Дата документу 08.12.2025
Справа № 334/7725/25
Провадження № 2/334/4098/25
08 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Новікової Н.В.,
секретар судового засідання Сухова С.М.,
розглянувши в порядку цивільного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №334/7725/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним Договором,-
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.09.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір (оферти) №27.09.2024-100001040 строком на 140 днів. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 12000 грн. Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія пов'язана з наданням кредиту становить 15% від суми кредиту та становить 1800 грн. На виконання умов договору позивачем перераховано кредитні кошти у розмірі 12000 грн. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 36600 грн.
Ухвалою судді від 18.09.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві вказав про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач у судові засідання 04.11.2025 та 08.12.2025 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Фактичні обставини, встановлені судом.
27.09.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір №27.09.2024-100001040 шляхом підписання заявки кредитного договору, за умовами якого сума кредиту становить 12000 грн., строк на який надається кредит 140 днів, дата повернення кредиту 13.02.2025, процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду, комісія пов'язана з наданням кредиту становить 15%, що становить 1800 грн. Кредитний договір №27.09.2024-100001040 від 27.09.2024 відповідачем підписано електронним цифровим підписом(одноразовим ідентифікатором) Е197.
27.09.2024 відповідачем прийнято пропозицію про укладення кредитного договору, яка підписана електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) Е197.
27.09.2024 на картковий рахунок відповідача вказаний в заявника кредитного договору, перераховано грошові кошти в сумі 12000 грн.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано довідку розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №27.09.2024-100001040 від 27.09.2024, згідно якої заборгованість відповідача складає 36600 грн., з яких 12000 грн. основний борг; 16800 грн. проценти; 1800 грн. комісія; 6000 грн. - неустойка.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Згідно частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно частини 12 та 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 27.09.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір №27.09.2024-100001040 шляхом підписання заявки кредитного договору, за умовами якого сума кредиту становить 12000 грн., строк на який надається кредит 140 днів, дата повернення кредиту 13.02.2025, процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду, комісія пов'язана з наданням кредиту становить 15% від суми кредиту та становить 1800 грн.
Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов'язання за кредитним договором №27.09.2024-100001040 від 27.09.2024, зокрема, щодо відсоткової ставки за користування кредитом та комісії.
На виконання умов кредитного договору позивачем на картковий рахунок відповідача перераховано грошові кошти у сумі 12000 грн.
Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 36600 грн., з яких: 12000 грн. основний борг; 16800 грн. проценти; 1800 грн. комісія; 6000 грн. неустойка.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Враховуючи зазначені норми права та надані суду докази суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором №27.09.2024-100001040 від 27.09.2024 у розмірі 30600 грн., з яких: 12000 грн. основний борг; 16800 грн. проценти; 1800 грн. комісія позивачем доведено.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки, суд зазначає наступне.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі №183/7850/22 від 31 січня 2024 року зазначено, що касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі №910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 6000 грн. задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №27.09.2024-100001040 від 27.09.2024 у розмірі 30600 грн., з яких: 12000 грн. основний борг; 16800 грн. проценти; 1800 грн. комісія.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2422,40 грн.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 025,28 грн. (30600 грн. х 2422,40 грн.:36600 грн.).
На підставі викладеного, відповідно до 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 137,141, 263-265, 267,273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №27.09.2024-100001040 від 27.09.2024 року у розмірі 30600 (тридцять тисяч шістсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 025 грн. 28 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженої відповідальністю «Споживчий центр», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: