09 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 554/9567/24
провадження № 61-15261ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 02 червня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до ОСОБА_1 про визнання договору про надання професійної правничої допомоги недійсним,
09 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Маркс.Капітал» про стягнення заборгованості за договором про надання професійної правничої допомоги № 11/2020 від 26 жовтня 2020 року в розмірі 160 415,62 грн, з яких: 109 600,00 грн - основна сума боргу; 9 037,00 грн - 3% річних; 41 778,62 грн - інфляційні втрати, а також судових витрат у розмірі 1 604,16 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 жовтня 2020 року між адвокатом ОСОБА_1 та ТОВ «Маркс.Капітал» укладений договір про надання професійної правничої допомоги № 11/2020 строком дії до 31 грудня 2021 року. Відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 1 до договору, розмір гонорару не є фіксованим та визначається на підставі обсягів фактично наданих послуг, витраченого адвокатом часу та складності опрацьованих адвокатом справ. Обсяг наданих послуг та їх вартість визначається актом виконаних робіт (наданих послуг). Сторонами були погоджені та підписані акти надання послуг на загальну суму 109 600,00 грн, претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Відповідно до пункту 3.3 договору, оплата гонорару здійснюється шляхом його перерахування на поточний рахунок адвоката не пізніше п'яти робочих днів з моменту отримання клієнтом відповідного акту виконаних робіт. Однак, станом на 05 вересня 2024 року клієнт свої зобов'язання щодо оплати гонорару за умовами договору не виконав, гонорар не сплатив, хоча професійна правнича допомога була надана в повному обсязі. Відповідно до статті 625 ЦК України відповідач має оплатити 3 % річних та штрафні санкції.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 12 червня 2025 року первісні позовні вимоги задоволено. У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Маркс.Капітал» до ОСОБА_1 про визнання договору про надання професійної правничої допомоги недійсним - відмовлено.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Маркс.Капітал» - залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 12 червня 2025 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Маркс.Капітал» про стягнення заборгованості - залишено без змін.
В іншій частині рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 12 червня 2025 року не оскаржувалося та не переглядалося.
04 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Маркс.Капітал» подало до Верховного Суду касаційну скаргу.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі
№ 10- р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про стягнення заборгованості за договором про надання професійної правничої допомоги в розмірі 160 415,62 грн, та визнання договору про надання професійної правничої допомоги недійсним.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Ця справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа оскаржується до Верховного Суду згідно підпункту б) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, зокрема якщо відповідач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді будь-яких інших справ. У цій справі відповідач спростовує обставини про достовірність актів наданих послуг, які є основою позову про стягнення боргу шляхом доведення обставин про підроблення підписів директора відповідача ОСОБА_2 у цих актах, їх монтажу. Вказані акти наданих послуг наявні лише в одному примірнику та знаходяться в матеріалах справи. Такі докази не можуть бути вилучені з матеріалів судової справи за ініціативою відповідача, навіть для проведення несудових експертних досліджень у галузі почеркознавства та монтажу документів.
Разом з тим заявник не зазначає, в якій саме іншій справі він буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями. А посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями, і, відповідно, не свідчить, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями при розгляді іншої справи.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 02 червня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05листопада 2025 року у справі № 554/9567/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко