308/16431/25
05.12.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участі ОСОБА_1 , його адвоката - Сочки І.І., розглянувши адміністративні справи що надійшли з УПП в Закарпатській області ДПП відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ст.124 та ст. 122-4 КУпАП,-
До суду надійшли справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП (справа №308/16432/25 провадження №3/308/7562/25) та ст. 122-4 КУпАП (справа №308/16431/25 провадження №3/308/7561/25).
Згідно ст.. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За наведеного відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, вважаю за доцільне проводити спільний розгляд вказаних справ.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №492706 від 24.10.2025 вбачається, що 24.10.2025 13:40:00 м. Ужгород, вулиця Станційна-Мукачівська водій гр. ОСОБА_1 керуючи ТЗ ВАЗ н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з ТЗ Nissan н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає АДРЕСА_2 . При ДТП ТЗ зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками чим порушив п.13.1 водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану т/з повинен дотримуватися безп. дистанції. Відповідальність передбачена: ст. 124 КУпАП.
Згідно проколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№492723 від 24.10.202а, вбачається, що 24.10.2025 13:40:00 м. Ужгород, вулиця Станційна-Мукачівська водій гр . ОСОБА_1 керуючи ТЗ ВАЗ н.з. НОМЕР_1 скоївши дорожнього транспорту пригоду покинув місце події чим порушив п.2.10.а.ПДР залишення водіями ТЗ, ін. учасниками дорожного руху на порушення встановлених правил. Відповідальність передбачена: ст. 122-4 КУпАП.
Від адвоката особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 - Сочки І.І., надійшло клопотання, в якому він зазначає, що в день коли трапилася ДТП 24.10.2025 цілий день лив сильний дощ, а тому ОСОБА_1 не відчув, що відбулось бокове зіткнення, продовжив рух, а про подію він дізнався від працівників поліції, які швидко його знайшли, так як на місці події встановлені камери відеоспостереження. Після чого він самостійно, з власної ініціативи зв'язався з потерпілою та повністю врегулював питання про відшкодування заподіяної шкоди. ОСОБА_2 , яка постраждала в результаті даної ДТП, надала нотаріально посвідчену заяву, з якої вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ТЗ отримали незначні механічні пошкодження, шкода їй повністю відшкодована, жодних претензій до ОСОБА_1 не має. Крім цього, не заперечує проти закриття провадження на підставі ст. 22 КУпАП.
Адвокат вважає за доцільне об'єднати справи відносно ОСОБА_1 за ст.. 124 та ст.122-4 КУпАП в одне провадження, здійснювали розгляд справи одночасно.
При цьому зазначає, що ОСОБА_1 , вину у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, визнає. Зазначає, що шкодує про те, що так трапилось. Разом із тим, вину у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП, заперечує. Зазначив, що поїхав з місця ДТП, не навмисно, так як не відчув бокового удару, оскільки в цей день цілий день лив дощ. Про те, що став учасником ДТП дізнався від працівників поліції, які швидко його знайшли, так як на місці події встановлені камери відеоспостереження. Після чого він самостійно зв'язався з потерпілою та повністю врегулював питання про відшкодування заподіяної шкоди.
У клопотанні вказано на те, що слід врахувати конкретні обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушень, особу правопорушника, те що він є особою похилого віку, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, вину у вчиненні ДТП визнав в повній мірі, ступінь вини у вчиненому, повне відшкодування потерпілій особі заподіяних збитків, відсутність претензій до ОСОБА_1 , а також її згоду на закриття провадження на підставі ст. 22 КУпАП.
Враховуючи конкретні обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, малозначність та відсутність суспільної небезпеки вчиненого, особу гр-на ОСОБА_1 , який вперше притягається до адміністративної відповідальності, зважаючи на вид та розмір передбаченого покарання, мету призначення покарання та співмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, з огляду на те, що наслідки даного порушення не представляють суспільної небезпеки, не завдали значної шкоди державним чи суспільним інтересам, слід прийти до висновку, що гр-на ОСОБА_1 можна звільнити від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрити.
Так, адвокат просить:
справи № 308/16431/25 та № 308/16432/25 відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 та ст.124 КУпАП об'єднати і розглядати в одному провадженні; провадження по справі відносно громадянина ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях даного складу адміністративного правопорушення; гр-на ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП України за малозначністю на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись щодо нього усним зауваженням, а провадження у адміністративній справі закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП.
У судовому засіданні адвокат особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 - Сочки І.І., зазначив що ОСОБА_1 , визнав вину у вчиненні правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП, та дійшов згоди із потерпілою стороною про відшкодування завданої ним матеріальної шкоди. Поряд з цим просив врахувати, що не відчув ушкодження авто, тому поїхав з місця ДТП. Про те, що став учасником ДТП дізнався від працівників поліції. Адвокат підтримав подане ним письмове клопотання та провадження у справі за ст.. 122-4 КУпАП закрити на підставі п.1ч.1 ст. 247 КУпАП, за ст.. 124 звільнити ОСОБА_1 від відповідальності на підставі ст.. 22 КУпАП.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали адміністративного провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно п. 13.1. вимог ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Як вбачається з матеріалів справи вказаних вимог не дотримався ОСОБА_1 , що призвело до настання ДТП, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Окрім того, сам ОСОБА_1 , вину у вчиненні ДТП визнав.
Таким чином вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, схемою місця ДТП що додана до протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та поданими його адвокатом у судовому засіданні клопотанням та доданими до нього письмовим доказами.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№492723 від 24.10.202а, вбачається, що 24.10.2025 13:40:00 м. Ужгород, вулиця Станційна-Мукачівська водій гр . ОСОБА_1 керуючи ТЗ ВАЗ н.з. НОМЕР_1 скоївши дорожнього транспорту пригоду покинув місце події чим порушив п.2.10.а.ПДР залишення водіями ТЗ, ін. учасниками дорожного руху на порушення встановлених правил. Відповідальність передбачена: ст. 122-4 КУпАП.
Разом із тим, ОСОБА_3 , пояснив що поїхав із місця ДТП оскільки не відчув удару, з огляду на погодні умови. Про те, що він став учасником ДТП він довідався від працівників поліції.
При цьому він зазначає, що завдана ним матеріальна шкода потерпілій відшкодована.
Згідно із вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 122-4 КУпАП відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Тобто, виходячи із диспозиції даної статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.
За змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно п. 2.10 а ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
Відповідно до Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати швидку медичну допомогу, а якщо це неможливо, звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; г) відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також стан транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Згідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
З огляду на вказане, суд приходить до переконання про не доведеність вини ОСОБА_1 , як обов'язкову ознаку суб'єктивної сторони правопорушення, а тому вважає, що провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП.
При накладенні стягнення судом враховується характер і ступінь вчинених правопорушень, які відносять до порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності за скоєне правопорушення і застосовується не тільки з метою виховання особи, яка його вчинила, а й з метою загальної та спеціальної превенції.
Окрім цього, суд враховує конкретні обставини вчинення ОСОБА_1 , правопорушень, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягалася, те що він вину у вчиненні ДТП визнав в повній мірі, ступінь вини у вчиненому, та вважає за необхідне застосувати відносно нього стягнення в межах санкції, встановленої за правопорушення передбачене ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо клопотання адвоката про звільнення ОСОБА_1 , від відповідальності за вчинення правопорушення передбачене ст.. 124 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, то слід вказати на те, що:
Європейський суд з прав людини, який у своєму рішенні від 16.10.2008 року в справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Проаналізувавши вказані вище докази з точки зору їх допустимості, належності та достатності, заяву потерпілої, суд вважає, що підстав для звільнення ОСОБА_1 , на підставі ст.. 22 КУпАП, від адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, відсутні.
Так, судом встановлено всі обставини вчинення правопорушення, враховано клопотання адвоката, оцінено всі наявні в справі докази, на переконання суду, саме покарання у виді штрафу є необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових аналогічних правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Згідно ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно до п.5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, ч. 2 ст. 36, 40-1, 221, 283, ч. 1 п. 1 ст. 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, суддя,-
Справи про адміністративні правопорушення відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП (справа №308/16432/25 провадження №3/308/7562/25) та ст. 122-4 КУпАП (справа №308/16431/25 провадження №3/308/7561/25), об'єднати в одне провадження, якому присвоїти номер справи 308/16431/25 (провадження №3/308/7561/25).
Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
Провадження по справі відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош