
Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового
та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно
або його витребування - вартістю майна.
Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно,
що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі
№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення
майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить
про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову
(пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року
у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявник оскаржує судове рішення, яким задоволено одну вимогу немайнового характеру (усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки) і одну вимогу майнового характеру (повернення земельної ділянки).
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги
за позовні вимоги немайнового характеру 4 844,80 грн ((3 028,00 х 200% х 0,8)
та за вимогу майнового характеру ((у розмірі 1,5 % від вартості спірного нерухомого майна помноженого на 200 % помноженого на 0,8).
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою
цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 37993783, банк
отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Обов'язок зі сплати судового збору є загальним для всіх суб'єктів,
що узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом
і судом.
На підтвердження сплати (доплати) судового збору заявнику необхідно надати
до суду документ, що підтверджує сплату ним судового збору, за подання касаційної скарги, з урахуванням суми уже сплаченого судового збору у розмірі 9 689,60 грн, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимоги майнового характеру, а тому заявнику необхідно надати таку інформацію, а саме надати докази (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно вартості спірного майна - земельної ділянки площею 0,12 га
з кадастровим номером 5322483805:05:005:0451), які підтверджують ціну позову
на день подання позовної заяви.
З огляду на обмеження касаційного оскарження, зокрема, передбачене
пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, Верховний Суд звертає увагу заявника на необхідність наявності в розпорядженні суду на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження інформації про ціну позову щодо вимоги майнового характеру.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що ціна позову також
є визначальною при вирішенні питання про те чи підлягають касаційному оскарженню судові рішення у цій справі (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі
ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Суд роз'яснює, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 рокузалишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко