Справа № 303/5363/24
6-а/303/2/25
11 грудня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Заболотного А.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2025 року у справі № 303/5363/24 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про затримання іноземця з метою забезпечення примусового видворення за межі території України,-
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2025 року у справі № 303/5363/24 у задоволенні позову ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про затримання іноземця з метою забезпечення примусового видворення за межі території України відмовлено повністю. Рішення звернуто до негайного виконання.
10.11.2025 року до суду надійшла заява громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про встановлення судового контролю відповідно до ст. 382 КАС України. Зокрема, громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, яким відмовлено позивачу у задоволенні позову про його затримання та прозвітувати про негайне виконання цього рішення.
В обґрунтування вказаної заяви громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) (далі - відповідач) зазначає, що оскільки в задоволенні позову про його затримання відмовлено він має бути звільнений з Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Проте, станом на сьогодні він продовжує перебувати в пункті тимчасового перебування оскільки рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.08.2025 року (справа № 303/5970/25) продовжено строк затримання відповідача до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, що потребує додаткового захисту в Україні, строком на 4 (чотири) місяці, а саме до 20.12.2025 року (включно). У зв'язку з цим вважає, що оскільки судом у справі № 303/5363/24 встановлено, що факт затримання відповідача був незаконним, а тому всі подальші судові рішення про продовження строку затримання ґрунтуються на незаконному затриманні відповідача.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2025 року самовідвід судді Полянчука Б.І. від розгляду заяви ОСОБА_1 задоволено, справу передано апарату Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області для визначення в порядку ст.ст. 18, 31 КАС України судді, який буде розглядати справу.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2025 року справу передано на розгляд головуючому судді Заболотному А.М.
За приписами ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч. 5 ст. 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Подана відповідачем заява підлягає розгляду в порядку письмового провадження, оскільки підстави для призначення такої заяви до розгляду у судовому засіданні відсутні.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
За приписами ч.ч. 4, 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Частинами 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У Рішенні від 30.06.2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 року у справі № 235/7638/16-а.
Зміст наведених норм права свідчить про те, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій, пов'язаних із його заявою. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.02.2020 року у справі № 0640/3719/18 та від 11.06.2020 року у справі № 640/13988/19.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що застосування ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
У зв'язку із зазначеним, суд акцентує увагу на те, що ініціатором встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в цьому випадку є саме відповідач, а не позивач.
В той же час, конструкція ч. 1 ст. 382 КАС України та Верховний Суд у згаданих вище постановах вказують на те, що ініціатором встановлення судового контролю за виконанням судового рішення може бути особа, на користь якої ухвалено судове рішення і, яка не є суб'єктом владних повноважень, тобто саме особа, яка звернулася до суду за захистом своїх прав і саме на користь якої ухвалено судове рішення, тобто позивач.
При цьому, рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2025 року у справі № 303/5363/24 суд не зобов'язував позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до вчинення якихось дій.
Додатково звертається увага на те, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.08.2025 року (справа № 303/5970/25) було продовжено строк затримання відповідача до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, що потребує додаткового захисту в Україні, строком на 4 (чотири) місяці, а саме до 20.12.2025 року (включно).
Пунктом 5 Розділу Х Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженої Наказом МВС України від 29.02.2016 року № 141, на який вказує відповідач як на підставу для його звільнення, визначено, що іноземці та особи без громадянства звільняються з ПТПІ його адміністрацією на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення з України, що набрало законної сили, у разі непродовження судом строку затримання або відмову в продовженні строку затримання, в той час як рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.08.2025 року (справа № 303/5970/25) було продовжено строк затримання і таке рішення набрало законної сили.
З огляду на викладене, суд зазначає про відсутність передбачених КАС України підстав для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання позивача подати звіт про виконання рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2025 року у справі № 303/5363/24, а тому у задоволенні заяви відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 14, 241, 243, 248, 370, 382 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2025 року у справі № 303/5363/24 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про затримання іноземця з метою забезпечення примусового видворення за межі території України
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя А.М.Заболотний