Справа №333/9224/25
Провадження №2/333/5210/25
11 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Лузанової А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
24.09.2025 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 13.07.2010 року.
На підставі вказаної анкети-заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому було збільшено до 42 000,00 грн., що підтверджується Випискою по рахунку. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку - № НОМЕР_2 , строк дії - 10/15, тип - Універсальна.
Відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладання кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі сплати відсотків.
Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки:
-№ НОМЕР_3 , строк дії - 05/18, тип - Універсальна GOLD;
-№5168742226945388, строк дії - 06/22, тип - Універсальна GOLD.
В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8% річних.
15.06.2021 року відповідачем було підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком.
Відповідач порушує вимоги кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 09.09.2025 року має заборгованість у розмірі 51 694,12 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 42 287,54 грн.; заборгованість за простроченими відсотками - 9 406,58 грн.
Ухвалою суду від 01.10.2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Костенко Д.В. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позові, та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 до зали судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 13.07.2010 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Згідно анкети-заяви, підписанням цієї заяви ОСОБА_1 погодився з тим, що дана заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становлять договір про надання банківських послуг, з умовами і правилами якого він ознайомлений та погоджується.
15.06.2021 року відповідач у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якої останній, який діє на підставі власного волевиявлення, згідно зі ст. 634 ЦК України, приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.
Відповідно до вказаної заяви, сума/ліміт кредиту для карт «Універсальна GOLD» - не перевищує 75 000 грн.; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі; процентна ставка, відсотків річних - 40,8% ; тип процентної ставки - фіксована.
Користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою про рух коштів за період з 16.10.2007 року по 10.09.2025 року, з якої вбачається, що відповідач здійснював переказ коштів через додаток, розраховувався кредитною карткою за покупки та послуги, поповнював карту та знімав кошти через термінали самообслуговування, що підтверджує отримання відповідачем картки, оскільки проведення вищезазначених операцій є неможливим без наявності картки.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 13.07.2010 року, станом на 09.09.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 51 694,12 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 42 287,54 грн.; заборгованості за простроченими відсотками - 9 406,58 грн.
Щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Судом встановлено, що позивачем фактично у суму заборгованості за кредитом нараховані та списані відсотки за період з 21.01.2011 року по 15.06.2021 року на загальну суму 13 865,12 грн., а також штрафи за вказаний період у розмірі 169,89 грн.
Однак в анкеті - заяві від 13.07.2010 року, підписаною ОСОБА_1 процентна ставка не зазначена. Також у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та/або визначеного розміру ставки, за якою вона обраховується.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку при наданні банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, розмір і порядок їх нарахування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://privatbank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період - з часу виникнення спірних правовідносин, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позивач не довів під час судового розгляду, що відповідач був повідомлений про розмір базової процентної ставки по кредиту на момент укладення кредитного договору б/н від 13.07.2010 року.
Водночас, у судовому засіданні встановлено, що 15.06.2021 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, в якій зазначається процентна ставка річних відсотків, тип процентної ставки, яка застосовується при невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту або річних відстоків.
Відповідач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за відсотками у розмірі 9 406,58 грн.
Як вбачається розрахунку заборгованості за договором №б/н від 13.07.2010 року та виписки за вказаним договором зазначені відсотки були нараховані з 01.07.2022 року, тобто вже після підписання ОСОБА_1 заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 15.06.2021 року, відтак позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в частині стягнення заборгованості за відсотками підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо стягнення заборгованості за кредитом
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У розумінні ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підтвердження умов надання кредиту відповідачу та порушення зобов'язання останнім позивач надав суду виписку по рахункам відповідача за період з 16.10.2007 року по 10.09.2025 року (фактично за період з 21.01.2011 року по 01.01.2023 року).
Отже, факт користування відповідачем грошовими коштами АТ КБ «ПРИВАТБАНК» доведено та не спростовано відповідачем.
Враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, суд переконаний, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Водночас, суд вважає, що заборгованість по кредиту складає не 42 287,54 грн., як зазначено у позові, а 28 252,53 грн., враховуюче таке.
Досліджуючи розрахунок заборгованості та виписку по картковому рахунку відповідача за укладеним кредитним договором, суд звертає увагу, що банк у період з 21.01.2011 року по 15.06.2021 року (до дня підписання ОСОБА_1 заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка передбачає сплату процентів за користування кредитом) безпідставно проводив списання відсотків та спрямовував їх до тіла кредиту, тим самим збільшуючи його. А тому суми списаних коштів за цей період належить відрахувати від визначеної до стягнення суми заборгованості за тілом кредиту.
Ґрунтуючись на даних виписки за договором № б/н від 13.07.2010 року за період з 21.01.2011 року по 15.06.2021 року, сума нарахованих відсотків за користування кредитом становить 13 865,12 грн., а сума нарахованих штрафів - 169,89 грн., але їх нарахування є неправомірним з підстав, викладених вище у цьому рішенні.
З наданих виписки та табличних розрахунків заборгованості вбачається, що позичальник протягом всього періоду активно користувався кредитним лімітом, але регулярно здійснював його погашення. Разом з тим, із цих документів слідує, що банк у період з 21.01.2011 року по 15.06.2021 року почав погашати нараховані позичальнику відсотки за рахунок кредитних коштів, включаючи їх одразу в тіло кредиту, неправомірно збільшуючи його, без укладення додаткових угод, а також продовжував нараховувати відсотки вже на збільшене в такий спосіб тіло кредиту.
Таким чином, сума заборгованості за кредитом, на думку суду, складає 28 252,53 грн. (42 287,54 грн. - 13 865,12 грн. (сума безпідставно нарахованих відсотків) - 169,89 грн. (сума безпідставно нарахованих штрафів), яку необхідно стягнути з відповідача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на 72,85%, тому необхідно стягнути з відповідача судовий збір, у розмірі пропорційному задоволених позовних вимог, а саме: 1 764,72 грн. (2422,40х72,85/100).
Керуючись ст.ст. 526, 549, 551, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 280, 289 ЦПК України, суд,-
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за кредитним договором від 13.07.2010 рокув розмірі 37 659 (тридцять сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 11 коп., з яких: 28 252,53 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9 406,58 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) - 1 764 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири) грн. 72 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 11.12.2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя Р.С.Холод